УДК 633.315:631.531.1/477.7

Антипова Л.К., Миколаївський інститут АПВ УААН, м. Миколаїв, Україна

Антипова Лідія Климівна - кандидат сільськогосподарських наук, автор близько 50 наукових робіт. Коло наукових інтересів: агроекологія, рослинництво, зокрема екологічно безпечна технологія вирощування насіннєвої люцерни та захист сільськогосподарських культур від шкодочинних об'єктів (бур'янів, шкідників, хвороб).

ВПЛИВ СПОСОБІВ основного ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСІННЄВОЇ ЛЮЦЕРНИ В УМОВАХ ПІВДЕННИХ ЧОРНОЗЕМІВ УКРАЇНИ

Досліджено різні способи основного обробітку ґрунту під посіви люцерни насіннєвого призначення. Встановлено, що більш екологічно безпечним і енергозберігаючим є застосування розпушення ґрунту КПЕ-3,8А на глибину 1214 см порівняно з традиційною глибокою оранкою на 28-30 см.

Different methods of basic till of soil under sowing of alfalfa of the seminal setting are probed. It is set, that more ecologically safe and energy-safed is application of loosening of soil of KPE-3,8A on a depth 12-14 see comparatively with the traditional deep ploughing on 28-30 see.

Найсприятливіші умови для формування високого врожаю насіння люцерни створюються завдяки багатьом факторам, у т.ч. й за належного водно-повітряного, теплового режимів грунту та очищення полів від бур'янів. Досягають цього вірно обраною системою обробітку грунту, враховуючи грунтово-кліматичні умови регіону.

Загальноприйнято в нашій зоні під посіви люцерни восени проводити оранку. До негативних властивостей цього агрозаходу багато авторів відносять значні втрати гумусу через посилення мінералізаційних процесів, руйнування структури і розвиток водної та вітрової ерозій, високу енергоємність і пов'язану з цим низьку продуктивність агроценозів [1-4].

Ці недоліки оранки, а також енергетична криза в Україні викликають необхідність пошуків альтернативних менш енергоємних способів основного обробітку грунту під посіви різних сільськогосподарських культур, зокрема й під люцерну.

Умови та методика проведення дослідів. Досліди по вивченню впливу способу основного обробітку грунту на продуктивність насіннєвої люцерни проводили в 1996-2000 рр. на полях Миколаївського інституту АПВ за схемою, наведеною в таблиці.

Ґрунт - чорнозем південний залишко- вослабосолонкуватий важкосуглинковий. Глибина гумусового горизонту 28-30 см, перехід його місцями до 36 см. В орному шарі 0-30 см міститься гумусу 2,8 %. Горизонт скипання з 54 см. Кислотність близька до нейтральної (рН 6,4-6,7). Ґрунтові води залягають глибше 20- метрової відмітки. Середньорічна кількість опадів 422 мм. Об'ємна маса 0-60 см шару грунту

Сіяли люцерну Синська широкорядним способом з міжряддями 70 см безпокривно навесні 1996, 1997, 1998 років нормою висіву З кг/га схожого насіння на глибину 3 см. Площа посівної ділянки 150 м2, облікової - 100 м2. Повторність досліду чотириразова. Попередник в дослідах - стерньові культури. Догляд за посівами - загальноприйнятий для нашої зони.

Облік урожаю проводили методом суцільного обмолоту ділянки з наступним зважуванням насіння. Для статистичної обробки урожайних даних застосовувався метод дисперсійного аналізу. Обліки та спостереження за ростом і розвитком рослин здійснювали згідно із загальноприйнятими методиками [5-8].

Погодні умови в період проведення досліджень були неоднаковими, що по-різному впливало на формування врожаю.

Найвищі середньодобові температури повітря впродовж вегетаційного періоду (в середньому за квітень - серпень) спостерігали в 1998 році: 19,7°С, що на 1,5°С вище норми. Нижче середнього багаторічного цей показник був у 1996 і 1997 роках (на 0,3 і 0,4°С).

Значною кількістю опадів характеризувався 1997 рік, коли за період квітня - серпня їх випало 352 мм (на 59,3 % більше від норми), а у вересні (період плодоутворення - дозрівання насіння люцерни першого року життя та другого укосу минулих років сівби) посіви були зволожені ще 20 мм. На люцерні почалося зростання, що спричинило зниження насіннєвої продуктивності культури. В інші роки опадів випало на 22 % (1999 р.) - 32 % (1996 р.) менше від норми.

Результати досліджень. Відомо, що позитивний вплив безполицевого обробітку проявляється, насамперед, в тому, що після нього на поверхні ґрунту залишається стерня і, являючись мульчуючою речовиною, зменшує витрати вологи на випаровування, запобігає ерозії ґрунтів. Крім того, вона добре затримує сніг, що також поповнює запаси вологи в ґрунті після сніготанення.

Навесні, в період сівби люцерни, у найбільш активному кореневмісному шарі ґрунту (0-60 см) при розпушенні КПЕ-3,8А на глибину 12-14 см уміщувалося на 5,6 % більше продуктивної вологи, ніж на контрольному варіанті (поличковий обробіток ґрунту на глибину 2830 см - 86,3 мм). Значно вище від контрольних (на 9,5 %) були забезпечені продуктивною вологою рослини за безполицевого обробітку ґрунту на глибину 22-24 см.

Було визначено, що з віком травостою, за незрошуваних умов вирощування культури, висушується кореневмісний шар ґрунту. Так, в період збирання врожаю насіння люцерни третього року життя (і використання) за безполицевого розпушення та обробітку едафотопу КПЕ-3,8А утримувалося 20,1 - 25,2 мм продуктивної вологи, тоді як під контрольними рослинами лише 16,4 мм. Це свідчить про вологозберігаючу здатність безполицевого розпушення.

Щільність ґрунту за всіх способів його обробітку була в межах оптимального значення. Твердість ґрунту збільшувалася з віком травостою, особливо за безполицевого його обробітку порівняно з контрольною глибокою оранкою [9].

Потенційна і фактична засміченість полів сівозмін тісно пов'язана з їхньою спеціалізацією, системою обробітку ґрунту, добривами, режимами зрошення. Фактична засміченість полів за зрошуваних умов вища при безполицевому обробітку ґрунту в 1,1-1,2 рази [10].

Проблемним є питання боротьби з бур'янами і при вирощуванні люцерни в незрошуваних умовах як за поличкового, так і за безполицевого