УДК 631.111.3: 631.416.8:631.438

Макарова Г.А., Троїцький М.О., Попова М.М.

ДЕГРАДАЦІЯ ҐРУНТІВ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН

На матеріалах суцільної агрохімічної паспортизації та регіонального моніторингу оцінено ступінь деградації ґрунтового покриву Миколаївської області впродовж останніх десятиріч. Визначена дегуміфікація ґрунтів як найбільш небезпечний прояв їх деградації. На прикладі пилової бурі 2007 року показана вразливість існуючої системи землекористування до аномальних метеорологічних явищ та інших проявів сучасних змін клімату.

Ключові слова: деградація ґрунтів, агрохімічна паспортизація земель, дегуміфікація, аномальні метеорологічні явища.

На материалах агрохимической паспортизации и регионального почвенного мониторинга оценена степень деградации почвенного покрова Николаевской области на протяжении последних двух десятилетий. Определена дегумификация почв в качестве наиболее опасного проявления их деградации. На примере пылевой бури 2007 года показана уязвимость существующей системы землепользования для аномальных метеорологических явлений и других проявлений современного изменения климата.

Ключевые слова: деградация почв, агрохимическая паспортизация земель, дегумификация, аномальные метеорологические явления.

On materials of agrochemical certification and regional soil monitoring degree of degradation of a soil cover of the Nikolaev area throughout last two decades is estimated. It is defined of soil degumiphication as the most dangerous display of their degradation. On an example of a dust storm of 2007 vulnerability of existing system of land tenure for the abnormal meteorological phenomena and other displays of modern change of a climate is shown.

Key words: degradation of soils, agrochemical certification of the earths, soil degumiphication, the abnormal meteorological phenomena.

Постановка проблеми. Земля - найважливіше наше багатство, вона є головним засобом виробництва в сільському господарстві і просторовим базисом розміщення та розвитку всіх галузей господарства.

За визначенням академіка УААН В.В. Медведєва [1], деградація ґрунту - це втрата притаманних йому генетичних рис внаслідок антропогенної трансформації. Деградація ґрунтів є головним проявом безконтрольної впливу людини на наземні екосистеми.

За В.В. Медведєвим [1], виділяються чотири основних види деградації ґрунтів: фізико-хімічну (декальцинацію, засолення, підкислення та підлуговування), хімічну (забруднення, дегуміфікацію та агрохімічне виснаження), фізичну (переущільнення, втрату агрегатного складу; найбільш небезпечними проявами цього виду деградації є водна ерозія та дефляція) і біологічну (руйнування агрономічно цінних мікробних ценозів, підсилення мінералізації органічної речовини ґрунту).

Метою роботи була оцінка ступеня різних типів деградації ґрунтів на землях Миколаївської області впродовж останніх десятиріч. До переліку завдань входили аналіз динаміки показників ґрунтової родючості за матеріалами агрохімічної паспортизації земель, узагальнення результатів наземних спостережень за наслідками аномальних метеорологічних явищ на стан ґрунтового покриву області впродовж 2007-2009 років та аналіз стійкості існуючої системи землекористування області до негативної дії останніх та існуючих тенденцій зміни клімату взагалі.

Результати досліджень. Узагальнення результатів 9 турів агрохімічної паспортизації земель Миколаївської області [2; 3], показує типову для України тенденцію [4; 5] зниження показників ґрунтової родючості. Найбільшу занепокоєність викликає невпинне зменшення вмісту гумусу в ґрунтах області.

Аналіз змін за останні 20-25 років показує [2; 3] суттєве зменшення вмісту гумусу в орному шарі ґрунтів Миколаївської області за цей час. Середньозважений вміст гумусу (по області) у IX турі становить 3 %, тоді як у V турі він складав 3,71 %. Найбільш значні втрати спостерігаються в північних та північно-західних районах із звичайними та типовими чорноземами. Ґрунти Перво- майського району в середньому втратили за 15 років близько 14 т/га гумусу, Кривоозерського - 16 т/га, Арбузинського - 17-18 т/га.

У зоні поширення південних чорноземів та темно-каштанових ґрунтів найбільші втрати за останні 15 років спостерігаються в Снігурівському районі (19,5 т/га) та Жовтневому (14 т/га), що в 2-3 рази більше за втрати в Очаківському та Березанському районах (5-9) т/га.

Результати агрохімічної паспортизації показали, що за останні 15-20 років у Миколаївській області практично зникли чорноземи, вміст гумусу в яких перебільшує 5 відсотків, катастрофічно скоротились площі ґрунтів з вмістом гумусу 4,1-5 %.

Головними причинами дегуміфікації ґрунтів Миколаївщини є нераціональна структура посівних

Інтенсивне землеробство на Миколаївщині, що супроводжувалося в 60-80 рр. ХХ століття внесенням певної кількості мінеральних добрив, забезпечило в ґрунтах наявність зрівноваженого фосфорного режиму. На кінець 80-х років підвищений, високий та дуже високий вміст рухомого фосфору в ґрунті спостерігався на 32 % всіх сільськогосподарських угідь Миколаївської області (в 60-ті роки, на початок масової хімізації землеробства, лише на 18 %). Припинення внесення фосфорних добрив в 90-ті роки площ, катастрофічне зниження застосування органічних добрив, процеси водної та вітрової ерозії.

Наприкінці 80-х років минулого століття вносилось близько 6 т/га гною. Це наближалось до оптимальних, потрібних для бездефіцитного балансу гумусу норм 7-8 т/га гною. За результатами визначення вмісту гумусу у ґрунтах Миколаївської області протягом останніх п'яти турів обстеження спостерігається поступове його зменшення. Отже, під час обстеження у п' ятому турі вміст гумусу в ґрунті в середньому по області складав 3,71 %. У сьомому турі цей показник становив 3,26 %, далі відбувалось зменшення і в дев' ятому турі вміст гумусу становить 3,0 %. Усе це пояснюється різким зменшенням внесення органічних добрив - від 5-6 т/га до 0,1 т/га.

Результати систематичних спостережень за динамікою вмісту гумусу в мережі стаціонарних майданчиків показують, що за умов недотримання науково обґрунтованої структури посівних площ та агротехнічних заходів на ерозійно небезпечних землях дегуміфікація може сягати катастрофічних розмірів (рис. 1).