У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Терон Ірина Василівна

УДК 332.146

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ

ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2001Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України

Науковий керівник: Доктор економічних наук ЗАЯЦЬ Тетяна Анатоліївна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор КУЦЕНКО ВІРА ІВАНІВНА, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувачка відділу дослідження проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери

доктор економічних наук, професор СТЕЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, професор кафедри інноваційного менеджменту та підприємництва

Провідна установа:

Інститут регіональних досліджень НАН України, відділ регіональної соціально-економічної політики і територіального управління, м. Львів.

Захист відбудеться 21 травня 2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Шевченка, 60

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Шевченка, 60

Автореферат розісланий 18 квітня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор С.І.БандурЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап суспільного розвитку характеризується посиленням уваги до соціально-економічних проблем регіонів, що є цілком закономірним, оскільки можливості економічного зростання в Україні значною мірою залежать від забезпечення сталого розвитку її регіонів. В умовах проведення економічної реформи актуальність цих завдань значно зростає. Однією з головних причин, що обумовлюють значні труднощі у подоланні кризової ситуації і стримують перехід до ринкових відносин, є неповне врахування значимості територіального фактору в соціально-економічному розвитку держави. У практиці територіальної організації господарювання України склався ряд негативних тенденцій і диспропорцій, посилених економічною кризою, а саме: нераціональна територіально-виробнича структура господарського комплексу, висока концентрація продуктивних сил у багатьох індустріальних районах, гіпертрофований розвиток найбільших міст і агломерацій, надмірна насиченість окремих територій важкою промисловістю, зростання відкритого та прихованого безробіття, загострення екологічних проблем, недостатній розвиток соціально-культурної сфери, рекреації та інженерно-транспортної інфраструктури.

Тому одним з найважливіших завдань економічної науки є методологічне обґрунтування нової регіональної економічної політики та розробка практичних рекомендацій щодо її реалізації в Україні з урахуванням накопиченого світового багаторічного досвіду та існуючих власних економічних традицій у сфері розміщення продуктивних сил. Вітчизняні вчені-регіоналісти зробили вагомий внесок у розвиток теорії територіального поділу праці, виробничої спеціалізації районів та їх комплексного розвитку, становлення теорії територіально-виробничих комплексів, промвузлів і систем розселення, дослідження територіальних циклів виробництва, моделювання розвитку економіки регіону, розробку схем і прогнозів розвитку і розміщення продуктивних сил та ін. Дослідженням різних аспектів розміщення продуктивних сил та регіональної економічної політики присвячено наукові праці Е.Б.Алаєва, І.О.Александрова, О.М.Алимова, С.С.Артоболевського, С.І.Бандура, П.П.Борщевського, І.О.Горленко, Б.М.Данилишина, М.І.Долішнього, С.І.Дорогунцова, Ф.Д.Заставного, Т.А.Заяць, С.М.Злупка, В.Кистанова, В.І.Куценко, Е.М.Лібанової, А.С.Лисецького, І.І.Лукінова, Л.В.Мініна, М.М.Некрасова, В.В.Онікієнка, О.М.Паламарчука, М.М.Паламарчука, В.І.Пили, В.А.Поповкіна, В.К.Симоненка, Д.М.Стеченка, М.І.Фащевського, А.М.Федоріщевої, Л.Г.Чернюк, А.І.Чистобаєва, М.Г.Чумаченка, О.І.Шаблія, Р.І.Шніпера та інших.

Однак, не зважаючи на високий науковий рівень теоретико-методологічних досліджень основ регіональної економіки і практичних аспектів розвитку та розміщення продуктивних сил, до цього часу залишаються недостатньо розробленими багато теоретичних і прикладних проблем формування регіональної економічної політики, адекватної умовам перехідної економіки.

Зокрема, важливим завданням сучасної економічної науки є формування концептуальних засад ефективного державного управління сучасними продуктивними силами в умовах становлення ринкового середовища, розробка комплексу узгоджених заходів державної економічної стратегії і тактики з урахуванням соціально-економічного становища регіонів та напрямів їх розвитку, вирішення якого сприятиме переходу до сталого економічного зростання України.

Наукова актуальність та прикладна значущість розв'язання нагальних проблем державної регіональної економічної політики, що здійснюється в умовах трансформації усієї економічної системи, визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Головна ідея дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі виявлених взаємозв'язків між результативністю державної регіональної економічної політики України та рівнем соціально-економічного розвитку регіонів визначити бажані зміни у механізмі її формування та реалізації з метою прискорення трансформаційних процесів та досягнення економічного зростання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, зокрема з темою: 3.1.5.58 “Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу” (комплексне фундаментальне дослідження), (номер державної реєстрації 0100V000089), де в підтемі “Економічний потенціал і напрями його ефективного використання з урахуванням структурних змін (уточнення основних параметрів)” дисертантом досліджено динаміку, структуру, джерела інвестицій в галузях економіки України, та в підтемі “Концептуальні основи і пріоритети розвитку і розміщення продуктивних сил до 2010 року (уточнення основних положень)” розроблено пропозиції щодо цільових орієнтирів структурної перебудови економіки, пріоритетів розвитку продуктивних сил економічних районів України та напрямів розвитку інвестиційного комплексу України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування основних напрямів вдосконалення механізму реалізації державної регіональної економічної політики на основі інтегральної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах трансформаційних перетворень.

