Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 631

УДК 631.5:633.13

Павленко Т.В., Миколаївський державний аграрний університет, м. Миколаїв, Україна

Павленко Тетяна Володимирівна - аспірант Миколаївського державного аграрного університету. Коло наукових інтересів - відродження культури вівса у зоні південного Степу України.

ОБРОБІТОК ҐРУНТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ВІВСА В ПІВДЕННОМУ

СТЕПУ УКРАЇНИ

У статті розглянуто вплив основного обробітку ґрунту при вирощуванні вівса в умовах південного Степу України.

in the article considers influence of basic tillage under growing oats in condition of southern Steppe of Ukraine.

Вступ. В Україні овес займає приблизно 3 % у структурі зернових культур, що становить 500600 тис. га. Валовий збір зерна вівса коливається в межах 800-900 тис. т. Він широко використовується для годівлі тварин і харчування населення. Якість зерна вівса є в багатьох відношеннях вищою за інші зернові культури, і спостерігається значне зростання зацікавлення ним як здоровою їжею [7, 8]. За калорійністю та засвоюваністю організмом вівсяна крупа не має собі рівних. Овес поєднує у своєму складі максимально збалансовані за вмістом критичних амінокислот білки та велику кількість цінних в поживному відношенні жирів [4]. В зерні вівса високим є вміст вітамінів Вь В2, В6, нікотинової і пантотенової кислот. Це чудова сировина для виготовлення дієтичних продуктів та дитячого харчування: крупи, пластівців "Геркулес", борошна, толокна, печива [6].

Але останніми роками сільськогосподарські культури і, зокрема, овес вирощують за інтенсивними технологіями, що вимагає широкого використання пестицидів та мінеральних добрив. Такий овес непридатний для дитячого та дієтичного харчування. Технологія вирощування екологічно чистого зерна вівса передбачає відмову від засобів хімізації, внаслідок чого врожайність культури знижується [6]. У зв'язку з цим велика роль належить обробітку грунту, це головний засіб регулювання водного режиму ґрунту і фітосанітарного стану посівів - факторів, що в значній мірі визначають можливість отримання високих та стабільних врожаїв цієї культури [3].

В умовах південного Степу України вплив основного обробітку ґрунту на врожайність вівса практично не вивчався, окрім М.М. Попова у 1971-1974 рр. [5]. За його даними, найбільший урожай вівса відмічено при застосуванні пізньої оранки на глибину 28-30 см із попередніми культиваціями. Поверхневий обробіток ґрунту забезпечував підвищення врожаю зерна лише в посушливі роки. В той же час в умовах півдня України виробничники часто відмовляються від оранки через велику грудкуватість ріллі, засміченість полів внаслідок вивертання на поверхню неочищеного від бур'янів шару ґрунту та сильне висушування його глибоким розпушенням. А тому питання вибору основного обробітку ґрунту під овес у цій зоні залишається відкритим.

У зв'язку з цим протягом 2006-2007 рр. у СТОВ "Україна" Очаківського району Миколаївської області вивчався вплив способів основного обробітку ґрунту на врожайність сортів вівса.

Матеріали та методика досліджень. Об'єктом досліджень були сорти Чернігівський 27 та Скакун, що рекомендовані для вирощування в степовій та лісостеповій зонах. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем південний слабозмитий важкосуглинковий на лесах. Потужність гумусового горизонту - ЗО см, гумусово-перехідного - 60 см. Агрохімічна характеристика орного шару ґрунту наступна: гумус (за Тюріним) - 2,4 %, нітратний азот (за Кравковим) - 14,0, рухомий фосфор (за Чіріковим) - 82,0, обмінний калій (за Чіріковим) - 210,0 мг на 1 кг ґрунту, рН 6,8.

Площа посівної ділянки 240 м2, облікової - 25 м2, повторність триразова. Агротехніка в досліді була загальноприйнятою для південного Степу України. Попередник - цукровий буряк, під який вносили гній нормою 20 т/га. Основний обробіток ґрунту проводили одразу після збирання попередника (кінець жовтня) у двох варіантах: 1 - оранка плугом ПЛН-5-35 на глибину 20-22 см (полицевий) та 2 - дискування важкою дисковою бороною БДТ-7 на глибину 1012 см (безполицевий). Через 14 днів на обох варіантах проводили культивацію.

Навесні, при настанні фізичної стиглості ґрунту, проводили боронування поля та посів рядковим способом сівалкою С3-3,6, норма висіву - 3,5 млн. шт./ га. Облік урожаю проводили суцільним методом при збиранні комбайном СК-5, переобладнаним для збирання ділянок. Урожайність зерна приводили до стандартної вологості. При постановці досліджень керувалися методиками, прийнятими в державному сортовипробуванні сільськогосподарських культур [1], дисперсійний аналіз здійснювався на ПЕОМ за Б. А. Доспєховим [2].

Південний Степ України відноситься до зони ризикованого землеробства, головною особливістю клімату є його посушливість - середня багаторічна кількість опадів складає 410 мм, ГТК дорівнює 0,7. Низький рівень відносної вологості повітря обумовлює в літній період суху погоду, відсутність опадів у цей час різко знижує врожайність вівса.

Результати досліджень. Погодні умови в роки досліджень були неоднаковими. Так, у 2006 році за вегетаційний період вівса випало 207 мм опадів, що на 53 мм більше за норму, температура повітря склала 17,0 °С. А 2007 рік був гостропосушливим, він характеризувався вищою температурою повітря (18,4 °С, що на 0,6 °С більше за норму) та дефіцитом атмосферних опадів (за вегетацію випало 70 мм, що на 40 мм нижче за норму). Отже, більш сприятливі умови вегетаційного періоду для росту і розвитку вівса були у 2006 році.

Засміченість посівів вівса у фазі кущіння по ораному зябу була в середньому за два роки на 12 % меншою порівняно з безполицевим обробітком. Це пояснюється тим, що основна маса насіння бур'янів залишається у верхньому шарі ґрунту та має сприятливі умови для проростання. Облік засміченості


Сторінки: 1 2