З огляду на це серед спеціальних проти- радіонуклідних заходів в 1987-1990 роках найбільшого поширення набуло вапнування кислих забруднених грунтів та внесення підвищених доз калійних і фосфорних добрив. Ці заходи фінансувалися з Чорнобильського фонду і дозволяли знизити рівень забруднення продукції в 2,0-3,5 раза і одержати її на 62-174 % більше. Одночасно спостерігали значний позитивний вплив внесення органічних добрив, які також сприяли підвищенню врожаїв сільськогосподарських культур.

Механізм дії агрохімічних контрзаходів має подвійне спрямування: по-перше, перехід радіонуклідів з грунту в рослини зменшується внаслідок антагонізму їх та елементів, які надходять з вапнуючими матеріалами і добри-вами; по-друге, значне підвищення продуктив-ності рослин обумовлює ефект "розбавлення", коли питомий вміст радіонуклідів стає меншим внаслідок розосередження їх у більшій масі врожаю. У зв'язку з високою екологічною і економічною ефективністю агрохімічних контрзаходів вони проводилися в значних обсягах. У 1986-1990 роках в господарствах ІІІ зони радіоактивного забруднення рівень застосування органічних добрив сягав 14 т/га, мінеральних - 184 кг/га поживних речовин, щорічно вапнувалося 32 % кислих забруднених грунтів (рис. 2).

Проте з початком дев'яностих років вапнування грунтів було припинене, а обсяги застосування органічних та мінеральних добрив зменшилися в 6-9 разів. У грунтах склався від'ємний баланс гумусу та поживних речовин, відповідно 350-400 і 75-85 кг/га щорічно. Це призвело до агрохімічної деградації ґрунтів.

За даними агрохімічної паспортизації земель, грунти Полісся за минулі 5 років втратили 19 % запасів калію і 17 % запасів фосфору. Площі кислих грунтів зросли на 14-20 %. Це стало причиною зниження дії агрохімічних бар'єрів, значного послаблення їх блокуючої функції щодо рухливості радіонуклідів.

Підкислення та дегуміфікація грунтів, зменшення запасів елементів живлення обумовили зниження рівня їх потенційної родючості, що призводить до формування значно нижчого врожаю. В цьому разі не спрацьовує ефект "розбавлення", який спостерігався на забруднених землях у період застосування значних обсягів добрив.

У перші роки після аварії (1987-1988) внаслідок значного забруднення ґрунту, високих коефіцієнтів переходу радіонуклідів у рослини обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, забрудненої вище тимчасово допустимих рівнів, становили 189-293 тисячі тонн (7,08,9 %). Завдяки агрохімічним бар'єрам, які були створені в період інтенсивної хімізації сільського господарства (1970-1990 роки), забруднення продукції виявилось не надто високим.

Оцінюючи динаміку забруднення продукції, порівняльний відлік ведемо з 1992 року, коли центр "Облдержродючість" було переобладнано сучасними радіометричними приладами.

Порівняно з 1992-1995 роками середній рівень забруднення цезієм-137 зерна, картоплі, овочів, молока, м' яса в сільськогосподарських підприємствах ІІІ зони знизився в 1,4-3,8 раза і становить 21-25 Бк/кг. У зв'язку з різким зменшенням площ залуження і перезалуження угідь у 2001-2005 роках порівняно з початком дев'яностих років забруднення зеленої маси пасовищ зросло в 1,7-1,9 раза. Поряд з невисоким усередненим рівнем забруднення продукції максимальне його значення по зерну, картоплі, овочах, сіну, зеленій масі пасовищ, молоку перевищують допустимі рівні, інколи в декілька разів. Це свідчить про існуючу загрозу виробництва продукції з перевищенням допустимих рівнів і в наступні роки (табл. 1).

В останні три роки радіаційний контроль проводився центром "Облдержродючість" у 124 господарствах області. Було проаналізовано 17,3 тисячі зразків зерна, овочів, картоплі, кормів, з них перевищення допустимих рівнів було виявлено в 448 зразках (2,6 % від досліджених).

На даний час особливе занепокоєння вищий, ніж у сільськогосподарських під- викликають приватні підсобні господарства в приємствах. За останні три роки він перевищував селах. Рівень забруднення молока в них удвічі норматив у 25 населених пунктах, сягаючи 219

Найбільш забруднена зелена маса природних угідь (8,7 %), що є причиною підвищеного забруднення молока в пасовищний період. Серед кормів з перевищенням нормативу виявлено також 1,1 % забрудненого сіна.

Бк/л. Виробництво молока з рівнем забруднення цезієм-137 вище 40 Бк/л (допустимий рівень для дитячого харчування) виявлене у 79 населених пунктах (10 % від обстежених). При цьому обсяги радконтролю явно недостатні, бо проводиться він один раз на рік і аналізується при цьому лише 5-10 зразків молока на село. Нестача окультурених пасовищ і сіножатей зумовила необхідність випасання корів приватного сектора і заготівлю сіна на забруднених радіонуклідами неугіддях, лісових галявинах, що і є основною причиною одержання забрудненого молока.

Висновки і пропозиції

За післяаварійний період радіаційна ситуація на сільськогосподарських угіддях Чернігівщини поліпшилась. Від 1992 року вміст цезію-137 в сільськогосподарській продукції зменшився в 1,4-3,8 раза.

Інтенсивність міграції радіонуклідів в умовах Лівобережного Полісся в значній мірі визначається кислотністю грунтового розчину, вмістом у грунті калію, загальним рівнем родючості земель. Застосування агрохімічних контрзаходів зумовлює зниження забру-

ЛІТЕРАТУРА

днення продукції рослинництва цезієм- 137 в 1,5-2,5 раза і забезпечує приріст урожаю на 62-174 %.

На даний час у сільськогосподарському виробництві області критичним продуктом щодо забруднення цезієм-137 є молоко, особливо в приватному секторі.

Зважаючи на високу екологічну та економічну ефективність слід збільшити обсяги фінансування агрохімічних контрзаходів з державного бюджету та проводити їх лише на критичних територіях, в тому числі і на присадибних ділянках, на підставі проектно-кошторисної документації під обов'язковим авторським наглядом та з науковим супроводом.

Для комплексного оцінювання радіаційної ситуації слід розробити методичні підходи для уточнення регламенту радіоекологічного моніторингу щодо визначення критичних територій та видів продукції, обсягів і періоди- ності досліджень з урахуванням сезонних коливань показників забруднення, зосередивши особливу увагу на контролі молока у присадибних господарствах.

Пристер Б.С.