Відповідно до цієї мети дослідження, в роботі поставлені і послідовно розв'язувалися такі задачі:

·

поглибити теоретико-методологічні основи дослідження сучасних проблем формування державної регіональної економічної політики;

· обґрунтувати систему принципів державної регіональної економічної політики;

· розробити методологічні підходи до дослідження механізму реалізації державної регіональної економічної політики;

· виявити реальні можливості та визначити шляхи досягнення збалансованості економічних інтересів центру і регіонів;

· узагальнити досвід формування та реалізації державної регіональної економічної політики розвинених країн світу з ринковою економікою і постсоціалістичних країн Східної та Центральної Європи та оцінити можливості його застосування в Україні;

· розробити методичні засади інтегральної оцінки соціально-економічного стану регіонів України з обґрунтуванням відповідних пріоритетів регіонального розвитку;

· здійснити інтегральну оцінку соціально-економічного розвитку регіонів України на основі запропонованих методичних підходів;

· розробити методологічні основи до формування і реалізації програм соціально-економічного розвитку територій;

· обґрунтувати шляхи активізації інвестиційних процесів, які б дали змогу забезпечити прискорення соціально-економічного розвитку регіонів.

Об'єкт дослідження – процеси розвитку територіальних форм організації продуктивних сил України та її регіонів під впливом заходів державної регіональної економічної політики.

Предмет дослідження - сучасні теоретичні і прикладні проблеми формування та реалізації державної регіональної економічної політики України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові досягнення вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.

Для аналізу сутності категорій державної регіональної економічної політики, її суб'єкту і об'єкту та предмету дослідження був застосований загальнонауковий діалектичний метод пізнання. Дослідження теоретико-методологічних основ формування державної регіональної економічної політики проводилося із застосуванням абстрактно-логічного методу. Для з'ясування закономірностей формування та реалізації механізму державної регіональної економічної політики використано принцип системного аналізу. Інтегральна оцінка соціально-економічного розвитку регіонів України та дослідження перебігу інвестиційних процесів в регіонах України здійснені на основі методів економіко-статистичного аналізу, багатовимірного статистичного аналізу, статистичного моделювання, картографічного методу.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є законодавчі та адміністративні акти Верховної Ради, Президента і Кабінету Міністрів України, а також матеріали Державного комітету статистики України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

·

поглиблено методологію дослідження основ формування державної регіональної економічної політики, що дало змогу розширити сутність її базових категорій, зокрема поняття самої політики, її предмету, суб'єкту та об'єкту;

· відповідно до визначеної сутності державної регіональної економічної політики та завдань сучасного етапу суспільно-економічного розвитку обґрунтовано і відповідним чином класифіковано систему принципів державної регіональної економічної політики, яка, на відміну від існуючих, враховує вимоги новітніх теорій регіонального розвитку; побудована ієрархія її цілей з урахуванням особливостей перехідної економіки;

· на основі запропонованих автором теоретико-методологічних підходів визначено складові механізму реалізації державної регіональної економічної політики з функціональними підсистемами, зорієнтованими на її ефективне здійснення;

· обґрунтовано шляхи досягнення збалансованості економічних інтересів держави і регіонів на основі: механізму селективної підтримки і розвитку економіки регіонів; оптимального розподілу повноважень та відповідальності між органами територіального управління; визначення змісту і меж регулювання регіонального розвитку; забезпечення правової регламентації діяльності органів виконавчої влади;

· розроблено методичні засади інтегральної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів, які ґрунтуються на багатокритеріальному підході й визначено систему критеріїв та показників такої оцінки, її алгоритм, що побудований на використанні факторного аналізу;

· здійснено групування регіонів України за кожним з виділених факторів, які впливають на розвиток регіонів, та проведено інтегральну оцінку соціально-економічного стану регіонів України з урахуванням сучасних тенденцій функціонування територіальних систем й відповідно до цього обґрунтовано пріоритети регіонального розвитку;

· вдосконалено методологію розробки програм соціально-економічного розвитку регіонів: виявлено специфічні ознаки проблемних регіонів, умови досягнення інтеграції і ефективної взаємодії суб'єктів програми; запропоновано удосконалену структуру регіональних програм та методи стимулювання їх ефективної реалізації;

· обґрунтовано напрями і шляхи активізації інвестиційних процесів, які спрямовані на підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіонів; запропоновано методи стимулювання інвестиційної діяльності в регіонах з урахуванням їх інвестиційної привабливості та соціально-економічного стану.

