ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОЛОГО- АГРОХІМІЧНОЇ ПАСПОРТИЗАЦІЇ ПРИ МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬНИХ

РЕСУРСІВ

Проведено аналіз динаміки агрохімічних властивостей грунтів Хмельницької області за турами обстежень. Розглянуто необхідність розширення показників оцінки родючості грунтів за фізичними і біологічними властивостями. Обґрунтовано потребу створення служби охорони грунтів і визначено роль у ній Центрдержродючості.

The analysis of agro-chemical parameters dynamics was done in Khmelnytsky region by cycles of research. The necessity of soil fertility evaluation parameters increasing by physical and biological features was considered. The need of Soil Protection Service Creation was substantiated and the role of the State Soil Fertility Centre was determined.

Вступ. Агрохімічна служба країни за сорок з лишнім років своєї діяльності (зональні агрохімічні лабораторії, проектно-розвідувальні станції хімізації сільського господарства, Державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів з мережею обласних підрозділів "Облдержродючість") накопичила інформацію про стан та динаміку ґрунтового покриву, значимість якої важко переоцінити. На цей час проведено вісім повних і частково дев'ятий цикл агрохімічних обстежень ґрунтів з визначенням вмісту гумусу, поживних елементів (макро- і мікро-), реакції ґрунтового середовища, забруднення важкими металами, залишками пестицидів, радіонуклідами.

Проте, хоча докладено багато зусиль для вивчення стану ґрунтів та їх охорони, рівень наявної інформації недостатній і не відповідає сучасним вимогам [1]. Розпорошеність досліджень між окремими Міністерствами і відомствами, неузгодженість методик, відсутність єдиної служби, яка б координувала програму комплексних обстежень, систематизувала і узагальнювала отримані результати, формувала банк даних, усе це викликає необхідність нового підходу до організації і проведення моніторингу земельних ресурсів з метою реалізації стратегії держави щодо раціонального використання та охорони ґрунтів.

Методика досліджень. Об'єкт досліджень - ґрунтовий покрив Хмельницької області, який представлений чорноземами типовими (37,3 %), чорноземами опідзоленими і темно-сірими опідзоленими (36,3 %), світло-сірими і сірими опідзоленими (18,9 %) ґрунтами. Землі високої якості (більш як 60 балів) складають 11,6 %, підвищеної - (51-60) - 33,2 %, середньої (41-50) - 31,6 %, низької (31-40) - 17 %, дуже низької (21-30 і нижче) - 5,6 %. Методика агрохімічного обстеження грунтів та еколого-агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення проводилася за нормативними документами [2, 3]. Гумус визначався за методом Тюріна, рухомий фосфор і калій за Чириковим, рН - потенціометрично. Проведено аналіз результатів агрохімічних досліджень за 1975-2006 рр. (ІІІ - ІХ цикли обстежень). У п'ятому турі на вміст гумусу було обстежено лише 13 районів, у дев'ятому за всіма показниками - 11 районів із 20 -ти в області.

Результати досліджень. Курс на хімізацію сільського господарства в 70-80-х роках минулого століття сприяв інтенсивному зростанню обсягів застосування органічних та мінеральних добрив. Наприкінці 80-х років у господарствах області в середньому вносилося майже 11 тонн органічних та понад 160 кг мінеральних добрив на гектар ріллі. У цей період було досягнуто найвищий

В наступні роки кількість добрив поступово, а згодом і різко зменшується. Відповідно знижується врожайність, в окремі роки (2003, 2006) рівень врожайності зернових був ледь вищим, ніж 17 ц/га. Аналогічні зміни відзначаються переважною більшістю центрів "Облдержро- дючість" (за матеріалами VII з'їзду УТГА [4].

В даному випадку логічно було б прогнозувати зниження показників родючості. Але цього не відбулося. Навпаки, у VШ та ІХ турах обстеження вміст Р2О5 підвищився до 115-116 мг, К2О до 103-101 мг/кг грунту. Про таку ж тенденцію зазначають [5, 6, 7] у Кіровоградській, Дніпропетровській та Чернігівській областях. На нашу думку, це явище зумовлене наступним.

По-перше, останніми роками в Хмельницькій області різко зменшилися обстежені площі сільськогосподарських угідь. Якщо у V турі обстежувалося 1428,2 тис. га, то у 'УІІІ - 887,5 тис. га, тобто 62 % попередньої площі. В цей час досліджуються, в основному, орні землі, зазвичай кра- рівень урожайності: в середньому по області отримано зернових 33,3 ц/га, озимої пшениці - 38,3, кукурудзи на зерно - 42,6, цукрових буряків - 303 ц/га. Добрива і більша маса кореневих решток, з порівняно високим урожаєм, сприяли підвищенню вмісту в грунтах органічної речовини (гумусу) та поживних елементів. Запаси рухомого фосфору збільшилися з 53 мг (ІІІ тур) до 92-96 мг/кг грунту (УІ-УІІ тури), обмінного калію з 57 до 84-90 мг/кг грунту відповідно. Вміст гумусу за цей час підвищився з 3,21 % до 3,27 % (табл. 1).

щі за показниками їх родючості. Сінокоси, пасовища, землі запасу залишаються поза увагою, агрохімічні показники в загальний обрахунок не включаються. З цієї причини узагальнені характеристики більшою мірою стосуються орних земель, а не до середньозважених по всіх угіддях, а тому вони дещо завищені. Крім того, слід погодитися з [8] про можливий вплив відчуження гірших за родючістю земель під час приватизації, що штучно завищує показники родючості обстежених земель.

По-друге, з низькими врожаями сільськогосподарських культур виноситься значно менше поживних елементів, і накопичених у грунтах в роки інтенсивної хімізації запасів елементів живлення достатньо для одержання низьких врожаїв на фоні недотримання науково обґрунтованих технологій вирощування сільськогосподарських культур.

По-третє, в останнє десятиріччя з'явилися й не скорочуються площі так званих "перелогів", тобто земель, які роками не оброблялися й не засівалися сільськогосподарськими культурами. Обстеження таких земель показує, що в агрохімічному відношенні вони не тільки не погіршуються, а навіть