Інститут фтизіатрії і пульмонології

ім. Ф.Г. Яновського АМН України

Ткаченко Тетяна Володимирівна

УДК 616.233-007.64:575.191:616-097:616-071.2.001.5

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ

БРОНХОЕКТАТИЧНОЇ ХВОРОБИ

В ОСІБ ІЗ ОБТЯЖЕНОЮ СПАДКОВІСТЮ, РІЗНИМИ

АНТИГЕННИМИ СТРУКТУРАМИ КРОВІ

ТА СОМАТОТИПОВИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ

14.01.27 - пульмонологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному ме-дично-му уні-верси-теті -

ім. М.І. Пирогова МОЗ України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

доктор медичних наук, професор Мостовий Юрій Михайлович, Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

доктор медичних наук, професор Дзюблик Олександр Ярославович Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, завідувач відділенням технологій лікування НЗЛ;

доктор медичних наук, професор Конопльова Лідія Федорівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри госпітальної терапії № .

ПРОВІДНА УСТАНОВА:

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (м. Сімферополь).

Захист відбудеться “23” квітня 2001 р. о 13 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України за адресою: 03680 м.Київ, узвіз Протасів Яр, 7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (м. Київ, узвіз Протасів Яр, 7)

Автореферат розісланий 20 березня 2001 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ________________ Бегоулева Ж.Б

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Хронічні обструктивні захворювання легень є однією з найбільш актуальних проблем медици-ни загалом та пу-льмоно-логії зок-рема [Ю.І. Фещенко, 2000; О.Я. Дзюблик, 1997; А.Г. Чучалин, 1999]. За останні роки значно зросла їхня питома вага серед причин захворюваності, інвалідності та смерті [Ю.І. Фещенко, 1997; Л.О. Яшина, 2000]. Тому в найближчі роки пошуки науковців необхідно спрямовувати на розробку мето-дів прог-нозу-ва-ння та ран-ньої діаг-нос-ти-ки цих зах-ворювань [Ю.І. Фещенко, 1999].

Бронхоектатична хвороба (БЕХ) входить до структури хронічних обструктивних захворювань легень. Незважаючи на те, що вона є однією з найбільш інвалідизуючих патологій, з якою пов’язані суттєві економічні витрати, причини її залишаються мало вивченими.

На сьогодні вивчені розповсюдженість захворювання [А.Н. Кокосов, ], етіо-патогенетичні фактори [А.Я. Цигельник, 1968; И.В. Путов та співавт., 1984], виз-на-че-ні діа-гнос-тич-ні кри-терії щодо цієї недуги [А.С. Бориско, 1992; J. Anglill et. al, 2000], розроблені підходи до консервативного та хірургічного лікування [О.Я. Дзюблик, 1983], але поруч із цим відсутні роботи, спрямовані на визначення ролі індивідуальних факторів, які вірогідно можуть призводити до розвитку БЕХ.

Оскільки БЕХ, як і всі хронічні обструктивні захворювання легень, відносять до мультифакторіальних захворювань, надзвичайно важливим є вивчення ряду індивідуальних критеріїв, що призводять до виникнення цієї недуги та формують особливості її перебігу.

Усе частіше увагу вчених привертає вивчення клініко-генеалогічного анамнезу, який є однією з найважливіших ланок у вивченні механізмів патогенезу захворювань, розробці прогнозтичних критеріїв, поліпшенні ефективності профілактичної діяльності [Э.А. Мерфи, ; Н.П. Бочков, ]. У пульмонології такі праці дозволили грунтовніше пізнати патоморфоз хронічного бронхіту [Ю.М. Мостовий, 1986; Т.В. Ивчик, 1999], бронхіальної астми [И.В. Васи-лев-ский та спів-авт., 1986], сар-ко-їдозу [З.И. Костина, 1978; N. Вrenan et. al., 1984] та туберкульозу легень [В.П. Чуканова, ]. Але роботи, що стосуються вивчення клініко-генеалогічного анамнезу при БЕХ, відсутні.

Багато вчених зацікавлені питаннями зв'язку генетичних маркерів крові як з інфекційними, так і неінфекційними захворюваннями [Ю.М. Зарецкая, В.Ю. Абрамов, 1986]. У літературі зустрічаються поодинокі відомості щодо розподілу антигенів крові системи АВО у змішаній групі хворих на БЕХ (до того ж частіше мова йде про хронічні обструктивні захворювання легень загалом, а не про якусь окрему патологію) [А.Г. Хоменко, 1990].

У літературі відсутні матеріали щодо визначення розподілу окремих антигенів крові систем Rh, MN, P, фенотипів гаптоглобіну сироватки крові (Нр), їхніх комбінацій та взаємозв'язку з особливостями перебігу БЕХ. Ми також не знайшли досліджень по вивченню конституційних характеристик у хворих на БЕХ.

Аналіз даних літератури підтвердив, що вивчення ролі індивідуальних факторів у розвитку БЕХ є актуальною проблемою пульмонології. Аналогічних розробок в Україні не проводилось. У зв’язку з цим ми вважаємо за доцільне провести таку наукову розробку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація є фрагментом наукової роботи кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова на тему "Особливості перебігу розповсюджених захворювань внутрішніх органів залежно від антигенної структури крові і соматотипових характеристик" (№ держреєстрації 0197u003348).