Відмінність одержаних результатів від існуючих наукових розробок полягає у системному розв'язанні сучасних проблем державної регіональної економічної політики на основі прогресивних змін у методології її формування, застосуванні інтегрального підходу до оцінки соціально-економічного розвитку регіонів, вдосконаленні механізму її реалізації у практиці господарювання.

Практичне значення одержаних результатів. Прикладне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані при вирішенні сучасних соціально-економічних проблем ринкової трансформації економіки України. Теоретико-методологічні засади формування державної регіональної економічної політики, запропоновані автором, можуть бути використані при остаточному опрацюванні концепції державної регіональної економічної політики України, розробці нормативних актів та інших документів стосовно регіонального аспекту реформування української економіки.

Викладені у дисертаційній роботі результати аналітичних досліджень, методичні розробки і рекомендації призначені для практичного використання при опрацюванні регіональних соціально-економічних програм, визначенні стратегічних напрямів регіональної економічної політики та обґрунтуванні їх пріоритетів.

Одержані в дисертаційній роботі наукові результати були використані при виконанні науково-дослідних робіт РВПС України НАН України за темою “Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу” (комплексне фундаментальне дослідження) (довідка №25/690-4-10 від 20.12.2000 р.).

Особистий внесок здобувача. В дисертації викладено авторські розробки сутності категорій державної регіональної економічної політики, її суб'єкту і об'єкту, механізму реалізації. На основі застосування факторного аналізу здійснено інтегральну оцінку соціально-економічного стану регіонів, що дозволило виявити фактори, які впливають на регіональні рівні соціально-економічного розвитку, та здійснити їх інтегральну оцінку. Узагальнено досвід проведення регіональної політики розвинутих країн з ринковою економікою та постсоціалістичних країн Східної Європи, що дозволило виявити доцільні для застосування в Україні методи і засоби цієї політики. Поглиблено методичні засади регіонального програмування відповідно до сучасних вимог реформування української економіки. Визначено основні напрями активізації інвестиційних процесів в регіонах України. Всі результати дослідження, що виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції “Регіони України: пошук стратегії оптимального розвитку” (м. Харків, 11-14 листопада 1997 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (м. Львів, 21-22 травня 1998 р.); третій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: регіональні і соціально-економічні аспекти” (Ялта-Форос, 14-16 вересня 1998 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки” (Київ, 19-20 вересня 2000 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3,5 друк. арк. Серед публікацій 7 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 3,2 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 349 сторінок, в тому числі 15 рисунків на 15 сторінках, 6 таблиць на 7 сторінках, додатків, викладених на 103 сторінках; обсяг використаних джерел містить 236 найменувань, викладених на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження сучасних проблем формування державної регіональної економічної політики” обґрунтовано авторське тлумачення сутності категорій державної регіональної економічної політики, її суб'єкту та об'єкту; проаналізовано цілі і завдання, форми та механізми реалізації цієї політики; визначено шляхи збалансування економічних інтересів центру і регіонів.

Встановлено, що державна регіональна економічна політика є проявом багатовимірного поняття, яким є політика. Ця категорія розглянута з використанням елементів міждисциплінарного синтезу, що дало змогу повною мірою урахувати сутність поняття самої політики та її головних структурних елементів. У дисертації обґрунтовано, що під державною регіональною економічною політикою слід розуміти цілеспрямовану діяльність держави, яка полягає в управлінні економічними процесами на регіональному рівні з урахуванням цілей і завдань територіальної організації продуктивних сил і економічної стратегії країни в цілому, і зорієнтована на реалізацію системи довгострокових і поточних цілей соціально-економічного розвитку, що визначені державою, а також містить комплекс відповідних державних рішень (законів, постанов, інших нормативних актів) та заходів, спрямованих на досягнення цих цілей з використанням певних економічних важелів.

Дисертаційним дослідженням виявлено, що сучасні трактування категорій суб'єкту і об'єкту регіональної політики значною мірою є суперечливими і обмеженими. Проведений аналіз дав змогу уточнити склад первинних та вторинних суб'єктів державної регіональної економічної політики. Об'єкт цієї політики розглянуто як весь спектр економічних, екологічних, соціальних, демографічних та інших процесів регіонального буття в їх різноманітних проявах і зв'язках.

