ГАМАЮНОВА В.В., д.с.-г.-н., професор,

ФЕДОРОВИЧ Г.Т., пошукувач, Миколаївський державний аграрний університет

ВПЛИВ ФАКТОРІВ ВИРОЩУВАННЯ НА ВРОЖАЙ ЗЕРНА СОРИЗУ В ПІВДЕННОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ

У статті наведені дані про вплив умов року, попередників, фонів удобрення на врожай зерна соризу за вирощування в південній зоні України.

In the article the data about influencing of terms of year, predecessors are resulted, backgrounds of fertilizer on the harvest of corn of sorizou for growing in the south area of Ukraine.

Вступ. Продовольчою програмою "Зерно України 2008-2015" передбачається довести середньорічне виробництво зерна до 50 млн т. При цьому господарства повинні отримувати по 3-3,3 т/га зернових [1]. Таку продуктивність здатна сформувати відносно нова і малопо- ширена культура як сориз. На формування одиниці сухої речовини він потребує в 2,0-2,5 рази води менше, ніж кукурудза, соняшник або ячмінь ярий [2].

Ця культура здатна споживати вологу та елементи живлення з глибоких шарів грунту, що недоступні для більшості культурних рослин. За дотримання агротехнічних умов вирощування навіть у несприятливі роки сориз може забезпечувати врожайність зерна на рівні 40-45 ц/га [2].

Аналіз останніх публікацій. Сориз - культура універсального використання, за смаковими якостями та хімічним складом близька до рису. У його крупі міститься 11,1 % білка, 0,17 % лізину; 1,1 % сирого жиру та 88 % крохмалю. У шліфованому рисі ці показники складають відповідно: 9,11; 1,12 та 84,3 % [3]. Автори зазначають, що крупу соризу можна використовувати для дієтичного і дитячого харчування та як сировину для екструдованих продуктів і концентратів. Цінність крупи полягає і у тому, що в ній міститься токоферол (вітамін Е), який здатен виводити радіонукліди з організму людини. Отже важливо збільшувати виробництво соризу, що дозволить оптимізувати й стабілізувати виробництво зерна в Україні.

Врожайність та валові збори зерна за роками залежно від погодно-кліматичних умов значно змінюються, а умови, як відомо погіршуються.

В останні роки спостерігається підвищення температур, збільшення суховійних днів та зменшення кількості опадів [4]. Врожайність соризу в посушливій зоні на неполивних землях у середньому за 10 років становила 42,4 ц/га, зерна кукурудзи - 28,3, ячменю ярого - 20,9 ц/га [5]. До того ж автори зазначають, що особливо високу продуктивність сориз формує у несприятливі роки.

Синтетичний сорт соризу Одеський 302, що прийнятий за національний стандарт з 1999 року, в оптимальних умовах без зрошення здатен забезпечувати 53,5 ц/га продовольчого зерна, а максимально - до 88 ц/га [6]. Дослідження з іншими сортами, зокрема, молдавської селекції в оптимальних умовах формують урожай зерна до 50 ц/га, а в гостропосушливих - не менше 30 ц/га [7]. Дослідники спромоглися зібрати певний експериментальний матеріал з агротехніки вирощування культури, оцінили її сільськогосподарське значення та поживні цінності.

Проте залишається багато невизначених питань, які необхідно досліджувати в зоні півдня України, що дозволить більш широко впровадити культуру соризу у виробництво.

Методика досліджень. Дослідження проводили впродовж 2004-2006 років на полях дослідного господарства МДАУ "Сонячне". Грунт дослідних ділянок - чорнозем південний залишковослабкосолонцюватий важко-суглин- ковий. В орному (0-30 см) шарі грунту містилося гумусу 3,1-3,2 %, забезпеченість рухомими формами азоту і фосфору - середня, калію - висока, рН близька до нейтральної.

Клімат зони досліджень помірно-континентальний, характеризується нестійким зволоженням, великим притоком тепла та високою вологостійкістю повітря. Гідротермічний коефіцієнт за Селяниновим складає 0,6-0,7, що свідчить про те, що випаровування значно перевищує надходження вологи за рахунок атмосферних опадів, внаслідок чого створюється негативний водний баланс.

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень різнилися як за температурним режимом, так і за забезпеченістю та розподілом опадів упродовж вегетації культури.

Дослідження проводили у ланках сівозмін з різною насиченістю їх зерновими, бобовими та

Так, у середньому по всіх попередниках без добрив урожайність зерна соризу сформована на рівні 33,5 ц/га. За внесення в ланці сівозміни соломи з (для кращого розкладу), перед посівом М20Р20К20 й у підживлення N3,3 - 44,6 ц/га, що на 11,1 ц/га або 33, 1 % більше, а рекомендованої норми добрива - оР40 показники склали відповідно: 46,1; 12,6 і 36,7 %.

Роль попередника, судячи за отриманими даними, була менш значущою. Наприклад, без добрив урожайність у середньому за 3 роки коливалася в межах 31,1 ц/га (після соняшника) до 35, 8ц/га (після пшениці озимої, що висівали по гороху).

соняшником з гібридом соризу Оксамит. Виведений шляхом гібридизації і районований з 2001 року. Характеризується високою посухо- та жаростійкістю. Рослини низькорослі (85-95 см), мають слабку кущистість, стійкі до полягання. Зерно округло-овальної форми, світло-жовтого кольору, склоподібне, без плівок. Маса 1000 зерен - 28-32 г. рослини до певної стиглості зерна зберігають соковиті стебла.

На зрошенні врожайність зерна коливається в межах 69,9-82,0 ц/га, без зрошення - 25,0

-57,4 ц/га.

Дослідження та всі визначення проводили згідно методичних вказівок, посібників та ДСТУ.

Результати досліджень. Проведені дослідження пересвідчують, що на врожай зерна соризу більш істотно впливає фон живлення порівняно з ланкою або чергуванням культур у сівозміні (табл. 1).

Різниця в урожайності між максимальним та мінімальним значеннями склала 14,4 %. Дещо вищий урожай формувався на фоні рекомендованої норми добрив. Залежно від попередника він змінювався від 44,7 ц/га (найменше значення) до 48,6 ц/га (найбільше значення), тобто різниця знаходиться на рівні лише 8,7 %.

Наведені дані