Мета дослідження

Установити особливості клінічного перебігу бронхоектатичної хвороби з урахуванням ряду індивідуальних факторів  обтяженої спадковості, антигенів крові та соматотипових характеристик.

Для реалізації цієї мети були накреслені такі основні завдання:

1. Провести порівняльний клініко-генеалогічний аналіз у хворих на БЕХ та осіб контрольної групи.

2. Визначити антигени крові та їхні комбінації, які асоціюються з виникненням БЕХ та формуванням різних клінічних варіантів її перебігу.

3. Визначити особливості клінічного перебігу БЕХ залежно від бальних характеристик соматотипу.

4. За результатами вивчення комплексу індивідуальних характеристик хворих на БЕХ запропонувати критерії, що здатні оптимізувати формування груп ризику та визначити прогноз при цьому захворю-ванні.

Об’єкт дослідження: бронхоектатична хвороба.

Предмет дослідження: особливості виникнення та перебігу бронхоектатичної хвороби з урахуванням індивідуальних факторів - внутрішньосімейного анамнезу, антигенних систем крові, конституційних показників.

Методи дослідження: клініко-генеалогічний аналіз із вивченням захворюваності органів дихання у родичів І та ІІ ступенів споріднення, імунно-генетичне дослідження з визначенням еритроцитарних антигенів крові систем АВО, резус, MN, P, гаптоглобінів сироватки крові (Нр), визначення конституційних показників, що відображають ендоморфний, ектоморфний та мезоморфний компоненти соматотипу.

Наукова новизна одержаних результатів

1. Уперше у хворих на БЕХ, проведено поглиблене дослідження індивідуальних показників, що включало вивчення генеалогічного анамнезу, окремих антигенних структур крові та їхніх комбінацій, показників соматотипу.

2. Установлено, що БЕХ частіше виникає у разі наявності захворювань органів дихання, а саме: хронічного необструктивного бронхіту, бронхіальної астми, туберкульозу легень у батьків та сибсів пробандів. Серед хворих із обтяженою спадковістю ускладнений перебіг БЕХ виникає частіше за наявності типа спадковості "хворий сибс". Тип спадковості "батько хворий, мати здорова" передбачає раннє виникнення ускладнень.

3. Установлено, що носії еритроцитарних антигенів B(III), N, P(+) мають високий ризик щодо виникнення БЕХ. Ускладнений перебіг захворювання асоціативно пов'язаний з наявністю антигенів A(II), MN та їхніх комбінацій, а виникнення легеневої кровотечі властиве носіям AB(IV), N.

4. Ризик виникнення БЕХ зростає в 2-3 рази за умови об’єднання антигенів у трикомпонентні комбінації: B(III)NP(+), B(III)MP(+), AB(IV)MNP(+), B(III)MHp2-2, B(III)P(+)Hp2-1, AB(IV)P(+)Hp2-1, Rh(+)NP(+), Rh(+)MNP(+), B(III)Rh(+)N, AB(IV)Rh(+)MN, A(II)Rh(+)P(+), B(III)Rh(+)P(+), A(II)Rh(+)Hp2-2, B(III)Rh(+)Hp2-1. Відносний ризик виникнення ускладнень у носіїв гаплотипів A(II)Rh(+)P(+), A(II)Rh(+)MN, A(II)MNHp2-2, A(II)P(+)Hp2-2, Rh(+)MNP(+), Rh(+)MNHp2-2, MNP(+)Hp2-1, MNP(+)Hp2-2, B(IIІ)Rh(+)M у 2 рази вищий, ніж при оцінці розподілу окремих груп крові.

5. Визначено роль окремих компонентів соматотипу в схильності до виникнення БЕХ та взаємозв’язок цих показників із формуванням особливостей клінічного перебігу БЕХ.

Зокрема, особливістю соматотипу основної групи хворих на БЕХ є підвищення середнього бала ектоморфії та зниження величини ендоморфного компонента тілобудови. З віком спостерігалась тенденція до зниження середніх балів усіх трьох компонентів тілобудови.

В основній групі хворих на БЕХ високі бали ектоморфного компонента тілобудови спостерігаються переважно в осіб першого зрілого віку з нетривалим терміном захворювання, що мали ускладнений перебіг та поширені бронхоектази. Зменшення ж середнього бала ендоморфії визначається, в основному, в осіб другого зрілого віку з обмеженими бронхоектазами та пояснюється його значним пригніченням унаслідок збільшення тривалості захворювання, його ускладненого перебігу та обтяженого генеалогічного анамнезу.

Практичне значення одержаних результатів

Практичним значенням роботи є розроблені критерії формування контингентів, схильних до виникнення та ускладненого перебігу БЕХ.

До групи ризику виникнення БЕХ слід включати здорових осіб та хворих на хронічний бронхіт або (та) часті пневмонії чоловічої статі, переважно першого зрілого віку, з наявністю в їхніх родичів хронічного необструктивного бронхіту, туберкульозу легень, бронхіальної астми та типами обтяженої спадково-сті "батько хворий, мати здорова" або (і) при наявності захворювань бронхолегеневого апарату в сибсів; носіїв B(III), N, P(+) груп крові та їхніх комбінацій, з високими бальними характеристиками ектоморфії та низькими ендоморфії, на що треба звертати увагу при профілактичних оглядах.