Доведено, що предметом дослідження державної регіональної економічної політики є проблеми та суперечності функціонування регіональних систем, вирішуючи які за допомогою управління економічними процесами, можна забезпечити досягнення такого режиму територіального розвитку, який би був зорієнтований на позитивну динаміку параметрів рівня і якості життя населення, забезпечену сталим і збалансованим відтворенням ресурсного, господарського, соціального і екологічного потенціалів територій і держави в цілому.

Доведено, що нині є недостатньо розробленою і сформованою, а тому не відповідає повністю вимогам сучасної економічної ситуації, система принципів державної регіональної економічної політики, що утруднює її ефективну реалізацію. Обґрунтована дисертантом система цих принципів включає такі: принцип соціальної орієнтованості; територіальної цілісності та політичної стабільності; законності і правової забезпеченості; субсидіарності; урахування особливостей соціально-економічного розвитку регіонів; пріоритету загальнонаціональних інтересів; збереження екологічної рівноваги; оптимальності і ефективності; відповідності розвитку продуктивних сил і виробничих відносин; пріоритетності; системності і комплексності; врахування територіального поділу праці; збалансованості і пропорційності; сталості.

Дисертантом обґрунтовано методологічні підходи дослідження і оцінки механізму реалізації державної регіональної соціально-економічної політики з точки зору його функцій (методи, засоби (інструменти), форми й інститути проведення цієї політики). Показано значимість різних методів: адміністративних та економічних; прямого та непрямого впливу; спрямованих на екзогенний та ендогенний розвиток регіонів. Серед завдань механізму державного регулювання регіонального розвитку на етапі виходу з кризи виділено: формування якісно нової структури економіки; активізація господарської діяльності в регіонах шляхом створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, прискореного розвитку регіональної і міжрегіональної виробничої інфраструктури; пожвавлення інвестиційної діяльності.

Обґрунтовано напрями вирішення проблеми збалансування економічних інтересів центру і регіону на основі врахування багаторівневої системи державних і регіональних економічних потреб та найбільш значущих параметрів й індикаторів, які відображають державні та регіональні економічні інтереси, а саме: проведення заходів по соціальному захисту населення; створення механізму селективної підтримки і розвитку регіонів, який дасть змогу забезпечити диференціацію режимів територіального управління; оптимальний розподіл повноважень та відповідальності з відповідним розподілом матеріальних і фінансових ресурсів між органами територіального управління; визначення змісту і меж регулювання регіонального розвитку за допомогою системи норм, процедур і форм регулювання і регламентації центральних і регіональних органів влади; забезпечення правової регламентації органів виконавчої влади кожного рівня територіальної організації суспільства. У графічному вигляді механізм збалансування економічних інтересів центру і регіону зображено на рис.1.

У другому розділі ”Соціально-економічна оцінка розвитку регіонів України в контексті проблем державної регіональної економічної політики” проаналізовано проблеми регіонального розвитку, визначено доцільні методичні підходи до інтегральної оцінки рівня соціально-економічного розвитку регіонів України та напрямки їх розвитку; досліджено досвід розвинутих країн з ринковою економікою у проведенні державної регіональної економічної політики.

Аналіз методик, застосованих науковцями для розрахунку інтегральної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів, виявив їх обмеженість. На основі проведеного аналізу зроблено висновок про доцільність використання для цих цілей методів багатовимірного статистичного аналізу, зокрема, факторного.

В науковому обґрунтуванні системи показників, необхідної для здійснення інтегральної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів України, ми виходили з парадигми регіональної цілісності як єдності природного, економічного та соціального середовищ. Спираючись на це методологічне положення, ми застосували такі групи показників (з обґрунтуванням їх складу): показники функціонування регіональної економіки ((виробничо-економічні, трудові, структурні, інвестиційні); екологічні показники ((стану природних ресурсів, антропогенного впливу на природне середовище, використання природних ресурсів); соціальні показники (демографічного розвитку, охорони здоров'я населення, стану трудових ресурсів, соціальної інфраструктури, життєвого рівня населення та криміногенної ситуації).

На основі розрахунків, проведених із застосуванням факторного аналізу, виявлено такі головні чинники, які визначають на сьогодні рівень соціально-економічного розвитку регіонів: фактор ефективності функціонування господарського комплексу регіону, формування матеріального базису для його подальшого розвитку та підвищення добробуту населення; фактор відтворення, збереження демографічного потенціалу регіону та його соціально-культурного розвитку; фактор соціальної спрямованості господарського комплексу регіону, створення безпечних та сприятливих умов для проживання населення; фактор транспортної освоєності та житлового забезпечення населення; фактор зайнятості населення та ринку праці. По кожному з виділених факторів проведено ранжування регіонів.

Ґрунтуючись на проведених обчисленнях значень факторів для областей України і враховуючи внесок кожного з них у регіональний розвиток, розрахований інтегральний показник рівня соціально-економічного розвитку областей України.

