За загальноприйнятою міжнародною схемою складання балансів попиту і пропозиції, ресурси повинні дорівнювати використанню. Ресурсна частина включає в себе виробництво зерна та імпорт, а витратна частина включає загальне внутрішнє споживання , експорт та зміну запасів зерна за звітний період.

Зміна запасів зерна -це різниця між запасами на кінець та початок звітного періоду. Запаси на початок (кінець) звітного періоду - наявні обсяги зерна на усіх видах підприємств та в господарствах населення на першу (останню) дату періоду складання балансу.

Виробництво - обсяг зерна, виробленого (або, яке прогнозується виробити) протягом періоду, на який складається баланс.

Імпорт - фактичні дані щодо ввезення зерна із зарубіжних країн. Розрахунок обсягів імпорту, при розробці прогнозного балансу повинен проводитися, виходячи із необхідності покриття дефіциту зерна власного виробництва.

Внутрішнє споживання складається із фонду споживання та іншого споживання. Фонд споживання - це обсяги споживання зерна населенням на харчові цілі у переробленому вигляді. При розробці прогнозних балансів фонд споживання населенням розраховується шляхом множення прогнозної кількості осіб на прогнозний рівень споживання зерна на душу населення.

Інше споживання - це необхідні ресурси зерна для забезпечення потреб внутрішнього ринку (за виключенням споживанням населенням). До основних із них належать: витрати на посів, корм, переробка на нехарчові цілі тощо. До цього компоненту балансу доцільно було б включати обсяги втрат зерна (за виключенням втрат при збиранні врожаю). Розрахунок іншого внутрішнього споживання при складанні балансів необхідно проводити, виходячи із прогнозованих обсягів посівних площ, чисельності поголів'я худоби та птиці, норм висіву насіння та кормових раціонів, експертних оцінок можливих обсягів переробки зерна на нехарчові цілі та втрат продукції.

Експорт - фактичні дані щодо вивезення зерна до зарубіжних країн. При розрахунку обсягів експорту, при розробці прогнозного балансу, необхідно дотримуватися принципу першочергового забезпечення потреби у зерні на внутрішньому ринку. [4].

По запасах інформація розробляється на основі річної статистичної звітності (ф. 16-сг "Баланс зерна"), яку подають всі великі та середні сільськогосподарські підприємства. Дорахунок запасів на початок і кінець року в малих та фермерських господарствах по питомій вазі виробництва зерна, яке обліковується по повному колу господарств, що займаються його виробництвом.

Наявна щомісячна інформація про запаси зерна (в цілому) безпосередньо в господарствах (ф. 21-заг) - на 15 день після звітного періоду. По щомісячних балансах виникають суттєві труднощі з оцінкою використання сільськогосподарськими підприємствами зернових для переробки на комбікорми, продукти переробки (борошно, крупи), використання на корм (як зерна, так і продуктів переробки з нього).

Про запаси зерна в господарствах населення прямі дані відсутні. Тому в річних балансах вони визначаються за розрахунками. Використовується інформація щодо тенденцій зміни виробництва зерна в цих господарствах, надходжень за рахунок

оплати праці та оренди паїв, покупок тощо; а також обстежень умов життя домогосподарств (річна дані) щодо напрямків використання зерна (% від власного виробництва, в розрахунку на 100 домогосподарств). Наявність інформації - на 6-7 місяць після звітного року.

Щодо виробництва зернових - інформація збирається по всіх категоріях виробників: в період збирання урожаю (ф.7-сг). Але оперативні дані потребують корегування (перерахунок зернових - у вагу після доробки).

До проблем при визначенні балансів зерна слід віднести наступне:

- проблематичне відстеження абсолютних показників запасів зерна, так як не враховуються підприємці-фізичні особи, запаси державного резерву, запаси в дорозі тощо. В міжнародній статистичні практиці показник зміни запасів більш поширений - різниця між запасами на кінець і початок періоду (для уникнення утруднених за відсутності інформації і невиправданих дорахунків);

- найсуттєвішою проблемою є визначення обсягів їх перероблення та використання для споживання в господарствах населення (по результатах обстежень умов життя домогосподарств в західних регіонах до 30% зернових власного виробництва використовується для споживання);

- використання інформації щодо експорту та імпорту, так як обсяг експорту та імпорту зерна регіонів не має реальної основи. Також слід зазначити, що практично відсутня інформація про міжобласний завіз (вивіз) зернових, що практично робить неможливим розробку балансів на регіональному рівні.

Дослідження зернового балансу дозволяє розкрити джерела надходження та напрямки використання зерна, визначити раціональність структури споживання та запропонувати напрями її оптимізації. За допомогою зернових балансів можна побачити зміни що відбулися у структурі виробництва та споживання зерна. На підставі таких досліджень розробляються певні рішення, щодо підвищення рівня врожайності, зменшення частки імпорту та збільшення частки експорту, враховуючи достатній рівень «продовольчої безпеки» країни.

Таким чином, зерновий баланс є не тільки важливим методом узагальнення статистичних даних про ресурсний стан ринку зерна, а й джерелом інформації про діяльність підприємств агропромислового комплексу зернової галузі необхідним для оцінки, статистичного аналізу та прийняття управлінських рішень.

Список літератури

1. Закон України "Про державну статистику" від 17.09.1992 р. №2614-XII // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - http://portal.rada.gov.ua.

2. Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 р. №2657-XII // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - http://portal.rada.gov.ua.

3. Інформаційні системи і технології в статистиці Навчальний посібник за ред. док.ек н. В.Ф. Ситника.- КНЕУ, 2003.

4. Методика розрахунків загальнодержавних балансів основних сільськогосподарських продуктів та продовольчих товарів, 2003 р.// Офіційний сайт Державного комітету статистики України. - http://www. Ukrstat.gov.ua

Охарактеризовано понятие баланса зерна. Раскрыто его структуру и особенности формирования в условиях стабилизации зернового рынка.

It is characterized the meaning