Хворих на БЕХ з типами спадковості "хворі сибси" та "батько хворий, мати здорова", носіїв еритроцитарних антигенів A(II), MN із високими бальними характеристиками ектоморфії слід включати до групи ризику виникнення ускладнень.

Результати дослідження використовуються лікарями поліклінік, загальнотерапевтичних та пульмонологічних відділень ТМО МКЛ № 1, обласної лікарні ім. М.І. Пирогова. Матеріали роботи впроваджені в навчальний процес кафедр пропедевтичної терапії, госпітальної терапії № , медичної біології, генетики та паразитології Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Особистий внесок здобувача

Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Автор проаналізувала літературні джерела за період з 1970 по 2000 р.р. Самостійно розробила карту-анкету для обстеження хворих на БЕХ та здорових осіб, визначила мету та завдання роботи. Відібрала та обстежила тематичних хворих та осіб контрольної групи. Самостійно зібрала генеало-гічний анамнез, оволоділа методиками визначення еритроцитарних антигенів крові, Нр сироватки крові та компонентів соматотипу за методикою Хіта-Картера. Аналіз та узагальнення резу-льтатів, статистичне опрацювання матеріалу, оформлення дисерта-ційної роботи здійснені автором самостійно.

Апробація результатів дисертації

Матеріали дисертаційної роботи були висвітлені у доповідях та обговорювались на V Науково-практичній конференції кафедри пропедевти-ки внутрішніх хвороб ВДМУ ім. М.І. Пирогова "Актуальні проблеми терапії" (Вінниця, 1997), наукових конференціях молодих вчених ВДМУ ім. М.І. Пирогова (Вінниця, 1997-2000), VІ Науково-практичній конференції кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб ВДМУ ім. М.І. Пирогова та лікарів ТМО МКЛ № 1 "Актуальні проблеми терапії" (Вінниця, 1999), спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, госпітальної терапії № , факультетської терапії № , поліклінічної терапії, науково-дослідного центру Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова, лікарів міських клінічних лікарень № 1, 2 (Вінниця, 2000).

Публікації

За темою дисертації опубліковано 9 робіт, у тому числі 6 одноосібно. Серед них - 4 статті в журналах, 1 стаття - в матеріалах ХІV з’їзду терапевтів України, 4 - в збірниках матеріалів та тезах науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації

Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, клінічної характеристики хворих, результатів особистих досліджень, заключення, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та переліку літератури.

Дисертація викладена на 210 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 42 таблицями та 9 малюнками в основному тексті, додатки складають 15 таблиць. Список літератури містить 276 джерела, у тому числі 209 кирилицею і 67 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження

Комплексне клініко-імуногенетичне дослідження та соматотипування проведено 90 хворим на БЕХ та 117 особам контрольної групи. Статево-вікова структура обстежуваних контингентів була ідентичною. Для верифікації діагнозу ми використовували дані бронхографічних та морфологічних досліджень, які були викопійовані з медичної документації хворих (амбулаторних карт, виписок із історій хвороб, протоколів операцій). Виконано бронхографічні дослідження 32 пацієнтам із підозрою на БЕХ, у 21 із них були виявлені бронхоектази.

Клінічна частина роботи включала вивчення анамнезу, фізичне обстеження хворих і загальноклінічні лабораторні та інструментальні дослідження.

Генеалогічний анамнез зібраний за спеціально розробленою анкетою шляхом перехресного опитування, особистим обстеженням хворих та за аналізом медичної документації.

Визначення еритроцитарних антигенів крові систем АВО, резус, MN та P проводилось за реакцією гемаглютинації типоспецифічними сироватками; визначення гаптоглобінів сироватки крові здійснювали методом електрофорезу в агарово-крохмальному гелі за допомогою лужної боратної системи.

Ендоморфний, ектоморфний та мезоморфний компоненти соматотипу визначено за методикою Хіта-Картера.

Матеріал оброблений статистично з використанням комп’ютерної програми Statistica for Windows 2.0. Вірогідність результатів оцінювали за критерієм Стьюдента (t), критерієм відносного ризику (RR) та критерієм Вульфа (?2).

Результати досліджень

Клініко-генеалогічний аналіз показав, що у 43 хворих на БЕХ (47,77 ± ,61)спостерігалась обтяженість щодо захворювань бронхолегеневої системи, серед осіб контрольної групи вона визначалась у (15,0 ± 3,46) % випадків. Хронічний необструктивний бронхіт домінував у структурі захворювань серед родичів хворих на БЕХ та складав (1,98 + ,40)а серед родичів контрольної групи - (0,43 + ,17) % випадків (t ,60; при p ,001). Отримана також достовірна різниця щодо частоти захворювань у родичів хворих пробандів, порівняно з родичами осіб контрольної групи, для таких нозо-логій як туберку-льоз лег-ень [(0,86 + ,27) % і (0,07 + ,07) %; при р ,001] та брон-хіа-ль-на ас-тма [(1,03 + ,29) % і (0,07 + ,07) %; при p ,001].

Здійснено аналіз розподілу хворих на БЕХ та осіб контрольної групи за різними типами шлюбів. У шлюбах, в яких один із батьків хворіє на бронхолегеневі захворювання частка ушкоджених у 8,84 рази більша, ніж та ж частка серед дітей з обома здоровими батьками.

