показником рівня забезпеченості насіннєвої люцерни елементами живлення є їх баланс. Надходження поживних речовин при вирощуванні насіннєвої люцерни впродовж трьох років життя на різних фонах мінеральних добрив наведено в таблиці 1. Встановлено, що в ґрунт потрапляє за рахунок симбіотичної фіксації неудобреною люцерною 163,8 кг/га д.р. азоту, а за внесення Рі20 цей показник підвищується до 180,9-192,6 кг/га (на 10,4-17,6%). Найбільше надійшло поживних речовин в ґрунт (417,0 кг/га) за три роки життя люцерни у варіанті подрібненої на два строки подвійної норми повного мінерального добрива (підживлення Р60К30 на фоні основного внесення М40Р60К30), що в 2,37 рази перевищувало контрольне значення (175,8 кг/га д.р.).
Встановлено, що виніс з урожаєм азоту на контрольних посівах складає 173,8 кг/га д. р. (табл. 2). За внесення 120 кг/га д.р. фосфорних добрив він зростає до 197,8-203,7 кг/га (на 13,817,2 %), що пояснюється вищою продуктивністю посіву (100,5-107,0 ц/га повітряно-сухої речовини та 4,73-4,75 ц/га насіння за три роки життя при контрольному значенні 91,0 та 3,96 ц/га відповідно). Слід також відмітити, що найбільш економічно вигідним є внесення Рі20 в «запас» на три роки життя люцерни.
Що стосується виносу фосфору, то показники його відмічено на рівні 48,0; 53,3-56,5 і 56,5, а калію - 142,4; 157,9-167,6 кг/га д.р. відповідно за вищезгаданими варіантами, що свідчить про більш високі витрати цих елементів живлення порівняно з контролем для формування вищої продуктивності посіву.
Д. Салаі із ВНР та В.І. Жарінов з України [9] наводять дані щодо виносу поживних речовин люцерною із ґрунту. За їхніми розрахунками, за чотири роки люцерна насіннєвого призначення споживає 450-500 кг/га азоту (без урахування азотфіксації); фосфору - 100-125, калію - 350-400 кг/га.
Інші вчені встановили, що на відміну від посівів люцерни на корм, насінники задовольняються меншим вмістом елементів живлення у ґрунті. При дворічному використанні з кожного гектара з урожаєм виноситься 300-350 кг азоту, 80100 фосфору, 200-250 кг калію [10].
В нашій посушливій зоні за вирощування культури в незрошуваних умовах ці показники значно нижчі, тому що синтезується менше сухої речовини внаслідок недостатньої кількості опадів та більш високого температурного режиму в літні місяці вегетації.
Баланс азоту (з урахуванням його надходження та витрат на формування сухої речовини з насінням) свідчить, що він був позитивним за всіх моделей внесення мінеральних добрив і складав 0,8-35,3 кг/га при контрольному значенні (неудобрені посіви) 2,0 кг/га (табл. 3). Встановлено, що особливо високим цей показник виявився за внесення подвійної дози азоту (35,1-35,3 кг/га), що найкраще забезпечує відтворення родючості ґрунту.
Слід відзначити, що за внесення 60-120 кг д.р. фосфору в «запас» на три роки життя люцерни баланс азоту був позитивним. Це свідчить про те, що вирощуючи люцерну лише із застосуванням фосфорних добрив, азотний режим ґрунту не погіршиться.
Розраховано, що баланс фосфору був від'ємним лише на контрольних ділянках (-48,0 кг/га). За внесення фосфорних добрив у дозі 120 кг/га д.р. (як у суміші з азотними та калійними, так і без них), він зосередився на позначках 63,5-66,7 кг/га, тобто був позитивним (додатнім).
Встановлено, що баланс калію від'ємний за всіх варіантів, що вивчалися. Виніс цього поживного елемента значно перевищував внесену його кількість навіть на ділянках, де його застосували в дозі 60 кг/га д.р. Беручи до уваги, що вміст калію в ґрунті високий, це не може істотно позначитися на родючості едафотопу.
Д.М. Прянішніков [11] указував, що задовільним можна вважати баланс, коли кількість унесеного фосфору переважає над виносом на 105, а дефіцит азоту та калію допускається до 14 та 20 кг/га.
Слід відмітити, що в ґрунт після збирання врожаю надходить ще значна кількість коріння та післяжнивних решток. За нашими даними, в метровому шарі ґрунту нагромаджується за рахунок цих решток і кореневої біомаси люцерни третього року життя 243,6 кг/га азоту; 38,7 кг/га фосфору; 134,3 кг/га калію. З них орний (0-30 см) шар ґрунту, після вирощування люцерни впродовж трьох років, збагачується 197,4 кг/га азоту; 31,8 кг/га фосфору; 110,8 кг/га калію [10]. Накопичення в едафотопі поживних елементів за рахунок цих джерел підвищення родючості ґрунту після вирощування люцерни впродовж трьох років життя забезпечує додатній баланс азоту і фосфору за всіх моделей застосування мінеральних добрив. Виняток становить лише контрольний варіант, де складається від' ємний баланс по фосфору.
Висновок
Для забезпечення позитивного балансу азоту і фосфору в едафотопі та отримання належного рівня врожаю насіння в незрошуваних умовах чорноземів південних, за вищенаведеного рівня забезпечення ґрунту елементами живлення, слід вносити 120 кг/га д.р. фосфорних добрив у «запас» на три роки життя люцерни, що також і економічно вигідно.
ЛІТЕРАТУРА
Ласло О.О. Збереження та відновлення земельних ресурсів як базис сталого розвитку України // Наукові праці: Науково- методичний журнал. - Т. 81. Вип. 68. Екологія. Сучасний стан родючості ґрунтів та шляхи їх збереження. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - С. 6-7.
Україна у цифрах у 2005 році (статистичний довідник) / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Вид. «Консультант», 2006. - 248 с.
Михайличенко Б.П. Всемерно развивать травосеяние // Земледелие. - 1997. - № 1. - С. 12, 13.
Маевский Э.П., Новоселов Ю.К. Некоторые проблемы интенсификации полевого кормопроизводства // Кормопроизводство. - М., 1995. - № 2. - С. 2-8.
Минеев В.Г.
