ГАВРИЛЮК В.А. - кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Поліська дослідна станція Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н. Соколовського".

БАЛАНС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ҐРУНТІ ПРИ ВНЕСЕННІ МІСЦЕВИХ

ФОСФОРИТІВ

Стаття присвячена дослідженню ефективності місцевих сировинних ресурсів - зернистих та жовнових фосфоритів як фосфорних добрив. Наведені результати розрахунків балансу основних елементів живлення в ґрунті з їх використання.

The article is devoted research of efficiency of local sources of raw materials - granular and concretionary phosphorites, as phosphoric fertilizers. The results of the conducted calculations of balance of basic elements of feed are resulted in soil for their uses.

Постановка проблеми. Найважливішим завданням землеробства є ефективне використання землі, впровадження прогресивних технологій, меліоративних і агротехнічних заходів, які створюють оптимальні умови в ґрунті для росту і розвитку рослин.

У зв'язку з економічними реформами, які відбулися в Україні, переходом до ринкових відносин у сільському господарстві виникли проблеми з питань збереження та підвищення родючості ґрунтів. Землеробство повернулось до екстенсивних методів формування врожаю сільськогосподарських культур, яке відбувалося за рахунок ґрунтових запасів поживних речовин, фіксації біологічного азоту та невеликої кількості елементів живлення, які надходили з добривами, все це призвело до значного виснаження ґрунту, стало гостролімітуючим фактором в одержанні навіть середніх урожаїв.

Аналіз останніх публікацій. Значущим чинником забезпечення високої продуктивності агроекосистем є органічні та мінеральні добрива. За оцінками американських вчених, добрива забезпечують підвищення врожаю різних культур у середньому на 41 %. Вчені Німеччини відносять половину приросту врожаю за рахунок добрив, а Франції - навіть 50-70 % [6]. Для порівняння, в Україні до 1990 року, в цілому, 30-35 % загального обсягу сільськогосподарської продукції отримували за рахунок добрив. Баланс поживних речовин у землеробстві за цей період складав, у середньому, по №К 102 %, у т.ч. по азоту - 95, фосфору - 164 і калію - 86 відсотків [1, 3].

Застосування мінеральних добрив в Україні за останнє десятиріччя зменшилось у 8-9 разів, а органічних - у 3,5-4 рази. У землеробстві склався від'ємний баланс поживних речовин. У результаті щорічний дефіцит основних елементів живлення перевищує агроекологічні нормативи, утворюється їх стійкий дисбаланс на рівні 100-130 кг/га №К, дедалі більшого прискорення набуває процес виснаження ґрунтової родючості [3, 6].

Значне збільшення об'ємів виробництва продукції сільського господарства, регулювання її якості, підвищення родючості ґрунту залежить від покращення колообігу речовин у землеробстві, підвищення надходження елементів живлення і створення умов для їх безперебійного споживання рослинними організмами [2].

При розробці заходів щодо підвищення продуктивності рослин необхідно знати лімітуючі фактори родючості. Тому баланс поживних речовин у ґрунті є важливим показником стану родючості і дає можливість оцінити та регулювати вміст у ньому основних елементів живлення.

Прянішніков Д.М. вказував, що при врожайності зернових 20-25 ц/га, або еквівалентних урожаях інших культур задовільним можна вважати баланс, коли кількість внесеного фосфору переважає над виносом на 10 %, а дефіцит азоту та калію допускається до 14 та 20 кг/га. На серед- ньородючих дерново-підзолистих ґрунтах легкого гранулометричного складу їх баланс, за його висновками, повинен бути позитивним: по фосфору - на 40-60 %, азоту - на 10-20, калію - до 10 % [5].

Серед проблем, що найбільш відчутні в сучасних умовах ведення сільського господарства, можна вважати забезпечення рослин фосфатним живленням, що пов'язано з відсутністю в Україні сировинних ресурсів для виробництва концентрованих фосфорних добрив [3].

У цьому зв'язку застосування фосфоритного борошна родовищ України може служити важливим фактором зниження дефіциту фосфору в землеробстві та поліпшення його балансу [4].

Результати досліджень та їх обговорення. Основні джерела надходження елементів живлення - органічні та мінеральні добрива, але вони не виключають і інші шляхи надходження поживних речовин.

Розраховуючи баланс основних елементів живлення в ґрунті при використанні місцевих зернистих та жовнових фосфоритів, як фосфорних добрив (ланка сівозміни: картопля, ячмінь ярий з підсівом багаторічних трав, багаторічні трави), разом з добривами нами враховувалась біологічна фіксація азоту конюшиною лучною, внесення №К при посадці та сівбі з насінням, надходження поживних речовин з опадами, а також винос МРК урожаєм сільськогосподарських культур (враховуючи основну та побічну продукцію), втрати поживних речовин з фільтрованими водами.

Необхідні значення та коефіцієнти для розрахунків брали з довідників та рекомендацій, при цьому визначали такі показники балансу:

баланс (+ -), кг/га - різниця між виносом і надходженням кількості елементу живлення (№К) в перерахунку на 1 гектар;

баланс (А, % виносу) - розраховували, на скільки відсотків надходження елементів живлення (з добривами, з опадами і т.д.) в грунт менше, або більше виносу їх з ґрунту;

- інтенсивність балансу (І, %) показує, на скільки відсотків винос елементу живлення врожаєм забезпечується за рахунок надходження його з добривами.

Як показують результати наших досліджень, оптимально збалансованими по основних елементах живлення є варіанти з використанням зернистих та жовнових фосфоритів у потрійних нормах (Р180). При такому удобренні величина активної частини балансу над пасивною становила: по азоту - 33,3; фосфору - 127,1; калію - 21,0 а при внесенні жовнових фосфоритів у аналогічній нормі - відповідно 43,4; 143,4 та 10,9 кг/га.

Розрахунки показують, що при внесенні зернистих та жовнових фосфоритів у подвійних нормах - був дефіцитним баланс калію, який пояснюється декількома причинами: