УДК: 633.11«321»:58.036

Андрійченко Л.В.

ВПЛИВ ГІДРОТЕРМІЧНИХ УМОВ СТЕПУ УКРАЇНИ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЗЕРНА ЯРОЇ ТВЕРДОЇ ПШЕНИЦІ

У статті подана оцінка впливу гідротермічних умов на формування врожайності та якості зерна ярої твердої пшениці.

Ключові слова: тверда пшениця, білок, гідротермічні умови, урожай.

В статье надана оценка влияния гидротермических условий на формирование урожайности и качества зерна ярой, твердой пшеницы.

Ключевые слова: твердая пшеница, белок, гидротермичные условия, урожай.

The article features estimation of influence hydrothermic conditions on shaping the productivities and quality grain spring durum wheat.

Key words: durum, protein, hydrothermic conditions, productivity.

Вступ

Зі вступом України до СОТ економічна конкуренція значно зросла, тому вітчизняним товаровиробникам необхідно істотно підвищити економічну ефективність і конкурентоспроможність українського зерна. Яра пшениця в цьому плані є однією з найцінніших продовольчих культур, адже за борошномельними і хлібопекарськими властивостями зерна вона значно перевищує озиму. Тому для забезпечення України високоякісним зерном велике значення має розширення посівів твердої пшениці. На світовому ринку вона цінується значно вище за м'яку, є незамінною сировиною для виробництва макаронів, пшеничних круп, таких як манна, «Полтавська» і «Артек», та кондитерської продукції, використовується як поліпшувач слабких пшениць [1]. Зерно ярої твердої пшениці характеризується високою білковістю, кращим амінокислотним складом, меншим вмістом крохмалю й більш високим вмістом декстринів, містить каротиноїди, що надають зерну та борошну янтарно- жовтого кольору. Завдяки цим перевагам тверду пшеницю називають «перлиною серед пшениць» [5].

У країні спостерігається недостатній обсяг зерна твердої пшениці внаслідок низької врожайності та невеликих площ її вирощування. У зв' язку з цим переважна частина підприємств України, що виготовляють макаронні вироби та крупи, вимушена працювати на малопридатній для цього сировині - зерні м' якої пшениці.

У Степу України із його сухим кліматом та родючими ґрунтами створюються найбільш сприятливі умови для формування високоякісного зерна твердої пшениці, але жорсткі кліматичні умови цього регіону (в основному недостатня вологозабезпеченість періоду вегетації) обмежують можливість формування високого рівня врожайності культури, що призводить до її нестабільності [2]. Залежність урожаю та якості продукції від метеорологічних факторів вивчена вже достатньо глибоко, що допомагає вдосконалювати їх агротехніку [3, 4, 9, 10]. Але подібних досліджень на нових сортах ярої твердої пшениці в богарних умовах південного Степу України не проводилося, що і визначає актуальність проблеми.

Матеріал і методика досліджень

Дослідження проводили на землях Миколаївського Інституту агропромислового виробництва УААН, які представлено чорноземами південними на карбонатному лесі. Потужність гумусового горизонту - 30 см, кислотність близька до нейтральної (рН 6,8). Наявність гумусу в орному шарі ґрунту - 2,92 %. Площа облікової ділянки - 25 м, повторність чотириразова. Агротехніка в досліді - загальноприйнята для південного Степу України. Фон мінерального живлення - М90Р90. Сівбу проводили рядковим способом сівалкою СН-16 за настання фізичної стиглості ґрунту. Висівали районований сорт ярої твердої пшениці Харківська 27. Облік врожаю проводили методом суцільного обмолоту площі облікової ділянки комбайном «8ашро-130» за повної стиглості зерна. Бункерний урожай з кожної ділянки зважували безпосередньо в полі з відбором середнього зразка - по 1 кг. Урожайність зерна визначали після його очищення та перерахунку на стандартну 14 % вологість, визначену термостатно- ваговим методом. Технологічні властивості зерна вивчали за середніми зразками: загальний азот за

К'єльдалем із послідуючим розрахунком на сирий білок, масу 1 000 зернин, натуру та склоподібність відповідно до існуючих ДСТУ. Під час проведення дослідження керувалися загальноприйнятими методиками.

Результати досліджень

Кількість атмосферних опадів, яка є основним показником вологозабезпеченості, досягає в Степу найменших значень у порівнянні з іншими зонами країни. Крім того, в регіоні існує суттєвий від'ємний водний баланс, висока випаровуваність майже вдвічі перевищує суму опадів. Для сумісної оцінки умов тепло- та вологозабезпеченості використовують гідротермічний коефіцієнт (ГТК), який для Миколаївської області становить 0,6-0,7. Таким чином, роки досліджень можна поділити на гостропосушливі (коли ГТК < 0,5), посушливі (ГТК > 0,5) та вологі (ГТК > 1,0). Аналіз наших результатів засвідчив, що до гостропосушливого слід віднести 2007 рік, коли за вегетаційний період ярої пшениці випало 69 мм опадів, що становило 45 % від норми. Навпаки, у 2004 році за вегетацію культури випало опадів на 45 % більше норми - 239 мм. Отже, цей рік був найбільш сприятливим за вологозабезпеченістю. Решта ж років (2005, 2006 та 2008) можна віднести до посушливих

Найважливішим показником якості зерна твердої пшениці є вміст білка, а тому порівняно із м'якою вимоги до стандартів класності твердої пшениці за цим показником жорсткіші. Так для одержання якісного хліба борошно повинно містити не менше 14 % білка, а для виготовлення макаронів - не менше 15 % [1]. Багатьма дослідженнями встановлено, що білковість зерна залежить від опадів та температури повітря протягом вегетації. За даними П.М. Жуковського та П.К. Іванова [6, 7], в роки, що відрізнялися високою температурою повітря та дефіцитом опадів, білковість зерна ярої пшениці підвищувалася внаслідок скорочення тривалості вегетаційного періоду та активізації переміщення пластичних, особливо азотистих, речовин у зерно. Ю.Б. Коновалов [8] пояснює цей інтенсивний відтік азоту з вегетативних частин наслідком руйнування білків цитоплазми.

Отже, кількість білка в зерні росте з підвищенням температури повітря та зменшенням суми опадів. Наші дослідження також підтверджують цей факт.

(ГТК дорівнював 0,73-0,88), за вегетаційний період