Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК

УДК.658.512.65:621

І.В. Харченко, доц., канд. екон. наук

Кіровоградський національний технічний університет

Організація роботи дільниці машинобудівного підприємства з допомогою графіків завантаження устаткування в кризових умовах

В статті наводяться способи оптимізації роботи дільниць малих і середніх машинобудівних підприємств і зменшення витрат при виконанні замовлень в кризових умовах при обмеженому застосуванні засобів автоматизації управління.

машинобудівне підприємсво, дільниця, календарний план-графік, розклад, зававнтаження устаткування, імітаційне моделювання, криза

Організувати узгоджену роботу машщинобудівного підприємства по виконанню замовлень в задані строки при раціональному використанні всіх ресурсів можна тільки при добрій роботі операційної системи на всіх рівнях - від підприємства до цеху і дільниці. Про це пише переважна більшість вітчизняних і закордонних видань. зокрема [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7].

На даний момент цьому питанню приділяється недостатня увага в українській науковій і навчальній літературі. Це видно навіть з кількості вітчизняних публікацій і підручників по цій темі. Найкращими вітчизняними роботами є видання ще радянських часів, зокрема [1.2,3]. Деякі роботи видаються в Росії, наприклад, [4]. Переважна більшість сучасної літератури в Україні по цій проблемі, якщо не вся, є закордонного походження, як, наприклад, [5,6,7].

Метою нашого дослідження було з'ясування можливостей використання раціональних способів побудови календарно-планових графіків (КПГ) роботи устаткування для допомоги роботи підприємствам в складний період економічної кризи, коли обсяг замовлень різко падає і необхідно всіляко економити кошти, при цьому не погіршуючи якості виробів і створюючи нормальні умови для роботи для робітників і виконавців. Чому саме календарних планів-графіків? Тому, що календарний план-графік дає відповідь на основні питання, що постають перед системою операційного менеджменту основним виробництвом, а саме: „які роботи виконувати", „коли виконувати", „де виконувати" (на якому робочому місці). Найвичерпніша інформація може бути отримана саме з календарних планів-графіків роботи виробничих підрозділів, в яких відображається послідовність виконання операцій для різних партій деталей і тривалість їх виконання на кожному робочому місці. Всю цю інформацію неможливо замінити тільки нормативними величинами партій і строками їх запуску-випуску у виробництво.

Як відомо, існує декілька груп методів побудови календарних планів-графіків, що відповідають тому чи іншому критерію оптимальності:

І. Точні методи:

а) методи зведення задачі календарного планування (КП) до задачі цілочисельного лінійного програмування, застосування динамічного програмування. Незважаючи на помітні успіхи деяких дослідників, не вдається подолати велику розмірність створюваних моделей, через що ці методи не знайшли практичного застосування;

© І.В. Харченко. 2009

б) комбінаторні методи: послідовного конструювання, аналізу та відсіювання варіантів, метод „гілок і меж". Ці методи розвиваються і зараз, вони знаходять ширше застосування, але також є доволі трудомісткими і мають обмежене застосування через велику розмірність отриманих при рішенні задач.

2.Приблизні методи.

До них відносяться наступні: метод часткового перебору; метод спрямованого перебору; метод Монте-Карло; аналітико-пріоритетні і евристичні методи.

В зв'язку з розвитком і запровадженням економічних інформаційних систем виникла потреба у вирішенні задач календарного планування більшої розмірності, з урахуванням численних технологічних і економіко-організаційних обмежень. Це призвело до створення приблизних методів, що надають прийнятне рішення за короткі строки. Слід відмітити, що методи Монте-Карло, часткового і спрямованого перебору потребують багатоваріантних переборів, які ускладнюють і обмежують їх практичне застосування. В даній групі професор В.А.Петров виділяє частину методів, відносячи їх до аналітико-пріоритетних: „Серед наближених методів вирішення задач календарного планування є досить представницька група, яку ми виділяємо і відносимо до аналітико- пріоритетних методів. Відмінна особливість цієї групи складається з органічного використання при рішенні задачі математичної моделі, що будується виходячи з економіко-організаційної суті задачі, а також алгоритмів, що враховують найважливіші виробничі обмеження за допомогою ранжованих згідно значущості правил переваги (пріоритетів). Ці методи не повинні змішуватись з евристичними. В аналітико- пріоритетних методах існує математична модель у відповідності до функції - критерію, що дозволяє наблизити її рішення до оптимального, тоді як в евристичних методах така функція відсутня, або існує лише в неявно вираженій формі, або задається як локальна функція пріоритету". І далі: "Обмеженість принципів пріоритету полягає в тому, що вони забезпечують локальну оптимізацію, не гарантуючи оптимізації процесу в цілому".[ 2 ]. В цій групі необхідно виділити частину розробок, присвячених створенню моделюючих алгоритмів побудови календарних графіків з використанням правил переваги при вирішенні конфліктних ситуацій (конфліктною вважається ситуація, коли декілька деталей претендують на обробку на конкретному робочому місці). Ці методи знайшли найширше практичне застосування. Найбільш відомі алгоритми, що затвердили себе на практиці, наступних авторів: Е.Г. Іоффе, М.О. Мироносецкого, В.О. Петрова.та деякі інші[ 1,2,3,4 ]. Створення кожного з цих алгоритмів - крок в розвитку теорії і практики КП. З цього приводу В.А.Петров писав: „Слід відмітити, що створення наближеного алгоритму рішення задачі календарного планування - алгоритму, що генерує календарні графіки, які згідно з термінологією дослідження операцій можна назвати „добрими"- складна і трудомістка задача. Для побудови ефективного евристичного алгоритму і його впровадження в практику планування потрібна напружена дослідницька робота за декілька людино-років"..[ 3 ]. З літератури відомо, що свій перший алгоритм А-І В.А.Петров опублікував і 1951 році, а найдосконаліший А-6М в 1979 році. Перший варіант алгоритму М.Б. Мироносецкого і І.П. Шубкіної був опублікований в 1966 році, а останні відповідно в 1973 і 1976 роках. Можна прослідкувати довгу історію створення і інших алгоритмів. Треба також


Сторінки: 1 2 3 4