Серед родичів хворих на БЕХ чоловіків та жінок, бронхолегеневі захворювання спостерігалися майже з однаковою частотою (47,88% та ,36%). Однак БЕХ серед чоловіків визначалася достовірно частіше, ніж серед жінок - (78,88 + 4,30) % та (21,11 + 4,30) %; при р ,001.

Серед усіх кровних родичів хворих на БЕХ найчастіше захворювання органів дихання реєструвались у батьків (46,26 6,09) %, дещо менший відсоток склали сибси (43,20 ??6,05) %. До того ж у батьків і сибсів, які мають захворювання бронхолегеневої системи, спостерігалося достовірне накопичення захворюваності за чоловічою лінією (відповідно t2,03; при р < 0,05 та t = 2,38; при р < 0,05). Тоді як серед родичів осіб контрольної групи переважало накопичення захворювань органів дихання у родичів ІІ ступеня споріднення (56,23 + 12,40) %.

Захворюваність за різних типів сімейної обтяженості теж мала певні особливості. Серед хворих пробандів тип сімейної обтяженості "батько хворий, мати здорова" достовірно переважав над типом "батько здоровий, мати хвора" в основній групі хворих відносно осіб контрольної групи - (20,00 + 4,21) % та (1,89 + 1,32) %; t = 4,10; при р < 0,001. Цей тип цілком переважав і щодо статі обстежуваного контингенту. Тип сімейної обтяженості "батько хворий, мати хвора" зустрічався у родичів хворих із частотою (4,44 ? ,17) % і зовсім не визначався серед родичів осіб контрольної групи.

Спостерігалася тенденція до накопи-чення захворюваності у віці до 35 років за умов сімейної обтяженості, порівняно з частотою виникнення захворювання у цьому ж віці серед осіб із необтяженим генеалогічним анамнезом - (58,13 + 7,52) % та (40,42 + 7,15) %; t = 1,71; при р > 0,05. І навпаки, хворих із необтяженою спадковістю, що захворіли на БЕХ піс-ля 35 років було більше, хоч і без достовірної різниці, ніж пацієнтів із сімейною обтяженістю.

Тривалість загострень більше 21 дня у пацієнтів, які мали сімейну обтяженість, зустрічалась вірогідно частіше, ніж у хворих із необтяженою спадковістю - (72,09 + ,83)та (40,4 + ,15) %; t ,21; при р ,001. Встановлено, що у хворих із поширеними бронхоектазами обтяжений генеалогічний анамнез зустрічався достовірно частіше, ніж у пацієнтів, які мали обмежені бронхоектази - (44,1 + ,57)та (19,1 + ,73); t ,60; при р ,05.

Для визначення асоціативних зв’язків між клінічним перебігом захворювання та гематологічними маркерами, соматотипом і обтяженою спадковістю, хворі були розподілені нами на дві групи. Першу групу з 35 (38,88%) осіб склали пацієнти, в яких перебіг захворювання не ускладнювався. До другої ввійшли 55 хворих (61,22%) із ускладненим патологічним процесом, а саме: легеневою кровотечею - 23 (25,55%), хронічним легеневим серцем - 22 (24,44%) та дихальною недостатністю (ДН) І-ІІ ступенів - 10 (11,11%). До останньої групи ввійшли пацієнти, в яких ДН була самостійним ускладненням.

Легенева кровотеча частіше спостерігалась у віці від 20 до 35 років, у 36-45 років визначалася стабілізація виникнення цього ускладнення, у старших вікових категоріях - тенденція до спаду. Щодо хронічного легеневого серця, то у віці від 26 до 35 років визначалася невелика кількість хворих із цим ускладненням, від 36 до 45 та від 46 до 55 років спостерігалося збільшення кількості пацієнтів, у яких захворювання ускладнювалося хроніч-ним леге-невим сер-цем, від 56 до 65 років відзначався різкий спад.

Ускладнений перебіг БЕХ виявлений у (67,44 + ,14)хворих із обтяженим генеалогічним анамнезом та у (55,31 + ,25)пацієнтів із необтяженою спадковістю.

Частота ускладненого перебігу БЕХ вивчалась також із огляду на типи сімейної обтяженості (рис.1). Встановлено, що найчастіше ускладнення спостерігались у пацієнтів за наявності захворювань органів дихання у сибсів (41,3 + 9,14) %. Якщо хворіли тільки батьки, то ускладнений перебіг зафіксований у (34,4 + 8,82) % випадків, коли хворіють батько і сибс – у (10,3 + 5,65) % випадків, наявність захворювань у батька і матері, а також у батька, сибса та родичів ІІ ступеня споріднення по батьківській лінії не призводить до збільшення частоти ускладненого перебігу у пацієнтів – (6,89 + 4,70) %. Та найбільш несприятливим типом сімейної обтяженості є варіант, коли хворіє батько пробанда. У 9 пацієнтів, що складає 45% від загальної частоти цього типу обтяженості, констатовано раннє виникнення ускладнень.

Рис. 1. Частота ускладненого перебігу БЕХ серед хворих пробандів з різним типом обтяженої спадковості (Р + m).

Отримані дані свідчать, що спадкова компонента суттєво впливає на виникнення БЕХ та формування її клінічного перебігу.

Одним із важливих шляхів виявлення законів успадкування захворювання є аналіз його зв'язків із поліморфними оз-наками. Найбільшою мірою це стосується груп крові та систем білків крові.

