УДК 631.111.3: 631.416.8:631.438

Троїцький М.О.

РАДІОЄКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ҐРУНТІВ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Розраховані значення інтегрального показника «комплексна оцінка властивостей ґрунту» для основних ґрунтів Миколаївської області. Показана залежність інтенсивності накопичення цезію-137 з ґрунту в рослини від цього показника. На основі аналізу внеску кожного з вихідних показників запропоновано контролювати зміни радіоекологічних характеристик ґрунтів зони Степу за змінами їх гумусного режиму.

Ключові слова: ґрунти, радіоекологічна оцінка агроландшафтів, комплексна оцінка властивостей ґрунту.

Рассчитаны значения интегрального показателя «комплексная оценка свойств почвы» для основных почв Николаевской области. Показана зависимость интенсивности накопления цезия-137 из почвы в рачтения от величины этого показателя. На основании анализа вклада каждого из исходных показателей предложено контролировать изменение радиоэкологических характеристик почв зоны Степи по изменению их гумусного режима.

Ключевые слова: почвы, радиоэкологическая оценка агроландшафтов, комплексная оценка свойств почвы.

Values of an integrated indicator «a complex estimation of properties of soil» for the basic soils of the Nikolaev area are calculated. Dependence of intensity of accumulation of caesium-137 from soil in рачтения from size of this indicator is shown. On the basis of the analysis of the contribution of each of initial indicators it is offered to supervise change of radio ecological characteristics of soils of a zone of Steppe on their change гумусного a mode.

Key words: soils, a radio ecological estimation of agrolandscapes, a complex estimation of properties of soil.

Постановка проблеми. Накопичений у світі досвід подолання наслідків радіаційних аварій [1; 2] показує, що найбільш вагомим джерелом додаткового дозового навантаження на населення є внутрішнє опромінення від радіонуклідів, що надходять з продуктами харчування через сільськогосподарські трофічні ланцюги.

У попередніх публікаціях [3; 4] нами аналізувались природно-кліматичні та еколого-економічні причини, що обумовлюють актуальність радіоекологічного моніторингу агроландшафтів зони Степу. Це наявність на території Півдня 9 працюючих атомних енергоблоків, вторинне забруднення агро- ландшафтів Півдня (у першу чергу зрошуваних) від перерозподілу радіонуклідів у верхній частині басейну Дніпра, інтенсифікація деградації ґрунтового покриву агроландшафтів внаслідок перманентної кризи в аграрному секторі економіки.

Але, на нашу думку, для успішного створення та функціонування системи радіаційного моніторингу на Півдні слід також врахувати групу факторів методологічного характеру.

По-перше, радіоекологічна оцінка властивостей ґрунтів степової зони - чорноземів звичайних та південних - проводилась у дочорнобильський період. Основна увага дослідників приділялася міграції радіонуклідів в зрошуваних агроландшафтах [5]. Сьогодні є всі підстави говорити про великомасштабну деградацію ґрунтового покриву України протягом останніх двох десятиріч [6]. Фізико-хімічні показники ґрунтів, які обумовлюють процесі міграції радіонуклідів в ланці «ґрунт - рослина», за цей період зазнали значної, інколи кардинальної, трансформації. Це означає, що дочорнобильські прогнози міграції радіонуклідів в ґрунтах степової зони можуть зазнати суттєвих змін.

По-друге, за два десятиріччя, що пройшли після аварії на ЧАЕС, наукою досягнутий значний прогрес в розумінні механізмів взаємодії радіонуклідів з ґрунтом [1; 7]. Детально розроблена та активно впроваджується в практику концепція просторового геостатистичного аналізу властивостей ґрунтів [6].

Це означає, що коригування радіоекологічної оцінки ґрунтів зони Степу слід проводити на новій методологічній базі. Найбільш придатною моделлю для проведення такої оцінки є запропонована академіком УААН Б.С. Прістером модель «комплексної оцінки властивостей ґрунту (КОВГ)». На сьогодні модель КОВГ отримала міжнародне визнання; вона захищена патентом України [1; 2].

Метою даної роботи було проведення перевірки моделі КОВГ у ґрунтово-кліматичних умовах Миколаївської області. Вирішувались наступні завдання:

Розрахунки показника КОВГ для ґрунтів мережі стаціонарних майданчиків спостереження Миколаївської області;

Аналіз впливу основних властивостей ґрунту на показник КОВГ;

Оцінка залежності коефіцієнта переходу 137Сє з ґрунту в рослини від показника КОВГ. Об'єктом досліджень були фізико-хімічні властивості (рН та ємність катіонного обміну (ЄКО)), вміст гумусу та інтенсивність переходу 137Сб в ланці «ґрунт - рослина» ґрунтів мережі стаціонарних майданчиків спостереження.

Детальна характеристика мережі стаціонарів проведена нами в роботах [3; 4].

Відбір та аналіз ґрунтових зразків проводився за стандартними методами та методиками: вміст гумусу - за методом Тюріна, рН - потенціометричним методом; ЄКО визначалась методом Бобко-Аскіназі в модифікації Альошина [8; 9].

Розрахунки показника КОВГ проводились за рекомендаціями роботи [7].

Математичний аналіз проводився за допомогою пакета 8ТЛТІ8ТІСЛ.

Результати досліджень. Для розрахунків КОВГ були використані середні за період 2000-2008 рр. значення рН, вмісту гумусу та ємності катіонного обміну в ґрунтах мережі стаціонарних майданчиків спостереження. Результати, наведені в таблиці 1, показують, що величина КОВГ для ґрунтів Миколаївської області знаходиться в межах від 0,332 до 1,06, тобто крайні значення відрізняються в 3 рази. Емпіричний розподіл величин КОВГ задовільно апроксимується функцією нормального розподілу (рис. 1). Це означає, що при застосуванні моделі КОВГ ми отримуємо безперервну, континуальну характеристику властивостей ґрунтів області.

Дослідження виявили, що величина КОВГ та генетична класифікація ґрунтів в основному співпадають: найнижчий показник виявився у дернових ґрунтів, найвищий - у лучних ґрунтів геоакуму- лятивних ландшафтів. У межах зональних ґрунтів КОВГ зростає в ряді: чорноземи південні - чорноземи звичайні малогумусні - чорноземи звичайні середньо- гумусні. Це означає, що показник КОВГ відображає територіальні генетичні відмінності між ґрунтами, а відтак - може застосовуватись в якості характеристики стану ґрунтів Миколаївської області.

Не виявлено кореляції між КОВГ та рН. У той же час між вмістом гумусу і КОВГ та особливо

1,1

Для вияснення взаємного впливу вихідних та результативних показників ми провели дослідження