Результати групування, проведеного на цій основі, наведені на рис.2. З їх урахуванням визначені нагальні проблеми розвитку регіонів України та обґрунтовані шляхи їх вирішення.

Важливим для вироблення ефективного механізму реалізації державної

регіональної економічної політики є узагальнення та адаптація до умов національної економіки досвіду розвинутих країн з ринковою економікою у цій сфері. Проведений дисертантом критичний аналіз зарубіжного досвіду показав, що на сучасному етапі розвиток продуктивних сил пов'язаний з таким рівнем усуспільнення виробництва, за якого ринкова координація економічних процесів виявляється недостатньою. Тому зростає значимість координуючої та регулюючої ролі держави.

Слід зазначити, що механізм реалізації зарубіжної державної регіональної економічної політики є адекватним не тільки декларованим цілям, а й особливостям і фінансовим можливостям певного етапу суспільного розвитку. В період економічних криз її заходи мають стимулюючий і адаптивний характер, спрямований на прискорення структурної перебудови і модернізації економіки. В період економічного зростання соціальна складова державної регіональної політики посилюється. Проведений нами аналіз і узагальнення різних напрямів державної регіональної економічної політики розвинутих країн світу дозволяє стверджувати, що найбільш ефективними її засобами є програмування, податкові та фінансові стимули, заохочувальні засоби ендогенного розвитку регіонів.

З урахуванням проблем розвитку регіонів України, характеристиками української моделі реалізації регіональної політики на тривалий час мають бути: значне цілеспрямоване державне управління регіональним розвитком за допомогою активних економічних методів при поступовому переході до непрямих методів регулювання; потужна промислова політика, цілеспрямована зміна виробничої структури з метою досягнення соціальної ефективності; активізація державного інвестування та мобілізування інвестиційних ресурсів підприємств; постійне зважування соціальної ціни перетворень, здійснення соціального захисту населення як необхідної передумови ефективності державної регіональної економічної політики з урахуванням фінансових та екологічних обмежень сучасного етапу суспільного розвитку.

У третьому розділі “Основні напрями вдосконалення механізму формування та реалізації державної регіональної економічної політики України в умовах трансформаційних перетворень” обґрунтовано перспективні методи та напрями реалізації державної регіональної економічної політики, спрямовані на забезпечення пріоритетного соціального розвитку при здійсненні кардинальних трансформаційних змін.

Дисертантом виявлено особливі ознаки проблемних регіонів України, державне регулювання розвитку яких потребує розробки програм. Це – особливе загострення певної проблеми, невирішеність якої створює загрозу соціально-економічному становищу країни, наявність ресурсного потенціалу, використання якого є необхідним для вирішення найважливіших соціально-економічних проблем країни; особливе значення економіко-географічного, геополітичного положення чи природничого комплексу регіону; недостатні власні ресурси регіону для вирішення проблем загальнодержавного чи регіонального значення.

Враховуючи основні ознаки проблемних регіонів та завдання, які потребують вирішення, кризове становище економіки України, обмежені фінансові та інші ресурсні можливості, а також виходячи з аналізу соціально-економічних проблем регіонів, доведена необхідність ефективної реалізації програм розвитку регіонів України. Критичне осмислення і узагальнення існуючих програмних розробок дало змогу запропонувати таку укрупнену структуру комплексних регіональних програм: цільовий блок, структурний, рівня життя, раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища інвестиційний, ресурсний, організаційно-управлінський.

Успішна реалізація державної регіональної економічної політики вимагає розробки системи загальнонаціональних і територіальних пріоритетів та визначення “точок” соціально-економічного зростання з метою концентрації коштів і створення умов для наступних довгострокових капіталовкладень. Між тим аналіз обсягів інвестицій виявив їх спадну динаміку (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка інвестицій в основний капітал по регіонах України у 1990 -1999 рр.

Регіони Обсяги інвестицій (у порівняних цінах 1996р.)

1999 до 1990, % 1999 до 1998, %

Україна 22,0 100,4

Карпатський ( Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області) 20,9 97,7

Подільський (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області) 15,6 81,4

Поліський (Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська області) 14,8 97,3

Східний (Сумська, Полтавська, Харківська області) 27,5 92,4

Донецький (Донецька, Луганська області) 22,2 95,8

Придніпровський (Запорізька, Дніпропетровська, Кіровоградська області) 19,0 95,3

Центральний (Київська (вкл. м. Київ), Черкаська області) 39,4 114,8

Причорноморський (АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області) 16,6 116,4

Розраховано за даними: Статистичний щорічник України за 1999 рік / Держкомстат України; За ред. О.Г.Осауленка; Відп. за випуск В.А.Головко – К.: Техніка, 2000, - С.220

Проведене дисертантом дослідження стану інвестиційної сфери України дало змогу оцінити реальний вплив держави на основні джерела інвестицій: власний капітал підприємств реального сектору економіки, бюджетне фінансування інвестицій, кошти банків та інших фінансових інститутів.

