Можливо, механізм дії стимуляторів росту на активність процесів нітрифікації пояснюється присутністю в їх складі фізіологічно активних сполук, які впливають на ферменти ґрунту і, таким чином, можуть прискорювати розвиток процесу. Крім того, нашими дослідженнями на іншій культурі [8] показано, що бактеризація насіння препаратами Агат-25К та Байкал ЕМ-1 активує розвиток мікроорганізмів, що використовують мінеральний азот, органотрофів, мікроорганізмів целюлозоруйнівного комплексу і пригнічує - педотрофних у ризосфері культури, що також не може не впливати на процеси перетворення азотних сполук ґрунту та напруженість нітрифікації. Препарати, які використовували ми, є або препаративною формою окремих штамів мікроорганізмів, як Агат-25К та Емістим-С, або комплексу, як Байкал ЕМ-1, але аналогічні дані по впливу на формування мікробного ценозу ґрунту отримано і при використанні інших стимуляторів росту [9].

Висновки і пропозиції. З огляду на отримані результати на чорноземі південному приходимо до таких висновків:

- характер дії біологічного препарату на інтенсифікацію нітрифікаційного процесу ґрунту визначається його походженням і складом;

препарати Байкал ЕМ-1 та Емістим-С в оптимальних умовах зволоження і температурного режиму стримують швидкість розвитку процесу нітрифікації протягом 28 діб; вплив на цей процес препарату Агат-25К потребує подальшого вивчення;

всі стимулятори росту, в тому числі і біологічного походження, повинні проходити тестування по їх впливу на нітрифікацію ґрунту;

при використанні методики лабораторного визначення нітрифікаційної здатності за методом Кравкова, термін компостування повинен бути не менше трьох, а краще - чотири тижні;

назріла нагальна необхідність вивчення впливу стимуляторів росту різного походження на родючість ґрунту в умовах їх довгострокового стаціонарного використання.

ЛІТЕРАТУРА

Азаров В.Б. Биологические свойства чернозема типичного в зависимости от интенсивности сельскохозяйственного использования // Бюллетень Всерос. НИИ удобрений и агропочвоведения. 60 лет географической сети опытов с удобрениями. - М.: ВИУА, 2001. - № 115. - С. 100-111.

Насырова З.А., Джуманиязов И.Д. Динамика развития нитрифицирующих бактерий при внесении удобрений // Биодинамика почв. - Таллин, 1988. - 116 с.

Звягинцев Д.Г. Динамика показателей биологической активности почв // Почва и микроорганизмы. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - С. 197-221.

Муравин Э.А. Ингибиторы нитрификации. - М.: ВО Агропромиздат, 1989. - 248 с.

Рекомендації з впровадження регуляторів росту рослин у сільськогосподарське виробництво. - К.: Високий врожай, 2000. - 32 с.

Васильев Г.С., Иванов Г.И. ЭМ - технология для дачников и фермеров. - Одесса, 2001. - 37 с.

Агат-25К біофунгіцид нового покоління з ростстимулюючими властивостями для обробки насіння та вегетуючих рослин сільськогосподарських культур. - Луцьк: ТзОВ "Біозахист", 2002. - 2 с.

Кривицкая Т.Н., Клименко А.Н., Коваленко Е.В., Иваница В.А. Эффективность использования бактерий с наличием фито- стимулирующей активности в биотехнологии выращивания огурца // Вісник аграрної науки Південного регіону. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ, 2005. - Випуск 6. - С. 193-199.

Василенко М.Г., Бондар Г.М., Бондар К.П. Вплив нових видів добрив і стимуляторів росту на урожайність і якість продукції // Збірник наукових праць Національного наукового центру "Інститут землеробства УААН". - Київ, 2006. - Спецвипуск. - С. 192-196.