Аналізуючи розподіл індивідуальних гематологічних показників 6 систем ми виявили, що серед хворих, порівняно з особами контрольної групи, достовірно частіше зустрічалися носії антигенів B(III), N, P(+) та їхніх трикомпонентних сполучень. Достовірно рідше виявлялись антигени O(I), M, P(-), фенотип Нр 1-1 серед хворих не зустрічався, що свідчить про певну стійкість їхніх носіїв щодо виникнення цієї недуги (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл окремих імуногенетичних маркерів крові та трикомпонентних комбінацій у хворих на бронхоектатичну хворобу

та осіб контрольної групи

Гематологічні показники | Хворі на бронхоекта-тичну хворобу

N = 90 | Особи контрольної групи

N = 117 | Статистичний

аналіз

n | А | n | А | RR | ?2 | р

O(I) | 14 | 0,15 | 28 | 0,24 | 0,55 | 2,04 | <?0,05

B(III) | 33 | 0,37 | 29 | 0,25 | 1,80 | 3,45 | <?0,001

M | 21 | 0,23 | 40 | 0,34 | 1,74 | 2,88 | <??,01

N | 24 | 0,27 | 20 | 0,17 | 1,87 | 2,78 | < ?????

P(+) | 84 | 0,93 | 81 | 0,69 | 7,00 | 18,20 | ?< 0,001

P(-) | 6 | 0,07 | 36 | 0,31 | 0,16 | 18,20 | ?< 0,001

Hp1-1 | - | - | 15 | 0,14 | - | - | -

B(III)NP(+) | 10 | 0,11 | 3 | 0,02 | 10,00 | 6,31 | ?< ?????

B(III)MP(+) | 8 | 0,09 | 4 | 0,03 | 4,36 | 2,78 | ?< ?????

B(III)MHp2-2 | 9 | 0,1 | 2 | 0,01 | 10,00 | 6,94 | ?< ?????

B(III)P(+)Hp2-1 | 14 | 0,15 | 6 | 0,05 | 3,50 | 6,33 | < ??????

B(III)P(+)Hp2-2 | 15 | 0,17 | 11 | 0,09 | 2,14 | 2,44 | <??????

AB(IV)P(+)Hp2-1 | 7 | 0,08 | 2 | 0,01 | 7,77 | 4,50 | <????5

Rh(+)NP(+) | 18 | 0,2 | 11 | 0,09 | 2,25 | 4,74 | <??????

Rh(+)MNP(+) | 41 | 0,45 | 37 | 0,31 | 1,82 | 4,20 | <??????

Rh(+)NHp2-2 | 9 | 0,1 | 5 | 0,04 | 3,20 | 2,64 | ?< ?????

B(III)Rh(+)N | 12 | 0,13 | 6 | 0,05 | 3,08 | 4,31 | ?< ?????

Продовж. табл. 1

Гематологічні показники | Хворі на бронхоекта-тичну хворобу

N = 90 | Особи контрольної групи

N = 117 | Статистичний

аналіз

n | А | n | А | RR | ?2 | р

A(II)Rh(+)P(+) | 32 | 0,36 | 28 | 0,22 | 2,00 | 3,33 | ?< ????

B(III)Rh(+)P(+) | 28 | 0,31 | 16 | 0,13 | 3,37 | 9,23 | ?< 0,001

A(II)Rh(+)Hp2-2 | 21 | 0,23 | 13 | 0,11 | 2,55 | 5,53 | ?< 0,05

B(III)Rh(+)Hp2-1 | 15 | 0,17 | 6 | 0,05 | 4,03 | 7,42 | ?<0,001

Нами виявлені також антигени крові та фенотипи Нр сироватки крові, які асоціювалися з формуванням особливостей клінічного перебігу захворювання, що ще раз підтверджує полігенність БЕХ (табл. 2).

Таблиця 2

Особливості клінічного перебігу

бронхоектатичної хвороби

у носіїв різних імуногенетичних показників

Особливості клінічного перебігу | Імуногенетичні показники | ?2

Початок захворювання у молодому віці | Rh(+) | 2,60

Ускладнений перебіг та поширені бронхоектази | A(II), Rh(+), MN | 2,92; 7,42; 6,41

Легенева кровотеча | AB(IV), N | 3,81; 2,00

Ускладнений перебіг та тривалі загострення | Rh(+), Hp2-1 | 3,80; 2,11

Тривалі загострення за відсутності ускладнень | AB(IV), Hp2-1 | 12,50; 3,80

Аналізом особливостей перебігу БЕХ встановлено, що носії антигену Rh(+) асоціювалися з виникненням БЕХ у молодому віці. Серед хворих із групами крові A(II), Rh(+), MN достовірно частіше спостерігалися ускладнений перебіг захворювання та поширені бронхоектази. У пацієнтів із еритроцитарними антигенами AB(IV), N вірогідно частіше визначалася легенева кровотеча. Тривалі загострення за відсутності ускладнень спостерігались у носіїв групи крові AB(IV) та фенотипу Hp2-1. У хворих, які мали ускладнений перебіг, тривалі загострення асоціювалися з наявністю маркерів Rh(+) та Hp2-1.

Нами встановлені також сполучення, які асоціювалися з певними особливостями перебігу БЕХ (табл. 3).

Вивчення гаплотипів антигенів крові та фенотипів Нр сироватки крові підтвердило раніше отримані відомості щодо високої інформативності визначення розподілу окремих імуно-генетичних показників при БЕХ.

Таблиця 3

Особливості клінічного перебігу бронхоектатичної хвороби

у носіїв різних гаплотипів

Особливості клінічного перебігу | Комбінації імуногенетичних

показників | ?2

Виникнення БЕХ у молодому віці | B(III)Rh(+)M; B(III)Rh(+)MN;

B(III)Hp2-2; A(II)Rh(+)M;

Rh(+)MNP(-); A(II)MHp2-1 | 4,52; 5,95;

12,63; 7,54;

4,32; 7,56

Ускладнений перебіг | A(II)Rh(+)P(+); A(II)Rh(+)MN;

A(II)MNP(+); A(II)MNHp2-2;

A(II)Rh(+)Hp2-2; Rh(+)MP(+);

Rh(+)MNHp2-2; MNP(+)Hp2-2. | 7,59; 3,09;

2,62; 4,94;

4,67; 4,48;

4,48; 3,82

Легенева кровотеча | АB(IV)NP(+);AB(IV)MNP(+); B(III)NHp2-2;Rh(+)NHp2-1. | 3,54; 2,98;

4,65; 3,75

Поширені бронхоектази | A(II)Rh(+)MN; A(II)Rh(+)P(+);

A(II)Rh(+)Hp2-1; A(II)MP(+); A(II)MNP(+); A(II)MHp2-1; A(II)MNHp2-2;A(II)P(+)Hp2-1; | 2,79; 5,04;

6,18; 8,18;

4,28; 8,18;

4,28; 8,18

Ускладнений перебіг та тривалість заго-стрень понад 21 день | A(II)MNP(+); A(II)Rh(+)Hp2-1;

P(+)MNНp2-1; AB(IV)Rh(+)MN. | 3,20; 2,00;

2,72; 2,73.

Вивчаючи бальні характеристики трьох компонентів соматотипу ми встановили, що в основній групі хворих на БЕХ спостерігалося підвищення середнього бала ектоморфного компонента тілобудови до (2,94 + 0,24) порівняно з (1,83 + 0,10) в осіб контрольної групи. Також у хворих визначалося достовірне зниження показників ендоморфії (t = 3,84; при р ,001). Напрямок змін компонентів соматотипу у хворих чоловіків та жінок був ідентичним основній групі хворих на БЕХ.

Аналізом вікових показників соматотипу визначалася тенденція до зниження всіх трьох компонентів тілобудови в основній групі хворих на БЕХ, до того ж, достовірним виявилося зниження з віком мезоморфії (t ,19; при р < 0,05). Також спостерігався різний напрямок змін показників ендоморфного компонента соматотипу в основній групі хворих на БЕХ та кон-троль-ній -гру-пі [зни-же-ння серед-нього бала у хво-рих на БЕХ з (3,57 + ,52) до (2,81 + 0,31) та достовірне підвищення у контрольній групі з (3,79 + 0,50) до (5,43 + 0,61)].

Серед пацієнтів, що захворіли до 35-річного віку, середній бал ектоморфії був вірогідно вищим, ніж у хворих, в яких БЕХ формувалася після 35-річного віку - (3,12 + 0,38) та (2,32 + 0,19); t = 2,02, при р < 0,05. У пацієнтів, які захворіли після 35-річного віку відзначалося достовірне зниження мезоморфного компоненту соматотипу, порівняно з особами, що захворіли до 35-річного віку (t = 2,34; при р < 0,05).

Серед хворих другого зрілого віку з ускладненим перебігом середній бал ектоморфії виявився вірогідно вищим, ніж серед осіб контрольної групи - (2,92 + ,40) та (1,85 + ,15); t ,32 при р ,05. Також у представників групи хворих із ускладненим перебігом величина середнього бала ендоморфії була меншою, хоч і без достовірної різниці, ніж у групі з неускладненим перебігом - (2,94 + ,32) та (3,44 + ,49).

Поширені бронхоектази достовірно частіше спостерігались у пацієнтів першого зрілого віку з високими бальними характеристиками ектоморфії - (3,28 + 0,64) та (1,83 + 0,10); при р < 0,001. У хворих другого зрілого віку, що мали обмежені бронхоектази, вірогідно нижчим виявився середній бал ендоморфного компонента тілобудови (t ,98; при р < ,001).

В осіб першого зрілого віку з обтяженим генеалогічним анамнезом засвідчено достовірне зростання середнього бала ектоморфії (t = 2,40; при р < 0,05). Незалежно від стану генеалогічного анамнезу, в осіб другого зрілого віку показники ендоморфного компонента соматотипу були низькими, але вірогідна різниця спостерігалась у хворих із обтяженим генеалогічним анамнезом та особами контрольної групи (t ,90; р ,001).

Отже, до БЕХ схильні особи з високими бальними характеристиками ектоморфії та низькими балами ендоморфії. При цьому вираженість мезоморфного компонента в основній групі хворих на БЕХ та контрольній групі, ідентична. З віком у хворих на БЕХ, на відміну від контрольної групи, спостерігалася тенденція до зниження всіх трьох компонентів соматотипу, але достовірна різниця визначалася тільки при зниженні середнього бала мезоморфії.