Виходячи з аналізу проблем і перспективних напрямків розвитку регіонів, нами обґрунтовано основні елементи формування сучасного механізму інвестування економіки регіонів України. Це - державна підтримка підприємств за рахунок централізованих інвестицій при зміщенні центру ваги від безповоротного бюджетного фінансування на кредитування, що здійснюється на платній основі; розміщення обмежених централізованих капіталовкладень і державне кредитування інвестиційних проектів у відповідності з їх належністю до пріоритетних напрямків виключно на конкурсній основі при жорсткому контролі за витратами позичкових коштів з боку банків та фінансових органів регіонів; створення спеціального кредитно-фінансового державного органу для здійснення довгострокового кредитування пріоритетних галузей, виробництв, програм; активізація участі комерційних банків в інвестиційному процесі; вдосконалення системи оподаткування шляхом законодавчого встановлення діапазону податкових пільг і надання прав підприємствам щодо обрання видів податкового стимулювання у межах такого діапазону.

ВИСНОВКИ

1. Державна регіональна економічна політика являє собою цілеспрямовану діяльність держави, яка полягає в управлінні економічними процесами на регіональному рівні з урахуванням цілей і завдань територіальної організації продуктивних сил і економічної стратегії країни в цілому, і зорієнтована на реалізацію системи довгострокових і поточних цілей економічного розвитку, що визначені державою, а також містить комплекс відповідних державних рішень (законів, постанов, інших нормативних актів) та заходів, спрямованих на досягнення цих цілей з використанням економічних важелів.

2. Державна регіональна економічна політика має бути зорієнтована на вирішення проблем та подолання суперечностей функціонування регіональних систем, впливаючи на які за допомогою управління економічними процесами, можна забезпечити досягнення такого режиму територіального розвитку, який би сприяв позитивній динаміці параметрів рівня і якості життя населення, і забезпечував стале, збалансоване і взаємонепорушне відтворення соціального, господарського, ресурсного і екологічного потенціалів територій і держави в цілому. Суб'єктами державної регіональної економічної політики є: українське суспільство (головний первинний суб'єкт), соціальні групи і верстви; вторинні суб'єкти - держава - центральні та місцеві органи державної влади і управління (головний вторинний суб'єкт), місцеві органи самоврядування, політичні партії, недержавні спілки, об'єднання (профспілки, спілки підприємців тощо).

3. Обґрунтовано комплексну систему принципів вироблення та реалізації державної регіональної економічної політики, яка включає: принцип соціальної орієнтованості; територіальної цілісності та політичної стабільності; законності і правової забезпеченості; субсидіарності; пріоритетності; урахування особливостей соціально-економічного розвитку регіонів; пріоритету загальнонаціональних інтересів; збереження екологічної рівноваги; оптимальності і ефективності; відповідності розвитку продуктивних сил і виробничих відносин; системності і комплексності; врахування територіального поділу праці; збалансованості і пропорційності; сталості.

4. На основі аналізу виникаючих суперечностей обґрунтовано такі складові системи узгодження державних і регіональних економічних інтересів: комплекс заходів по соціальному захисту населення; створення механізму селективної підтримки і розвитку регіонів, який дасть змогу забезпечити диференціацію режимів територіального управління; оптимальний розподіл повноважень і відповідальності між центром та регіонами з відповідним розподілом матеріальних і фінансових ресурсів; встановлення певного рівня економічної самостійності регіонів; визначення змісту і меж регулювання регіонального розвитку за допомогою системи норм, процедур і форм регулювання і регламентації діяльності центральних і регіональних органів влади; правова регламентація регулювання регіонального розвитку.

5.Вихідним моментом розробки заходів реалізації державної регіональної економічної політики є дослідження регіональних рівнів соціально-економічного розвитку. З цією метою був застосований факторний аналіз, який виявив головні чинники, що визначають рівень регіонального розвитку. Ґрунтуючись на проведених обчисленнях значень факторів для кожного регіону України, розрахований інтегральний показник рівня соціально-економічного розвитку областей України.

6. Проведене узагальнення досвіду державної регіональної економічної політики розвинутих країн світу з ринковою економікою дозволило зробити висновок, що провідним чинником забезпечення регіонального розвитку є державна регіональна економічна політика. З урахуванням нинішніх проблем розвитку регіонів України є доцільним застосування таких найбільш ефективних засобів сучасної регіональної політики країн світу, як програмування, державне інвестування і кредитування, фінансові стимули, заохочувальні засоби ендогенного розвитку регіонів (розвиток “інноваційної інфраструктури”, підтримка малого й середнього бізнесу, впровадження спеціальних (вільних) економічних зон і технопарків).

