УДК 632.7/477.7

Шахова Н.М., Іщенко А.В., Коцюрубенко Н.І., Кривогуз В.С.

ХЛІБНИЙ ТУРУН (ZABRUS TENEBRIOIDES G.) У ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В ПІВДЕННОМУ СТЕПУ

УКРАЇНИ

Наведені багаторічні дані динаміки чисельності хлібного туруна (Zabrus tenebrioides G.) у Миколаївській області. Показано вплив строків сівби озимої пшениці на розвиток та чисельність хлібного туруна. Наведено ефективність токсикації насіння озимої пшениці інсектицидом проти шкідника.

Ключові слова: озима пшениця, хлібний турун, строки сівби, динаміка, ефективність, інсектициди.

Приведены многолетние данные динамики численности хлебной жужелицы (Zabrus tenebrioides G.) в Николаевской области. Показано влияние сроков посева озимой пшеницьі на развитие и численность хлебной жужелицы. Приведена эффективность токсикации семян озимой пшеницы инсектицидом против вредителя.

Ключевые слова: озимая пшеница, хлебная жужелица, сроки посева, динамика, эффективность, инсектициды.

The long-term data of dynamics of numerosity of a ground ЬєєОє (Zabrus tenebrioides G.) in Nikolaev region are given. Effect of sowing terms of winter wheat on development and population density of a ground Ьєєє is shown. Effectiveness of toxication of seeds of winter wheat by insecticide agaist the pest is given.

Key words: winter wheat, ground beetle, sowing temis, dynamic, efficiency, insecticides.

Загальне зниження рівня агротехніки, порушення сівозмін, мінімалізація агроприйомів обробітку ґрунту та догляду за посівами, скорочення застосування засобів захисту рослин та інші фактори сприяють розмноженню багатьох видів шкідливих організмів у кількостях, які викликають відчутні для господарств утрати урожаю.

Одним з найбільш небезпечних фітофагів зернових колосових у Степу є турун звичайний або малий (2аЬгиє tenebrioides в.). Цей фітофаг має кілька назв: хлібна жужелиця, перун горбатий, колуч горбатий, хлібний турун.

Хлібний турун - типовий абориген південної степової зони з чисто вираженою пристосованістю до посушливого і жаркого клімату. Післязбиральний період часто характеризується значним підвищенням температури, особливо на поверхні вже зібраних площ. Однак з підвищенням температури до 30 °С настає гальмування активності жуків, а при 36 °С і вище жуки гинуть [1]. І хлібний турун оригінально пристосувався до несприятливих умов. З настанням літньої жари і засухи жуки ховаються в лісосмуги, скирти, заповзають в тріщини ґрунту на глибину до 20-40 см залежно від ступеня її висушення і впадають в літню діапаузу (сплячку). Період стану спокою триває 20-30 днів і більше. З випаданням опадів і пониженням температури у другій половині серпня-вересня жуки з'являються на поверхні ґрунту і концентруються на полях, де при збиранні були витрати зерна і де з' явилось більше сходів падалиці злаків.

Парування і період відкладання яєць самками розтягнутий і звичайно проходить з кінця серпня, у вересні, а за сприятливої погоди і в жовтні. У середньому самка відкладає 50-100, максимум - до 250 яєць. Тривалість ембріонального періоду розвитку шкідника залежить від погодних умов, і насамперед, від температури повітря: за середньодобової температури 22-25 °С він триває 9-12 днів, за 18-20 °С - 13-15 днів, а за 12-14 °С - 20-25 днів при сумі ефективних температур - 201,6 °С [2]. Личинки після відродження починають живитися на 3-5 добу після відродження, оптимальною для їх розвитку є температура повітря - у межах 10 °С [3].

Личинки у своєму розвитку проходять три віки. Шкідливість личинок залежить від їх чисельності, вікового складу, погодних умов, фази розвитку рослин. Встановлено, що при щільності на одному квадратному метрі 10-15 личинок другого віку спостерігається 26-39 %-не зрідження посівів, що призводить до втрати 12-14 % урожаю. При кількості 30-35 - зрідження посівів на 58-73 %, а витрати урожаю - 46-59 %, а при чисельності 70-80 ли- чинок/м2 - повна загибель посівів [4]. Перезимовують личинки різного віку, але переважно Ь2 та Ь3 на глибині від 20 до 50 см. Весною при середньодобовій температурі повітря 9-10 °С личинки відновлюють живлення. Тривалість періоду пошкодження рослин у весняний період залежить від вікового складу личинок та погодних умов, він, звичайно, продовжується до середини травня.

Відродження жуків і вихід їх на поверхню ґрунту збігається з наливом і достиганням зерна

Це свідчить, що проблема із захистом зернових колосових і, насамперед, озимої пшениці від хлібного туруна, в області достатньо гостра.

Для запобігання зростання чисельності та підвищення шкідливості турунів першочерговим є дотримання науково обґрунтованого чергування культур у сівозміні, де кількість повторних посівів озимини обмежено. Відомо, що площі озимої пшениці за колосовими попередниками не повинні перевищувати 15-20 % загальної площі колосових культур [2]. До речі, у Миколаївській області майже третина площі озимої пшениці щорічно розміщується за колосовими попередниками. За даними Інституту захисту рослин, монокультура вирощування зернових, зокрема озимої пшениці, збільшує кількість хлібного туруна в 7 раз [5].

Оптимізувати заходи захисту озимої пшениці від хлібного туруна в осінній період вегетації озимої пшениці. Один жук може пошкодити 5060 зерен. Крім того, значну частину зерен вони вибивають із колосся [1; 4].

За метеорологічними умовами, Миколаївська область належить до зони поширення та шкідливості хлібного туруна, де середня температура ґрунту на глибині 20-30 см у найхолодніший місяць року (січень) не опускається нижче -2 °С [2]. Чисельність та шкідливість цього фітофага значно зростає в роки з тривалою теплою і вологою осінню та помірно м'якою зимою. В окремі роки за тривалих сильних морозів (-15-20 °С) у результаті вимерзання