Виникнення БЕХ у хворих першого зрілого віку з високими показниками ектоморфного компонента соматотипу на тлі обтяженого генеалогічного анамнезу сприяє формуванню поширених бронхоектазів.

Низькі бали ендоморфії соматотипу, які визначались у хворих на БЕХ другого зрілого віку з сімейною обтяженістю, свідчать про те, що вони можуть бути не тільки фактором розвитку захворювання, але й формування ускладненого перебігу цієї недуги, навіть за умов обмеженого враження.

Зменшення середнього бала мезоморфії спостерігалося в осіб другого зрілого, що мали обтяжений генеалогічний анамнез та тривалість БЕХ понад 10 років.

ВИСНОВКИ

У дисертації визначені особливості перебігу бронхоектатичної хвороби з урахуванням стану генеалогічного анамнезу, розподілу антигенів крові та соматотипових характеристик і розроблені критерії формування груп ризику щодо виникнення та ускладненого перебігу цієї недуги.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою прогнозування виникнення та особливостей перебігу бронхоектатичної хвороби під час профілактичних оглядів здорових осіб, що зайняті на шкідливих виробництвах, та планових диспансерних обстеженнях хворих на хронічний бронхіт або (та) часті пневмонії крім загальноприйнятих методів обстеження необхідно вивчати внутрішньосімейний анамнез, визначати еритроцитарні антигені крові систем АВО, резус, MN, Р, гаптоглобіни сироватки крові, показники соматотипу за методикою Хіта-Картера.

2. До групи з високим ризиком розвитку бронхоектатичної хвороби відносити здорових осіб і хворих на хронічний бронхіт або (та) часті пневмонії, в яких :

- обтяжений генеалогічний анамнез із типами спадковості "батько хворий, мати здорова" та "сибси хворі" поєднується з наявністю еритроцитарних антигенів A(II), MN, Р(+), гаплотипами - A(II)Rh(+)MN, B(III)Rh(+)MN, A(II)Rh(+)P(+), A(II)Rh(+)Hp2-2, A(II)MNP(+), B(III)MNP(+), A(II)MNHp2-2, B(III)Rh(+)MN, A(II)Rh(+)Hp2-2, A(II)P(+)Hp2-2, Rh(+)MNP(+), Rh(+)MNHp2-2, MNP(+)Hp2-2, перевагою бальних характеристик ектоморфії та зниженням ендоморфії тілобудови;

- необтяжена спадковість, але наявність антигенів B(III),комбінацій: O(I)Rh(+)P(+), O(I)Rh(+)MN, O(I)MNP(+), B(III)NHp2-1, O(I)P(+)Hp2-2, B(III)P(+)Hp2-1, Rh(+)NP(+), Rh(+)MHp2-1, Rh(+)P(+)Hp2_, NP(+)Hp2-1, низьких бальних характеристик ендоморфного компонента соматотипу.

2. Хворих на бронхоектатичну хворобу з типами сімейної обтяженості "хворий сибс" та "батько хворий, мати здорова", наявністю антигенів A(II), MN, гаплотипів - A(II)Rh(+)P(+), A(II)Rh(+)MN, A(II)MNP(+), A(II)MNHp2-2, A(II)P(+)Hp2-2, Rh(+)MNP(+), Rh(+)MHp2-2, Rh(+)MNHP2-2, MNP(+)Hp2-1, MNP(+)Hp2-2, B(IIІ)Rh(+)M, високими бальними характеристиками ектоморфного компонента соматотипу та низькими показниками ендоморфії слід включати до групи ризику виникнення ускладненого перебігу.

3. Отримані результати доцільно використовувати при складанні прогнозтичних програм в умовах сімейної та страхової медицини.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ,

НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

С. 28-29.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Ткаченко Т.В. Особливості перебігу бронхоектатичної хвороби в осіб із обтяженою спадковістю, різними антигенними структурами крові та соматотиповими характеристиками. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27  пульмонологія.  Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, 2001.

Комплексне клініко-інструментальне обстеження проведено 90 хворим на БЕХ та 117 особам контрольної групи. Клініко-генеалогічний аналіз показав, що серед хворих пробандів тип сімейної обтяженості “батько хворий, мати здорова” зустрічається частіше, ніж серед контрольної групи - (20,00 + 4,21) % та (1,89 + 1,32) % відповідно; t = 4,10; при р ,001. Ускладнений перебіг БЕХ достовірно частіше спостерігається у хворих із типами обтяженої спадковості "сибси хворі", "батько хворий, мати здорова".

У хворих на БЕХ антигени B(III), N, P(+) діагностуються достовірно частіше, ніж серед осіб контрольної групи. Ризик виникнення ускладнень БЕХ засвідчується наявністю антигенів A(II), MN. Визначені трикомпонентні комбінації B(III)NP(+), B(III)MP(+), В(III)MHp2-2, B(III)P(+)Hp2-1, AB(IV)P(+)Hp2-1, Rh(+)MNP(+), B(III)Rh(+)N, A(II)Rh(+)P(+), B(III)Rh(+)P(+), A(II)Rh(+)Hp2-2, за яких ризик виникнення БЕХ зростає в 2_рази. Розвиток ускладненого перебігу захворювання достовірно частішає за наявності гаплотипів: A(II)Rh(+)P(+), A(II)Rh(+)MN, A(II)MNHp2-2, Rh(+)MNP(+), MNP(+)Hp2-1, MNP(+)Hp2-2, B(IIІ)Rh(+)M.

