УДК 633.812.754: 578.083

Манушкіна Т.М., Манушкін М.М.

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ LAVANDULA ANGUSTIFOLIA MILL. В АГРОЦЕНОЗАХ КРИМУ ТА БІОТЕХНОЛОГІЧНІ СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ ОЗДОРОВЛЕНОГО ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ

Підібрані режими та проведене порівняльне вивчення ефективності прийомів оздоровлення культури апікальних меристем, термотерапії in vitro і хемотерапії для звільнення рослин лаванди від вірусу некротичної плямистості бальзаміну (INSV). Розроблено біотехнологічну схему одержання оздоровленого посадкового матеріалу лаванди.

Ключові слова: агроценози, апікальні меристеми, рослини лаванди, вірус плямистості бальзаміну (INSV).

Подобраны режимы и проведено сравнительное изучение эффективности приемов оздоровления культуры апикальных меристем, термотерапии in vitro и хемотерапии для освобождения растений лаванды от вируса некротической пятнистости бальзамина (INSV). Разработана биотехнологическая схема получения оздоровленного посадочного материала лаванды.

Ключевые слова: агроценозы, апикальные меристемы, растения лаванды, вирус некротической пятнистости бальзамина (INSV).

The comparative study of efficiency of techniques of improvement of apical meristems culture, thermotherapy in vitro and chemotherapy for clearing plants of lavender of the Impatiens necrotic spot virus (INSV) is conducted. The biotechnological scheme of getting of the improved sowing material of lavender is developed.

Key words: agrocoenosis, apical meristems, plants of lavender, the Impatiens necrotic spot virus (INSV).

Вступ та аналіз літератури. Лаванда є пріоритетною ефіроолійною культурою в Україні. При створенні агроекосистем має важливе екологічне значення як найбільш ефективна протиерозійна рослина та краща культура для вирощування на рекультивованих землях і недостатньо родючих, щебенистих ґрунтах, де інші культури дають низькі урожаї [1].

Перші фітопатологи, які працювали з лавандою, вважали, що ця культура є стійкою до ураження хворобами [2]. Сучасний стан вивченності цього питання показує, що рослини лаванди уражуються інфекційними агентами різної етіології: грибної, мікоплазменної, вірусної.

На початку 70-х років ХХ століття відмічено ураження лаванди септоріозом (плямистістю) у країнах Західної Європи, на Кавказі, у Молдавії та Криму [3]. Збудником септоріозу є гриб Septoria lavandulae Desm. (клас Fungi imperfecti) [4]. Симптоми захворювання проявляються восени на верхній стороні старих листків у вигляді округлих білих плям. Пізніше плями засихають, оточені червоною каймою, на поверхні якої розвиваються чорно- коричневі пікніди, заповнені конідіями. Рослини лаванди, уражені септоріозом, відстають у рості, передчасно скидають листя, що призводить до зниження урожаю, а також вмісту і якості ефірної олії. Так, в результаті ураження септоріозом сортів Степова і Рекорд урожай суцвіть знижувався на 26 %, а в ефірній олії містилося менше складних ефірів і більше вуглеводнів, ніж в олії зі здорових рослин, що погіршувало її якість. Інтенсивність розвитку септоріозу неоднакова по районах вирощування: у Білогірському і Сімферопольському районах вона складає 24-30 %, у Алуштинському і Бахчисарайському близько 18 % [5].

Фомоз стебел (збудник Phoma lavandulae) проявляється в пожовтінні молодих пагонів, що згодом всихають і приймають коричнево-сірий колір. Епідерміс на стеблах в місцях ураження розтріскується, під епідермісом виявляються пікніди. Кущі пригнічуються, часто гинуть повністю [6].

Кореневі гнилі зусрічаються на лаванді повсюдно [6]. Збудниками кореневих гнилей лаванди є гриби родів Fusarium, Pythium, Phytophthora, Armillaria [7]. Значних економічних збитків розсадництву лаванди завдає гриб Fusarium oxysporum Schlecht (клас Fungi imperfecti) - збудник фузаріозної гнилі, що уражує живці та саджанці. Звичайно збудник грибної хвороби виявляється одночасно з галовими нематодами Meloidogyne hapla Chitwood і Meloidogyne arenaria (Neal). Нематоди утворюють на коренях гали від 0,5 до 3-5 мм, які ускладнюють рух води і надходження поживних речовин до рослини. Уражені рослини відстають в рості, в'януть, у них розвивається хлороз, відмирають корені, що сприяє проникненню грибів роду Fusarium в тканини рослин-господарів [7]. За даними співробітників Інституту ефіроолійних і лікарських рослин УААН [8], розповсюдженість ураження кореневої системи лаванди галовою нематодою досягає 80-100 %, а основним джерелом інфекції на плантаціях є заражені саджанці. У результаті вивчення фауни нематод на лаванді виявлено їх значне різноманіття: 23 види з чотирьох екологічних груп, з них 8 видів - типові паразити рослин, що викликають специфічні фіто- гельмінтози. Відмічена тенденція до зниження урожаю суцвіть з рослин, заселених нематодами.

У 1986 році на лаванді в Молдавії зареєстрована нова хвороба - мікоплазмене всихання [9]. Доказано, що патологічний процес носить інфекційний характер, і хворобу віднесено до групи захворювань жовтяниці рослин, збудниками яких є мікоплазми (клас Molicutes). Мікоплазми уражують флоему і флоемну паренхіму, що призводить до накопичення продуктів фотосинтезу в листках, вони жовтіють і скручуються. Ускладнюється відтік поживних речовин у запасальні органи, внаслідок чого у хворих рослин знижується стійкість до низьких температур, вони поступово всихають. Всиханню лаванди передують такі симптоми: жовтий хлороз, карликовість, виродження, скручування листків, філоїдія квіток. Продуктивність плантації різко знижується на 6-7 рік культивування.

У Криму ознаки захворювання на плантаціях з'явились на початку 90-х років ХХ століття [10]. Симптоми хвороби проявляються під час цвітіння і після збору урожаю. Листки і пагони зверху жовтіють, що стає помітним на початку липня і до кінця вересня. Уражені рослини відстають у рості, всихають. Хвороба носить локальний характер, рослини випадають окремими куртинами. Зустрічаються також інші типи ураження: виродження, скручування верхівкових листків у фазу бутонізації. Зроблено припущення, що, крім мікоплазм, збудниками хвороби також можуть бути віруси або вірусомікоплазменні асоціації. Аналіз соку рослин і очищеного препарату вірусу показав наявність палочковидних, нитевидних і ізометричних часточок.

Перше повідомлення про