7. В умовах перехідної економіки зростає значимість розробки і впровадження соціально-економічних програм розвитку регіонів України. Запропоновано структуру комплексної соціально-економічної регіональної програми у складі таких функціональних блоків: цільовий, структурний, рівня життя, екології та природокористування, інвестиційний, сировинний, організаційно-економічний блоки. Для ефективної реалізації програми є необхідним досягнення інтеграції учасників програми, яке можливе при дотриманні таких умов: наявності механізму, що забезпечує взаємодію інтересів усіх учасників в межах часової і логічної послідовності виконання програмних заходів; створення економічної зацікавленості учасників програми; розробки системи економічних регуляторів, які стимулюють напрямки пріоритетного розвитку регіону; наявності центрів для постійного контролю за ходом виконання програми і розв'язання міжгалузевих та міжрегіональних розбіжностей в ході розробки і виконання її реалізації; наданні програмам здатності адаптації до існуючих технологій управління; забезпечення координації дій між державними та місцевими органами влади і підприємствами різних форм власності.

8. Виходячи з актуальних проблем інвестування економіки України та її регіонів, аналізу державного регулювання інвестиційної сфери економіки, зокрема, її джерел, обґрунтовано напрями вдосконалення сучасного механізму інвестування, які охоплюють бюджетне фінансування та кредитування, амортизаційну та податкову політику. Реалізація запропонованих засобів стимулювання інвестиційної діяльності в регіонах з урахуванням їх інвестиційної привабливості, рівня та напрямків соціально-економічного розвитку дасть змогу прискорити трансформаційні процеси та забезпечити економічне зростання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Терон І.В. Деякі аспекти формування вільних економічних зон в Україні // Регион: проблемы и перспективы. - 1997. - № 5-6. - С.12-14

2. Терон І.В. До питання про створення і функціонування вільних економічних зон // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб.наук.пр. - К.: РВПС України НАН України. - 1998. - С.14-22

3.Терон І.В. Деякі аспекти формування механізму реалізації регіональної економічної політики України // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 1998. - № 3. – С.167-175

4.Терон І.В. Проблеми балансу державних і регіональних економічних інтересів // Придніпровський науковий вісник. - 1998. - № 81. - С.33-36

5.Терон І.В. Державна регіональна економічна політика України: напрями і механізми реалізації // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб.наук.пр. - К.: РВПС України НАН України, 2000. - С.319-331

6. Терон І.В. Програмно-цільовий метод управління соціально-економічним розвитком регіонів // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. – К.: РВПС України НАН України, 2000. - Вип.12. - С.52-61

7.Терон І.В. Принципи та напрями реалізації державної регіональної економічної політики як важлива передумова забезпечення зайнятості населення // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. – К.: РВПС України НАН України, 2000. - Вип.13. - С.58-68

8.Терон І.В. Державна регіональна економічна політика: аналіз досвіду зарубіжних країн // Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: регіональні і соціально-економічні аспекти. Матеріали третьої міжнародної наукової конференції. - Ялта-Форос, 1998. - С.327-330

АНОТАЦІЯ

Терон І.В. Сучасні проблеми формування державної регіональної економічної політики України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2001.

У дисертації поглиблено теоретико-методологічні основи формування державної регіональної економічної політики, що дало змогу розширити сутність її базових категорій і визначити систему принципів державної регіональної економічної політики, яка враховує вимоги новітніх теорій регіонального розвитку. Обґрунтовано напрями вирішення проблеми збалансованості економічних інтересів центра і регіону на основі багаторівневої системи державних і регіональних економічних потреб.

Розроблено методичні основи та розраховано інтегральну оцінку соціально-економічного розвитку регіонів України з урахуванням домінантних тенденцій функціонування територіальних систем; відповідно до отриманих результатів обґрунтовані пріоритети регіонального розвитку.

Удосконалено методологію розробки програм соціально-економічного розвитку регіонів та обґрунтовано напрями формування сучасного ефективного економічного механізму інвестування з урахуванням інвестиційної привабливості регіонів.

Ключові слова: державна регіональна економічна політика, регіон, рівень соціально-економічного розвитку, програми, інвестиції.

АННОТАЦИЯ

Терон И.В. Современные проблемы формирования государственной региональной экономической политики Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение продуктивных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, 2001.

В диссертации изложено теоретико-методологическое обоснование новой региональной экономической политики и практические рекомендации относительно ее реализации в Украине с целью ускорения трансформационных процессов и достижения экономического роста.

