Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК: 631

УДК: 631.8:635.11

Бутов В.М., Порудєєв В.О.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЦУКРОВОГО БУРЯКА ЗАЛЕЖНО ВІД ФОНІВ ЖИВЛЕННЯ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ

Наведено результати досліджень впливу режиму живлення на продуктивність і якість урожаю цукрового буряка в умовах зрошення.

Ключові слова: цукровий буряк, зрошення, добрива, врожайність.

Приведены результаты исследований влияния режима питания на продуктивность и качество урожая сахарной свеклы в условиях орошения.

Ключевые слова: сахарная свекла, орошение, удобрения, урожайность.

The results of researches on influence of nutritious regime on productivity and quality of sugar beet yield in conditions of irrigation.

Key words: sugarbeet, irrigation, fertilizers, productivity.

Вступ

Поживний режим є важливим важелем керування ростом і розвитком рослин. Умови живлення значно впливають на хід росту і темпи формування окремих органів рослин, на інтенсивність біохімічних процесів, і, в кінцевому результаті, на кількість і якість урожаю. Не дивлячись на те, що за ефективністю добрив під цукровий буряк накопичена велика кількість даних, питання про вплив фонів живлення на ріст і розвиток, урожайність культури залишається нез'ясованим унаслідок появи нових сортів та гібридів.

Для формування врожаю цукровий буряк потребує високого вмісту поживних речовин у ґрунті [2, 4]. А тому важливим завданням є створення оптимального режиму живлення для цієї культури, особливо в умовах зрошення. Досліди багатьох установ показують, що внесення добрив в оптимальних співвідношеннях підвищують урожайність цукрового буряка, цукристість та збір цукру з гектару. Велике значення має внесення з осені під оранку гною сумісно із мінеральними добривами. У зоні чорноземів південних Степу України дослідження щодо удобрення цукрового буряка проводилися протягом 1973-1982 рр. на Миколаївській державній сільськогосподарській станції [1]. Найбільші прирости врожайності коренеплодів (10,1-12,2 ц/га), цукристості (0,5-0,4 %), збору цукру (1,7-2,0 т/га), залежно від режиму зрошення, були отримані на фоні 40 т гною на 1 га та N200600.

Але сьогодні, в умовах зростаючого дефіциту гною, для удобрення полів господарствам необхідно ширше використовувати солому, гичку, інші післяжнивні рештки. Це не тільки підвищить урожайність та якість продукції, але й сприятиме поповненню в ґрунті запасів гумусу та елементів живлення [3]. Так дослідженнями, що були проведені у 2003-2006 рр. на чорноземах вилугуваних у зоні Лісостепу, встановлено, що при додатковому внесенні разом із мінеральними добривами соломи та сидератів урожайність коренеплодів збільшувалася на 9,6-13,2 т/га, а збір цукру - на 1,37-19,1 т/га [5]. Таким чином, застосування альтернативних органічних добрив у поєднанні з рекомендованою дозою мінеральних добрив підвищує врожайність цукрового буряка, але це питання недостатньо вивчено в умовах південного Степу України, що зумовлює актуальність досліджень.

Матеріал і методика досліджень

Метою наших досліджень було вивчення ефективності мінерального та зеленого добрива при вирощуванні цукрових буряків на зрошенні. У зв'язку з цим протягом 2006-2008 рр. на землях Миколаївського інституту АПВ УААН висівали гібрид Український ЧС 70. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем південний важкосуглинковий на карбонатному лесі, площа облікової ділянки - 50 м2, повторність чотириразова. Агротехніка - загальноприйнята для Степу України. Попередник - озима пшениця. Посів проводився стрічковим способом (60+40 см) сівалкою СО-4,2, густоту рослин формували вручну, у різні роки вона складала 80-98 тис. шт./га. Мінеральне та зелене добриво (зелена маса редьки) вносили відповідно до схеми досліду під оранку восени. Поливи проводили дощувальною машиною ДДА-100 М, вологість метрового шару ґрунту підтримували на рівні не нижче 70-80-70 % НВ за періодами росту цукрового буряка. Урожай враховували суцільним зважуванням коренеплодів з кожної ділянки. Під час проведення досліду керувались загальноприйнятими методиками (Б.А. Доспєхов, 1965; М.М. Горянський, 1965; В.Ф. Зубенко та ін., 1986; Л.А. Барштейн та ін., 1995).

Результати досліджень

Листя буряка є дуже важливим органом рослини, адже в них утворюються органічні речовини, за рахунок яких зростає маса коренеплоду та нагромаджується цукор. Наші дослідження показали, що застосування добрив сприяло збільшенню маси листя порівняно з контролем у фазі змикання рослин у міжряддях (10.07.) на 6,4 %, 10.08. - на 30,9 %, 10.09. - на 50,6 % та 10.10. - на 47,8 % (у середньому по фонах).

Інтенсивніше наростання вегетативної маси відбувалося на фонах КсРшКад та N181800 сумісно із 10 т/га зеленого добрива (рис. 1). Середня вага листків на контролі складала 410,7 г/рослину (середнє за період вегетації), а на фоні КР + 10 т/га зеленого добрива - 428,8 г/рослину. При внесенні К180Р180К90 цей показник збільшувався до 530,4 г, а додаткове внесення зеленої маси редьки сприяло збільшенню вегетативної маси до 548,9 г/рослину. Внесення добрив сприяло і збільшенню маси коренеплодів протягом вегетації (рис. 2).

Серед фонів удобрення більшими показниками маси коренеплодів відзначились М180Р180К90 та М180Р180К90 + 10 т/га зеленого добрива. У цих варіантах абсолютні показники маси коренеплодів за датами становили відповідно 97,5, 126,7, 124,0 та 167,8 г/рослину, що на 33,2, 35,0, 27,9 і 38,7 % більше порівняно з контролем. У варіанті внесення найбільшої дози мінерального сумісно із зеленим

Поєднання зеленого добрива з мінеральним збільшувало врожайність коренеплодів на 8,9-26,3 т/га порівняно з контролем. Найвища врожайність коренеплодів відмічалася у варіанті із внесенням М180Р180К90 та 10 т/га зеленого добрива - 67,1 т/га. Отже, підвищений фон живлення під цукровий буряк сприяв більш інтенсивному росту рослин, та, в кінцевому результаті, збільшив урожайність культури.

Основним критерієм оцінки ефективності добрив під цукровий буряк


Сторінки: 1 2