УДК 633.174:631.03(477)

Федорович Г. Т.

КУЛЬТУРА СОРИЗУ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ В СТЕПУ УКРАЇНИ

У статті висвітлені особливості вирощування круп'яної культури соризу, вплив добрив на її продуктивність та забезпеченість ґрунту азотом залежно від попередника.

Ключові слова: добрива, продуктивність, врожайність, сівбооборот, попередня культура.

В статье высветлены особенности выращивания крупяной культуры сориза, влияния удобрений на ее продуктивность и обеспеченность земли азотом в зависимости от предыдущей культуры.

Ключевые слова: удобрения, продуктивность, урожайность, севооборот, предыдущая культура.

The article gives peculiarities of nurturing of fine-grained sorizou culture and providing of soil with nitrogen depending on predecessor.

Key words: fertilizers efficiency, productivity, crop rotation, previous.

Вступ

Продовольчою програмою «Зерно України 20082015» передбачається довести середньорічне виробництво зерна до 50 млн т. При цьому господарства повинні отримувати по 3-3,3 т/га зернових [1]. Таку продуктивність здатна сформувати відносно нова і малопоширена культура - сориз. На формування одиниці сухої речовини він потребує у 2,0-2,5 рази води менше, ніж кукурудза, соняшник або ячмінь ярий [2]. До того ж ця культура здатна споживати вологу та елементи живлення з глибоких шарів ґрунту, які є недоступними для більшості інших культурних рослин. За дотримання агротехнічних умов вирощування навіть у несприятливі роки сориз може забезпечувати врожайність зерна на рівні 40-45 ц/га [2].

Аналіз останніх публікацій

Сориз - культура універсального використання, за смаковими якостями та хімічним складом близька до рису. У його крупі міститься 11,1 % білка, 0,17 % лізину; 1,1 % - сирого жиру та 88 % крохмалю. В шліфованому рисі ці показники складають відповідно: 9,11; 1,12 та 84,3 % [3]. Автори зазначають, що крупу соризу можна використовувати для дієтичного і дитячого харчування та як сировину для екструдованих продуктів і концентратів. Цінність крупи полягає і у тому, що в ній міститься токоферол (вітамін Е), який здатен виводити радіонукліди з організму людини. Отже, важливо збільшувати виробництво соризу, що дозволить оптимізувати й стабілізувати виробництво зерна в Україні. Врожайність та валові збори зерна за роками, залежно від погодно- кліматичних умов, значно змінюються, а умови, як відомо, погіршуються.

В останні роки спостерігається підвищення температур, збільшення суховійних днів та зменшення кількості опадів [4]. Урожайність соризу в посушливій зоні на неполивних землях в середньому за 10 років становила 42,4 ц/га, зерна кукурудзи - 28,3, ячменю ярого - 20,9 ц/га [5]. До того ж автори зазначають, що особливо високу продуктивність сориз формує у несприятливі роки.

Синтетичний сорт соризу Одеський 302, що прийнятий за національний стандарт з 1999 року, в оптимальних умовах без зрошення здатен забезпечувати 53,5 ц/га продовольчого зерна, а максимально - до 88 ц/га [6]. Дослідження з іншими сортами, зокрема, молдавської селекції, за оптимальних умов формують урожай зерна до 50 ц/га, а в гостро посушливі роки - не менше 30 ц/га [7]. Дослідники спромоглися узагальнити певний експериментальний матеріал з особливостей агротехніки вирощування культури, оцінили її сільськогосподарське значення та поживні цінності.

Проте залишається багато недостатньо вивчених питань, які необхідно досліджувати в зоні півдня України, що дозволить більш широко впровадити культуру соризу у виробництво. Зокрема, визначити кращий попередник під культуру, дослідити поживний режим ґрунту при її вирощуванні, дати оцінку соризу залежно від місця у сівозміні.

Методика досліджень

Дослідження проводили впродовж 2004-2006 років на полях дослідного господарства МДАУ «Сонячне», що розташоване в Миколаївському районі Миколаївської області. Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем південний залишковослабкосолонцюватий важкосуглинковий. У орному (0-30 см) шарі ґрунту містилося гумусу 3,1-3,2 %, забезпеченість рухомими формами азоту і фосфору - середня, калію - висока, рН близька до нейтральної.

Клімат зони досліджень - помірно-континентальний, що характеризується нестійким зволоженням, великим притоком тепла та високою вологостійкістю повітря. Гідротермічний коефіцієнт за Селяниновим у більшості років складає 0,6-0,7, а в окремі - 0,5, що свідчить про те, що випаровування значно перевищує надходження вологи за рахунок атмосферних опадів, унаслідок чого створюється негативний водний баланс.

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень різнилися як за температурним режимом, так і забезпеченістю та розподілом опадів упродовж вегетаційного періоду культури.

Дослідження проводили у ланках сівозмін з різною насиченістю їх зерновими, бобовими та соняшником з гібридом соризу Оксамит, який виведений шляхом гібридизації і районований з

Так, у середньому за всіма попередниками без добрив урожайність зерна соризу сформована на рівні 33,5 ц/га. За внесення в ланці сівозміни соломи попередньої зернової культури з рекомендованою дозою мінеральних добрив М60Р40 - 44,6 ц/га, що на 11,1 ц/га або 33,1 % більше, а лише рекомендованої дози добрива - М60Р40 показники склали відповідно: 46,1; 12,6 і 36,7 %.

Роль попередника, судячи за отриманими даними, була менш значущою. Наприклад, без добрив урожайність в середньому за 3 роки коливалася в межах 31,1 ц/га (після соняшника) до 35,8 ц/га (після пшениці озимої, що висівали по гороху). Різниця між максимальним та мінімальним значеннями склала 14,4 %.

Дещо вищим урожай формувався на фоні рекомендованої дози мінеральних добрив, де залежно від попередника він коливався від 44,7 ц/га (найменше значення) до 48,6 ц/га (найбільше значення), тобто різниця знаходиться на рівні лише 8,7 %.

Наведені дані переконливо свідчать, що за кращої забезпеченості рослин елементами живлення роль 2001 року. Характеризується високою посухо- та жаростійкістю. Рослини низькорослі (85-95