Тобто ерозійно-акумулятивні процеси є основною рушійною силою, що призводить до появи мікрогетерогенності радіоактивного забруднення. Цікавим явищем, що потребує подальшого

Агрохімічні показники та забруднення 137Сз природно-кліматичних зон Миколаївської області

Розподіл майданчиків спостереження Миколаївської області за природно-кліматичними зонами та типами ґрунтів вивчення, є диференціація рН у нижній частині катени, в межах чорноземів звичайних середньо-

Порівняльний аналіз часової і просторової динаміки 137сб, рухомих фосфатів та калію у спряжених майданчиках (табл. 3) показує спів падання часової і просторової динаміки за такими статистичними показниками, як розмах варіації та середнє квадратичне відхилення. Це може гумусних вилугуваних, яка корелює з зоною максимальної акумуляції фосфатів, калію та 137Сє.

означати, що нерівномірність протікання в часі ерозійно-акумуляційних процесів у спряжених за стоком елементах рельєфу в підзоні північного Степу є причиною формування просторової мікрогетерогенності забруднення ґрунтового покриву 137сб.

Висновки

В межах Миколаївської області спостерігається значна гетерогенність показників агрохімічного стану ґрунтів та їх забруднення 137Сє чорнобильського походження. Ця гетерогенність проявляється як на макрорівні (в межах природно- кліматичних зон та підзон), так і на мікрорівні (в межах генетично споріднених ґрунтових відмін ландшафтно-геохімічної катени).

Макрогетерогенність агрохімічних показників має виражену природну зональність; макрогетеро- генність забруднення ґрунтів 137Сє є наслідком поєднання метеорологічного стану на момент аварії з багатостадійним процесом утворення радіоак-

ЛІТЕРАТУРА

тивних викидів із зруйнованого реактора і не співпадає з розподілом агрохімічних показників.

Гетерогенність ґрунтів підзони північного Степу за основними агрохімічними показниками і забрудненням 137Сє на мікрорівні має багато спільних рис. Рушійними силами, що призводять до її утворення, є ерозійно-акумуляційні процеси, а ґрунтами, де виявлено найвищий рівень мікрогете- рогенності, є чорноземи звичайні, вилугувані.

Найбільш критичною природно-кліматичною зоною Миколаївської області за радіоекологічним станом є її північно-західна частина, що відноситься до підзони північного Степу.

Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель (методично-нормативне забезпечення) / За ред. В.П. Патики, О.Г. Тараріко. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - 296 с.

Науково-методичні рекомендації з адаптації системи моніторингу ґрунтів земель сільськогосподарського призначення з європейськими стандартами та нормативами. Основні положення. - К.: Мінагрополітики, Центрдержродючість, 2006. - 23 с.

Ґрунти Миколаївської області. - Одеса: Маяк, 1969. - 59 с.

Методические указания по проведению радиологических исследований на контрольных участках. - М.: ЦИНАО. - 1983. - 25 с.

Активность радионуклидов в объемных образцах. Методические рекомендации по выполнению измерений на сцинтилля- ционном гамма-спектрометре. - М.: НПО "ВНИИФТРИ". - 1993. - 34 с.

Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення / За ред. С.М. Рижика, М.В. Лісового, Д.М. Бенцаровського - К., 2003. - 64 с.

Чорна Т.М., Чорний С. Г. Деякі результати ГІС-реалізації поточного моніторингу гумусового стану ґрунтів Миколаївської області: Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету № 15 / За ред. М.І. Бахмата. - Кам'янець-Подільський, 2007. - С. 23-29.

ЛАЗАРЄВА О.В., ст. викладач, Інститут державного управління Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили