УДК: 338.242.4

К.А. Пріб, доц., канд. екон. наук, докторант

ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН

Підходи до оцінювання економічних криз в антикризовому регулюванні сільського господарства

У статті запропоновано методичні підходи до оцінювання поширеності економічних криз у сільському господарстві порівняно з економікою в цілому, наведено практичні розрахунки та обґрунтовано засади застосування результатів оцінок для формування ефективного антикризового регулювання. методичні підходи, індикатори, економічна криза, антикризове регулювання, антикризові заходи, сільське господарство

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Виникнення і поширення у 2008-2009 рр. фінансово-економічної кризи, яке відбулося після відносної стабілізації економіки на початку 2000-х рр., свідчить про те, що питання завчасного виявлення й оцінювання ймовірності настання криз, аналіз напрямів фінансово-економічної дестабілізації та розробка і впровадження ефективних заходів антикризового регулювання набувають усе більшої актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, з яких започатковано розв'язання даної проблеми. Нині проблеми антикризового регулювання в економіці країни в цілому та в сільському господарстві зокрема активно вивчаються вітчизняними і зарубіжними науковцями. Значна увага приділяється вивченню іноземного досвіду щодо розробки і запровадження антикризових заходів [1, С. 58-59; 2, С. 26-30], визначенню місця і ролі антикризового регулювання у загальній економічній політиці держави [3, С. 38], розробці його стратегії і тактики [4, С. 29] тощо. Незважаючи на широкий спектр наукових досліджень окремі практичні аспекти запровадження антикризового регулювання та забезпечення його ефективності залишаються недостатньо розробленими.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячена означена стаття. До таких недостатньо розроблених практичних аспектів запровадження антикризового регулювання належить перш за усе відсутність методичних рекомендацій щодо виявлення й оцінювання ймовірності настання і поширення економічних криз в сільському господарстві та економіці загалом. При цьому для сільського господарства, де кризи зазвичай носять більш затяжний характер та призводять до найруйнівних наслідків, потреба у науковому обґрунтуванні системи моніторинго- вих оцінок є особливо гострою.

Тому метою даного дослідження стало обґрунтування методичних підходів до виявлення й оцінювання виникнення і поширення кризових явищ у сільському господарстві та в економіці в цілому. Завданням дослідження стала розробка загального дизайну аналітичного процесу, обґрунтування набору спеціальних оціночних індикаторів, практична апробація розробленої методики та визначення засад використання результатів оцінок для формування ефективного антикризового регулювання в сільському господарстві.

Результати дослідження. У результаті наших досліджень були розроблені методичні рекомендації з оцінювання поширеності кризових явищ в сільському господарстві та економіці в цілому, задля чого синтезовано загальні підходи методик макроеко- номічної оцінки, обґрунтовані спеціальні критерії оцінювання та запропонований загальний дизайн аналітичного процесу. Методика оцінювання містить дев'ять груп індикаторів із 47 показниками, за допомогою яких можна комплексно оцінити основні характеристики стану і розвитку сільського господарства та порівняти їх із загальноекономічними тенденціями. Усі показники, що входять до складу методики, поділяються на три групи:

а) аналітичні - показники, що уможливлюють вимірювання і аналіз окремих явищ чи процесів (оборотність та рентабельність використання капіталу, показники ризику фінансування та рівня забезпечення інвестиційних потреб тощо). Ці показники становлять основу методики і слугують для обчислення двох наступних груп коефіцієнтів;

б) динамічні - ті, що надають уявлення про зміни досліджуваних явищ і процесів у часі (індекси оборотності і рентабельності використання капіталу, індикатори зростання безробіття, індекси посилення платіжних проблем тощо). Необхідність показників цієї групи обумовлена тим, що кризи являють собою складову економічної динаміки, а отже їх оцінювання потребує застосування індексів і інших видів динамічних критеріїв;

в) порівняльні - показники, які забезпечують визначення співвідношення між аналітичними показниками по сільському господарству і економіці в цілому та виявлення порівняльної глибини проявів криз.

Такий методологічний підхід уможливив одночасне вивчення стану, динаміки та порівняльної характеристики поширення криз в сільському господарстві. Водночас, до складу методики, як зазначалося, внесено дев' ять груп індикаторів, які дозволяють розглянути проблему криз з різних точок зору та ідентифікувати вид кризи. Це, разом із визначенням динаміки та глибини кризових проявів, забезпечує вчасне розроблення і впровадження найбільш ефективних заходів антикризового регулювання. До складу методики зокрема внесено такі групи показників:

- група І. Індикатори інтенсивності використання капіталу, зокрема коефіцієнти та індекси оборотності капіталу в економіці та у сільському господарстві, а також порівняльний індекс показників інтенсивності;

- група ІІ. Індикатори ефективності використання капіталу, у тому числі показники рівнів та індекси рентабельності використання капіталу в економіці й сільському господарстві, порівняльний індекс ефективності використання капіталу;

- група ІІІ. Індикатори продовольчої безпеки країни та експортного потенціалу сільського господарства, до яких належить коефіцієнт та індекс забезпеченості сільськогосподарської продукції платоспроможнім попитом, показник рівня та індекс забезпеченості внутрішнього ринку сільськогосподарськими товарами вітчизняного виробництва, а також показник рівня та індекс експорту сільськогосподарської продукції;

- група ІУ. Індикатори ризиків фінансування, у тому числі показники і індекси ризиків фінансування в економіці та у сільському господарстві, а також порівняльний індекс ризиків фінансування;

- група У. Індикатори інтенсивності інвестиційних процесів та інвестиційного забезпечення, зокрема індекси приросту інвестицій в економіку та у сільське господарство, порівняльний індекс інтенсивності інвестиційних процесів, показники рівнів забезпеченості інвестиційних потреб в економіці та у сільському господарстві, індекси зміни рівня інвестиційного забезпечення в економіці та у сільському господарстві, а також порівняльний індекс інвестиційного забезпечення;

- група VI. Індикатори стану основного капіталу, у