У хворих на БЕХ, на відміну від осіб контрольної групи спостерігаються високі бали ектоморфії, які асоціюються з виникненням БЕХ у молодому віці, обтяженою спадковістю, поширеними бронхоектазами. Ускладнений перебіг БЕХ спостерігається в осіб середнього віку з низькими показниками ендоморфного компонента соматотипу.

Ключові слова: бронхоектатична хвороба, спадковість, еритроцитарні антигени крові, фенотипи гаптоглобіну сироватки крові, соматотип за Хітом-Картером.

Tkachenko T.V. The Peculiarities of the Clinical Course of the Bronchiectasis in Patients with the Different Blood Antigen’s Structures and Somatotypic Charakteristics. - Manuscript.

The thesis for the degree of a candidate of medical science in 14.01.27 - Pulmonology. - The Institute of Tuberculosis and Pulmonology n. a. F.G. Janovsky, Academy of Medical Science of Ukraine, Kyiv. - 2001.

90 patients with bronchiectasis (BE) and 117 healthy persons underwent the complex clinicoinstrumental examination. The clinicogenealogical analysis showed that among probands-patients the type of the family aggravated heredity "sick father, healthy mother" was observed significantly more frequently in comparison with healthy persons (20,00 + 4,210) % and (1,89 + 1,32) %; respectively; t = 4,10; р < 0,001). Complicated courses of bronchiectasis are observed among the patients with the types of complicated heredity "sibs patients", "sick father, healthy mother".

The antigens B(III), N, P(+) were diagnosed in patients significantly more frequently in patients in comparison with healthy persons. The risk of the BE complications is manifested with the presence of the antigens A(II), MN. The threecomponent combinations B(III)NP(+), B(III)MP(+), В(III)MHp2-2, B(III)P(+)Hp2-1, AB(IV)P(+)Hp2-1, Rh(+)MNP(+), B(III)Rh(+)N, A(II)Rh(+)P(+), B(III)Rh(+)P(+), A(II)Rh(+)Hp2-2 associate with the enhanced risk (in 2 – 3 times) of the BE development were determined. The development of complicated disease course is more frequently observed with the gaplotype: A(II)Rh(+)P(+), A(II)Rh(+)MN, A(II)MNHp2-2, Rh(+)MNP(+), MNP(+)Hp2-1, MNP(+)Hp2-2, B(IIІ)Rh(+)M.

The ВЕ patients opposite to healthy people show high points of еctomorphy associated with the appearance of ВЕ at the young age, aggravated heredity and disseminate ВЕ. Complicated course of bronchiectasisis is observed among the middle -aged patients with low data of endomorphy component of somatotype.

Key words: bronchiectasis, heredity, erythrocyte blood antigens, serum haptoglobine phenotypes, somatotype by Hit-Karter.

Ткаченко Т.В. Особенности течения бронхоэктатической болезни у лиц с отягощенной наследственностью, разными антигенными структурами крови и соматотипическими характеристиками. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.27 - пульмонология. - Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского АМН Украины, 2001.

Бронхоэктатическую болезнь (БЭБ) относят к мультифакториальным заболеваниям, поэтому чрезвычайно важным является поиск индивидуальных критериев риска, которые могут приводить к возникновению и формированию особенностей течения этого заболевания.

90 больным БЭБ и 117 лицам контрольной группы проводилось комплексное клинико-инструментальное обследование, собирался генеалогический анамнез, определялись эритроцитарные антигены систем АВО, резус, MN, P, фенотипы гаптоглобинов сыворотки крови, а также эндоморфный - жировой, мезоморфный - мышечный, эктоморфный - костный компоненты соматотипа по Хит-Картеру. Статистическая обработка полученных результатов выполнялась с помощью критерия относительного риска и критериев Вульфа и Стъюдента.

Клинико-генеалогический анализ показал, что высокий риск возникновения БЭБ имел место у больных хроническим бронхитом и (или) частыми пневмониями, родители и (или) сибсы которых болели заболеваниями бронхолегочной системы, при этом патологический процесс чаще возникает у лиц мужского пола, в молодом возрасте. Среди больных пробандов тип семейной отягощенности "отец болен, мать здорова" встречался достоверно чаще, чем среди лиц контрольной группы (20,00 + 4,21) % та (1,89 + 1,32) % соответственно; t = 4,10; при р < 0,001.

Осложненное течение БЭБ наблюдается у больных с типами отягощенной наследственности "больной сибс", "отец больной, мать здорова".

У больных БЭБ антигены B(III), N, P(+) диагностируются достоверно чаще, чем среди лиц контрольной группы. Наличие антигенов O(I), M, P(-) фенотипа Нр демонстрирует определенную стойкость к возникновению патологического процесса. Риск развития осложненного течения БЭБ манифестируется носительством антигенов A(II), MN. Пациенты, у которых БЭБ осложняется легочным кровотечением чаще являются носителями антигенов AB(IV), N. Определены трикомпонентные комбинации B(III)NP(+), B(III)MP(+), B(III)MHp2-2, B(III)P(+)Hp2-1, В(III)P(+)Hp2-2, АB(IV)P(+)Hp2-1, Rh(+)NP(+), Rh(+)MNP(+), Rh(+)NHp2-2, B(III)Rh(+)N,