УДК 633.85: 631.582

Іщенко А.В.

ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ ТА НОРМ ВИСІВУ НА ВОДОСПОЖИВАННЯ СОРТІВ ЯРОГО РІПАКА В СТЕПУ УКРАЇНИ

Подана оцінка впливу норм висіву та строків сівби на водоспоживання сортів ярого ріпака в умовах Степу України.

Ключові слова: ярий ріпак, сорт, норми висіву, строки сівби, водоспоживання, волога.

Подана оценка влияния норм высева и сроков посева на водопотребление сортов ярого рапса в условиях Степи Украины.

Ключевые слова: ярый рапс, сорт, нормы высева, сроки посева, водопотребление, влажность.

The article features estimation of influence seeding rates and seeding dates on waterconsumption of sorts of spring ripe in conditions of Steppe of Ukraine.

Key words: spring ripe, sort, seeding rates, seeding dates, waterconsumption, moisture.

Вступ. Волога - основний лімітуючий фактор для вирощування сільськогосподарських культур в умовах південного Степу України. Кількість води, що витрачається, та інтенсивність її споживання рослинами залежить від факторів зовнішнього середовища, а також від біологічних особливостей рослин [1; 2]. При вирощуванні ярого ріпака необхідно враховувати його високу потребу у волозі під час всього вегетаційного періоду. За даними Кошкарева І.А. [3], який проводив дослідження з ярим ріпаком у Волгоградській області, при вологості ґрунту в шарі 0-80 см. на рівні 75-80 % найменшої вологоємкості, сумарне водоспоживання його складало 4155-4456 м3/га, а це, у свою чергу, говорить про те, що ріпак - культура, яка досить вимоглива до рівня забезпечення його вологою.

За даними Інституту олійних культур УААН, в умовах південного Степу України найвищий урожай насіння ярого ріпака забезпечує посів, що проведений у ранні строки, одночасно з ранніми ярими зерновими культурами. Запізнення із сівбою на 20-30 днів призводить до втрати 13-24 % урожаю [4]. Гордієнко А.Г. [5] одержував високий рівень врожайності насіння за раннього строку сівби культури у північному Степу України. Він вважає, що при цьому формуються посіви оптимальної густоти і критичні фази росту та розвитку проходять за більш сприятливих гідротермічних умов, опти- мізується фітосанітарний стан посівів.

Подібних досліджень на сортах ярого ріпака в богарних умовах південного Степу України не проводилося, що і визначає актуальність проблеми.

Матеріал і методика досліджень. У зв'язку з цим на землях Миколаївського інституту АПВ УААН у 2006-2009 рр. проводили дослідження з приводу встановлення оптимальних строків сівби та норм висіву сортів ярого ріпака. У схему досліду включені сорти Марія та Атаман, які рекомендовані для вирощування в умовах Степу та Лісостепу.

Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем південний на карбонатному лесі, що характеризується високим вмістом калію, середнім фосфору та недостатньо забезпечений азотом. Площа облікової ділянки - 25 м2, повторність чотириразова. Посів проводився рядковим способом (міжряддя 15 см) сівалкою СН-16 у три строки: І строк (ранньовесняний) - за настання фізичної стиглості ґрунту (перші дні весняно-польових робіт); ІІ строк - через сім днів після першого; ІІІ строк - через чотирнадцять днів після першого. Норми висіву при цьому становили 0,5; 1,0; 1,5; та 2,0 млн шт./га. Фон мінерального живлення - М45Р45, добрива вносили під передпосівну культивацію. Агротехніка на дослідних посівах була загальноприйнятою для південного Степу України. При постановці досліджень керувались загальноприйнятими методиками.

Результати досліджень. У нашому досліді кількість ґрунтової вологи у посівах ріпака залежала від строків його сівби та норм висіву насіння. Так, найбільші запаси продуктивної вологи у шарі 0-20 см відмічено за сівби культури у ранньовесняний строк, як тільки-но ґрунт досяг своєї фізичної стиглості. Вміст вологи у цьому варіанті складав 16 мм, що на 19-44 % вище за сівби через 7-14 днів.

За даними Сибірського науково-дослідного інституту сільського господарства, дружні сходи ріпака можна одержати за наявності вологи в десятисантиметровому шарі ґрунту не менше, як 10 мм [6]. Таким чином, запаси вологи ґрунтового горизонту 0-20 см першого і другого строків сівби були оптимальними для проростання насіння ярого ріпака, а в третій строк - незадовільними.

Зниження вологозапасів ґрунту за сівби на 714 день після ранньовесняного спостерігалося і у метровому шарі. Так, у порівнянні з першим строком сівби кількість вологи у посівах другого та третього строку зменшувалася: при посіві - на 7-14, у фазу стеблування - на 11-21, у фазу бутонізації - на 11-25, у фазу цвітіння - на 15-27, у фазу повної стиглості - на 22-41 відносних проценти. Таким чином, посів ярого ріпака в пізніші строки небажаний через висихання ґрунту.

Досліди показали, що водоспоживання ярого ріпака відбувається за рахунок атмосферних опадів та запасів ґрунтової вологи. У середньому за роки досліджень, сумарне водоспоживання ярого ріпака з шару ґрунту 0-100 см становило 2314 м3/га і

Цей показник знаходиться у зворотній залежності з урожайністю культури - чим вища врожайність, тим менше води витрачається на кожну тону зерна [8]. Наші дослідження показали, що цей показник залежно від сорту ярого ріпака коливався в межах 2534-2894 м3/т (у середньому за нормами висіву та строками сівби). Рослини сорту Марія споживали на 360 м3/т або 14 % більше води для створення одиниці врожаю в порівнянні із сортом Отаман, пояснити це можна тим, що сорт Марія - лісостепового екотипу, який формував на 14,5 % меншу врожайність насіння, ніж Отаман у посушливих умовах півдня України (середнє за строками