РЕАКЦІЯ БУРЯКУ ЦУКРОВОГО ТА СОНЯШНИКУ НА НОВІ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНІ БІОРАЦІОНАЛЬНІ ДОБРИВА

Установлено вищу ефективність від традиційних нових туків у формуванні врожаю та оплату одиниці їх поживних речовин приростом продукції. Завдяки застосуванню нових добрив є можливим позитивно вирішити екологічні та енергетичні проблеми.

Established more than traditional participation of the new fertilizers at forming of the yield and payment of the unit of their feeding substances by increment of possible positively to decide ecological and energetical problems.

Постановка проблеми. Аналіз останніх публікацій. Виробництво конкурентоспроможної продукції можливе при досягненні врожаю буряків цукрових - 400 - 500, соняшнику - 20 - 25 ц/га [1]. Для виробництва цієї продукції необхідно запровадити регіональну екологічно врівноважену систему землеробства при раціональному витрачанні ресурсів і неухильному підвищенні окупності затраченої енергії [2]. Концентрація останньої на ріллі відбудеться в тому числі й за рахунок добрив. Як свідчать численні дослідження, завдяки локалізації добрив досягається зростання їх ефективності. Локалізація добрив обмежує об'єм ґрунту, з яким вони перемішуються, за рахунок чого рослини забезпечуються елементами живлення у доступних формах протягом вегетації, а завдяки доповненню солей гумінової кислоти зменшуються втрати азоту і пролонговується дія добрив [3, 4].

Окупність діючої речовини добрив при їх локальному внесенні зростає і для буряків цукрових і сягає 18 - 29, для соняшнику - 2,0 - 2,5 кг/кг д.р. на чорноземних грунтах [4, 5, 6]. Найефективніше дія добрив на культури проявляється при загортанні в шар грунту 10 - 18 см навесні під культивацію за умов несталого зволоження.

Для більш стійкого функціонування агро- екосистем нами пропонується як один з екологостабілізуючих факторів - застосування екологічно чистих нових органо-мінеральних добрив під польові культури. Отже, квінтесенцією сучасної стратегії застосування добрив мають бути комплексні, високоефективні, екологічно безпечні добрива.

Мета досліджень - оцінити ефективність нових азотно-гумінових добрив при локальному внесенні під буряки цукрові та соняшник.

Новизна. За результатами експертно- патентних пошуків (США, Німеччина, Вели кобри- танія, Канада та ін.) з ретроспективою 50 років аналогів нових азотно-гумінових комплексних добрив не виявлено. Розробка знаходиться у максимальному наближенні до еволюції концепції застосування туків, при одночасному вирішенні проблем екології та енергетики.

Матеріали, умови та методики досліджень. Нові азотно-гумінові добрива мають суттєві переваги над традиційними (сульфатом амонію - Ыа, азотно-кислим амонієм - та ін.), вигідно відрізняються фізичними, хімічними та екологічними параметрами. Сферичні гранули (2-4 мм) нових туків міцні, витримують навантаження 1,2 - 1,3 кг на гранулу, не злежуються протягом 2 - 3 років, зберігають 100- відсотковому сипучість; містять: азоту - 21, фосфору - 20, сірки - 23, кальцію - 8 та гумату амонію (Га) - 0,3 - 0,7 % на одиницю сухої речовини. Гумат амонію нових добрив різниться від напівперепрілого гною за набором гумінових сполук, адже гумінові кислоти у них різної природи. У нових туках у 7 - 20 разів менше міститься важких металів, ніж у підстилковому гноєві великої рогатої худоби. Діапазон рН нових туків лужний - 7,2 - 7,8 одиниці. Собівартість отриманих нових добрив на 20 % менша за собівартість кристалічного сульфату амонію.

За технологією, розробленою академіком Я.М. Заграєм та доктором технічних наук Я.М. Корнієнком [11], технологічно можливо виготовити модифікації нових туків з різним композиційним складом, враховуючи дані моніторингу грунтів і біологічні вимоги культур. Різні модифікації нових азотно-гумінових добрив містять: 7,6 - 9,9 мг/кг марганцю, 1,1 - 1,6 мг/кг міді, кобальт, нікель, цинк та інші мікроелементи. Отже, об'єктами досліджень були нові азотно-гумінові добрива (Ыа + Га 0,3 і 0,5 %, Ыа + РДАФ + Га 0,3 і 0,5 %, Ыа+ РДАФ+Га 0,3 і 0,5 %, Ыа + РДАФ + Са + Га 0,3 %) і рослини буряків цукрових та соняшнику.

Агрометеоумови. Амплітуда коливань середніх значень різниці місячних температур (зими і літа) 20 - 25 оС вказує на помірну континентальність. Отже, клімат зони досліджень помірно-континентальний з нестійким зволоженням по роках і періодах вегетації культур. Коефіцієнт зволоження у період вегетації, за Селяниновим (ГТК), тут коливається від 0,95 до 1,2 од. Головним джерелом вологи у зоні досліджень є атмосферні опади, кількість яких сягає 480 - 750 мм. Річна сума (норми) опадів за 1945 - 2006 рр. складає 550 мм, за квітень - вересень - 339 мм. Середньорічна температура повітря складає +7,8 оС з коливаннями від +39 оС влітку до -29,4 оС взимку. Перехід температур у різні періоди року рівномірний без різких коливань.

Ґрунт - чорнозем реградований крупно- пилувато-середньосуглинковий на карбонатному лесі. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту 3,15 - 3,30 %, рН-КСІ 6,5 -6,8 од., НГ - 0,87 - 1,31, сума поглинутих основ 19,8 - 21,8, ємність поглинання 21,2 - 22,7 мг-екв. на 100 г ґрунту. Забезпеченість ґрунту азотом низька, фосфором і калієм - середня.

Польові досліди виконані за схемами, поданими у таблицях 1, 2. Повторність варіантів - триразова. Загальна площа ділянки - 120 м2 (21'5,7 м), облікової - 80 м2 (17'4,7 м), а у виробничих умовах - 9 - 10 га. У дослідах вносили азоту 63 кг/га, фосфору 57