БУТОВ В.М., к.с.-г.н., Миколаївський ІАПВ УААН КУХАРЧУК В.М., голова СГВК "Авангард"

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

У статті наведено ефективні заходи по вирощуванню буряків цукрових як у наукових установах, так і в умовах виробництва.

In the article the effective receptions on till of beet of saccharine both in scientific establishments are resulted, and in the conditions of production.

Вступ. Цукрові буряки - культура економічно вигідна, в останні роки це стало зрозумілим багатьом. Але ж відомо, що цукрові буряки дуже вибагливі до умов вегетації особливо у зоні недостатнього зволоження. Жодна інша культура в нашій зоні, крім овочів, не вимагає такої величини матеріальних затрат на кожен гектар посівів і такої пильної уваги. У сьогоднішніх умовах одержання сталих урожаїв цієї культури з високими економічними показниками може гарантувати творчий підхід до виконання всіх агротехнічних завдань.

Аналіз останніх публікацій. Як відомо, на формування продуктивності сільськогосподарських культур впливає багато факторів, серед яких в умовах зрошення найважливіше значення має забезпеченість ґрунту елементами живлення у засвоюваній формі та вологою.

У дослідженнях, що проведені на темно- каштановому ґрунті в зоні зрошення півдня України [1] повідомляється, що високий урожай коренеплодів формується за внесення N120-90X90 і це є оптимальною нормою по впливу на цукристість та вихід цукру. Врожайність при цьому склала 541,0 при 364,6 ц/га у контролі, а збір цукру 94,7 та 67,9 ц/га. Відзначаючи найбільш істотну залежність між поживним режимом та врожайністю цукрових буряків, дослідники встановили, що максимальну їх продуктивність забезпечило сумісне застосування в ланці сівозміни сидерату фацелії і соломи, сидератів буркуну, редьки, фацелії - відповідно 525 і 553 ц/га і 492 ц/га на виробничому контролі [2]. Аналогічні дані отримали й інші дослідники [3-6].

Методика досліджень. Дослідження проводили на полях Миколаївського інституту АПВ УААН на чорноземі південному в зоні зрошення Інгулецької зрошувальної системи протягом 1996-1998 рр. Площа посівної ділянки 195 м2, облікової - 100 м2, повторність досліду чотириразова. За рекомендованого режиму зрошення у період від сходів до початку інтенсивного росту коренеплодів розрахунковий шар становив 0,6 м, у подальший період вегетації - 1 м. Вологість відповідно підтримували на рівні не нижче 70 та 80 % НВ, у фазі інтенсивного цукронакопичення - 70 % НВ.

При водозберігаючому режимі зрошення розрахунковий шар ґрунту відповідно становив 0,5 і 0,7 м, вологість ґрунту на рівні 70 % НВ протягом вегетаційного періоду.

Дослідження проводили з цукровим буряком Український ЧС 70. Агротехніка його вирощування - загальноприйнята для зони зрошення півдня України.

Виробничі досліди проводили у сільськогосподарському виробничому

кооперативі "Авангард", що розташований у Жовтневому районі Миколаївської області. Окрім зазначених факторів при цьому вивчали інші складові елементи технології.

Результати досліджень. Продуктивність цукрових буряків у повній мірі пов'язана з тими процесами, які відбуваються в рослинах протягом вегетації. Проведені дослідження підтвердили, що вплив факторів добрив у поєднанні з режимом зрошення є вирішальним для одержання високого врожаю цукрових буряків. Застосування всіх видів добрив, які вивчали у досліді, обумовили одержання істотної

Аналізуючи рівні врожайності коренеплодів залежно від умов років досліджень необхідно відзначити, що вони виявилися досить близькими. У середньому по фактору фону живлення у 1996 році за рекомендованого режиму зрошення зібрано 481, у 1997 р. - 453, 1998 р. - 440 ц/га, у середньому за 1996-1998 рр. - 458 ц/га коренеплодів, а на фоні водозберігаючого режиму зрошення відповідно сформовано 380; 440; 406 і 409 ц/га коренеплодів цукрових буряків.

Ми визначали вміст цукрів у коренеплодах цукрових буряків протягом вегетації. Слід зазначити, що їх кількість збільшувалася з початку визначення до технічної стиглості коренеплодів.

Фон живлення позитивно впливав на вміст загальних цукрів у коренеплодах цукрових буряків, причому, чим більше вносили прибавки коренеплодів цукрових буряків. Як можна було і передбачити, найбільша врожайність коренеплодів у досліді одержана у варіанті з застосуванням гною та мінеральних добрив при рекомендованому режимі зрошення. Урожайність коренеплодів у цьому варіанті три роки у середньому складала 541 ц/га (табл. 1).

органічних добрив, тим вище була цукристість коренеплодів. Порівняно з неудобреними коренеплодами при збиранні вона зростала з 14,4 до 15,4-17,3 % або на 6,9-20,1 відносних відсотків.

За внесення гною 40 т/га вміст загальних цукрів був дещо більшим, ніж за сумісного застосування цієї ж норми гною з 20Р90, наприклад, у фазу технічної стиглості коренеплодів на 0,5 абсолютних, 3,5 відносних відсотків.

Проте більш ємним інтегральним показником при вирощуванні цукрових буряків є вихід цукру з одиниці площі. Саме головною метою виробників цукрової культури є одержання максимально можливого виходу цукру. Валовий збір цукру знаходиться у прямій залежності від фізичного збору коренеплодів та вмісту в них загальних цукрів.

Головною умовою одержання стабільно високих урожаїв цукрових буряків у сільськогосподарському виробничому кооперативі "Авангард" вважають дотримання технологій, якісне проведення всього комплексу робіт по вирощуванню та збиранню буряків в оптимальні строки. До виконання кожного агроприйому тут використовують творчий підхід.

При вирощуванні цукрових буряків у господарстві застосовують елементи інтенсивної, адаптованої стосовно конкретних умов зрошення технології.

Розміщують цукрові буряки у ланці короткоротаційної сівозміни: озима пшениця, цукрові буряки, ячмінь, люцерна 3-х років життя. Основний обробіток ґрунту направляють на створення глибоко розпушеного, вирівняного орного шару, вільного від