УДК: 504:631.6

ХИМИЧ Д.П.

Миколаївський державний аграрний університет

Химич Д.П., к.т.н, доцент кафедри землеробства Миколаївського державного аграрного університету

ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ ПРИ МЕЛІОРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ

У статті викладені основні напрямки охорони навколишнього середовища при меліорації земель, розглянуті питання охорони землі та водних ресурсів. Наведені запаси водних ресурсів на Україні та їх споживання різними галузями народного господарства.

In the article there are the basic directions of guard of environment laid out during land-reclamation of earths, the considered questions of guard of earth and water resources. The supplies of water resources on Ukraine and their consumption by different industries of national economy are resulted.

В умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва меліорація виконує поряд із економічними і соціальними задачами і екологічну функцію, важливість якої зростає з ростом чисельності населення та освоєння природних ресурсів. У сучасних умовах меліорація є однією із важливих складових частин раціонального природокористування.

При проведенні меліорацій однією із важливих задач є попередження та недопущення появлення можливих негативних їх впливів на природне середовище: підтоплення земель, їх вторинне засолення, іригаційна ерозія, замулення малих річок тощо.

Тому в проектах при меліорації земель в обов'язковому порядку передбачають необхідні природоохоронні заходи як в межах меліоративної системи, так і на прилеглій до неї території.

Охороні підлягають земля, води (поверхневі та підземні), повітряне середовище, рослинність, тваринний світ, ландшафти, пам'ятники природи, історії, культури. У проектах меліоративних об' єктів виконують прогноз можливих змін наведених природних компонентів, намічають склад природоохоронних заходів та наводять їх техніко-економічне обґрунтування.

При проектуванні та будівництві меліоративних систем передбачають заходи по раціональному використанню земельних ресурсів: площі відчуження під канали, трубопроводи, дороги, лінії передач електроенергії і зв'язку, гідротехнічні споруди, водосховища повинні бути мінімальними. Значну увагу приділяють збереженню родючого шару грунту при меліоративних роботах - при плануванні поверхні поля, при боротьбі з водною та вітровою ерозією грунту. Проекти основного (капітального) планування поверхні поля складають виходячи із умов, щоб величина зрізувань і насипу не порушувала родючості грунту. Глибина зрізувань і насипу, як правило, не повинна перевищувати 20 см, оскільки уже при величині зрізувань до 10 см урожаї на темно- каштанових грунтах і чорноземах зменшуються на 15-25 %, а при 20 см - на 50-60 %. При більш глибоких зрізуваннях рекомендується попередньо зняти ґрунтовий шар, перемістити його в сторону, виконати зрізування на необхідну величину і тільки після цього знятий родючий шар рівномірно вкласти на попереднє місце. Складання проекту та його винесення в натуру виконується на основі топографо-геодезичних робіт (1, 2).

Негативні наслідки для природи та економіки країни обумовлює водна та вітрова ерозія грунту. На Україні водної ерозії зазнають до 30 % площі орних земель.

Мета протиерозійних заходів при переважанні водної ерозії - створення умов, перешкоджаючих формуванню водного потоку уже на верхніх елементах схилу, а при неможливості їх досягти, передбачають "перехват" потоку на заздалегідь розрахованому геоморфологічному рівні, щоб винесення дрібнозему не перевищило допустимі межі змиву.

На зрошуваних землях певної шкоди може завдавати іригаційна ерозія грунту. Причинами її можуть бути недоліки проектування та експлуатації зрошувальних систем: невиконання протиерозійних заходів, невідповідність рекомендованих режимів зрошення існуючим меліоративним умовам, невиконання планувальних робіт, порушення режимів зрошення та технології поливів (5).

Для попередження іригаційної ерозії грунту інтенсивність дощу дощувальних машин не повинна перевищувати допустимих меж. Максимально допустима інтенсивність дощу при поливах важких грунтів складає 0,1-0,2 мм/хв., середніх - 0,2-0,3 і легких грунтів 0,5-0,8 мм/хв. при діаметрі крапель дощу не більше 1,5 мм. Для грунтів із задоволеною структурою та високим вмістом гумусу допускається більша інтенсивність дощу, ніж для слабоструктурних бідних грунтів. Для незахищених рослинністю грунтів допустиму інтенсивність дощу слід зменшувати майже удвічі порівняно з інтенсивністю дощу для закритого рослинністю грунту (2).

Одним із ефективних протиерозійних заходів є контурно-меліоративне землеробство, яке включає контурну організацію території, влаштування водонаправляючих валів-улоговин першого та другого порядків, створення лісосмуг по границях ділянок, проведення спеціальних агротехнічних заходів для підвищення водопроникності грунтів (щілювання, кротування, безполицеве рихлення з мульчуванням соломою).

Одне із провідних місць у зменшенні водної та вітрової ерозії займають грунтозахисні прийоми обробітку грунту - оранка поперек схилу, плоскорізний обробіток, чизелювання, лункування, переривчасте борознування, створення мікролиманів, обвалування, щілювання, кротування.

Наведене забезпечення прісною водою населення, сільського господарства та галузей промисловості стало можливим лише за умов регулювання стоку і його перерозподілу. З цією метою в Україні було побудовано ряд водосховищ, у тому числі шість дніпровських, крупні міжбасейнові канали та водоводи. В Україні експлуатується більше тисячі

Вода відноситься до життєво важливого ресурсу, без якого неможливе існування людства, вона необхідна для всіх форм життя на Землі. Через стрімкий ріст населення та розвиток продуктивних сил проблема забезпечення водою стала важливою економічною і екологічною проблемою і подальший розвиток економіки країни в значній мірі залежить від рівня її водозабезпеченості.

За запасами доступних для використання водних ресурсів Україна належить до малозабезпечених країн. У маловодні роки на її території формується лише 29,7 км3 річкового стоку, а на одну людину припадає всього 0,57 тис. м3 /рік (570 л). Це надзвичайно мало. Адже за даними Європейської Економічної Комісії ООН держава, водні ресурси якої не перевищують 15 тис. м3 /рік на одного мешканця, вважається