Углублена методология исследования процессов формирования и реализации государственной региональной экономической политики, что дало возможность расширить сущность базовых категорий государственной региональной экономической политики, ее предмета, субъекта и объекта. В соответствии с определенной сущностью такой политики и задач современного этапа общественно-экономического развития обоснована и соответствующим образом классифицирована система принципов государственной региональной экономической политики, которая, в отличие от существующих, учитывает требования новейших теорий регионального развития.

На основе предложенных автором теоретико-методологических подходов определены составляющие механизма реализации государственной региональной экономической политики с функциональными подсистемами, сориентированными на ее эффективное осуществление; показана значимость разных методов: административных и экономических; прямого и косвенного влияния; направленных на экзогенное и эндогенное развитие регионов.

Обоснованы направления решения проблемы сбалансированнности экономических интересов центра и региона на основе многоуровневой системы государственных и региональных экономических потребностей и учета наиболее значимых параметров и индикаторов, отображающих государственные и региональные экономические интересы.

Разработаны методические основы интегральной оценки социально-экономического развития регионов, основанные на многокритериальном подходе и определена система критериев и показателей такой оценки, её алгоритм, построенный на использовании факторного анализа. Осуществлены ранжирование регионов по каждому из выделенных факторов, влияющих на региональное развитие и интегральная оценка социально-экономического состояния регионов Украины с учетом доминантных тенденций функционирования территориальных систем; в соответствии с полученными результатами обоснованы приоритеты регионального развития.

С учетом результатов анализа мирового опыта разработки и реализации государственной региональной экономической политики, а также исходя из экономики переходного периода, сделан вывод о необходимости формирования таких характеристик украинской модели регулирования регионального развития: усиление государственного управления с помощью активных экономических методов и постепенный переход к косвенным методам регулирования по мере наращивания рыночных рычагов; трансформация производственной структуры с целью достижения социальной эффективности; активизация государственного инвестирования с ориентацией на мобилизацию ресурсов предприятий; постоянное отслеживание социальной цены преобразований, осуществление социальной защиты населения как необходимой предпосылки эффективности государственной региональной экономической политики с учетом ресурсных (в т.ч. финансовых) и экологических ограничений современного этапа общественного развития.

Усовершенствована методология разработки программ социально-экономического развития регионов: выявлены специфические признаки проблемных регионов, условия достижения интеграции и эффективного взаимодействия субъектов программы; предложена усовершенствованная структура региональных программ и методы стимулирования их эффективной реализации.

Исходя из анализа проблем современного состояния инвестиционной сферы в Украине и источников инвестирования, обоснованы направления формирования современного эффективного экономического механизма инвестирования, который охватывает бюджетное финансирование и кредитование, амортизационную и налоговую политику. Предложены методы стимулирования инвестиционной деятельности в регионах с учетом их инвестиционной привлекательности, уровня и направлений социально-экономического развития.

В диссертационной работе определены основные направления формирования и приоритеты реализации государственной региональной экономической политики Украины в условиях переходного периода. Практическая их реализация возможна при условии комплексного использования государством экономических рычагов регулирования, что в условиях рыночной трансформации экономики Украины является важным средством влияния государственных структур на ход социально-экономических региональных процессов и стимулирования эффективной территориальной организации страны производительных сил регионов Украины.

Ключевые слова: государственная региональная экономическая политика, регион, уровень социально-экономического развития, программы, инвестиции.

SUMMARY

Teron I.V. Modern problems of formation of state regional economic policy of Ukraine. - Manuscript.

A thesis on competition of the scientific degree of Candidate of economic science in speciality 08.10.01. – Accomodation of productive forces and regional economics. - Council for stady of Productive Forces of Ukraine of National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2001.

In the dissertation the theoretical and metodological bases of formation of state regional economic policy are profound, that has enabled to expand essence of her base categories and to define system of principles of state regional economic policy which are taking into account the requirements of the newest theories of regional development. The directions of the decision of a problem of equation of economic interests of the state and regions are reasonable on the basis of multilevel system of state and regional economic requirements.

The methodical bases are developed and the integrated estimation of socio economic development of regions of Ukraine with the account dominant of the tendencies of functioning of territorial systems is designed; and according to the received results the reasonable priorities of regional development.

The methodology of development of the programs of socio economic development of regions is advanced and the directions of formation of the modern effective economic mechanism of investment are reasonable in view of investment appeal of regions.

Key words: state regional economic policy, region, level of socio economic development, program, investment.

Підписано до друку 12 квітня 2001 р.

Формат 60х84/16

Ум. друк. арк. 1,0 Обл.-вид. арк. 1,0

Наклад 100 прим. Зам. №

Національна Академія наук України

Рада по вивченню продуктивних сил України

01032, Україна, Київ-32, бул. Тараса Шевченка, 60

Дільниця оперативного друку РВПС України НАН України,

01032, Україна, Київ-32, бул. Тараса Шевченка, 60