Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 330

УДК 330.322 С.А. Фрунза, ас.

Кіровоградський національний технічний університет

Забезпечення інвестиційного розвитку аграрної сфери національної економіки

Розглянуто необхідність формування ефективного економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери як рушійної сили соціально-економічного прогресу. Проведено аналіз сучасного стану аграрної сфери та визначальних факторів інвестування в аграрні підприємства. Надано пропозиції щодо можливих джерел фінансування інвестиційних проектів аграрних підприємств аграрна сфера, іноземний капітал, іноземні інвестиції, фінансові важелі, механізм регулювання

Постановка проблеми. На сучасному етапі ринкового реформування в аграрній сфері зосереджено біля 30% основних виробничих фондів, працює третина загальної чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, виробляється третина національного доходу, формується 70% роздрібного товарообігу. Продукція аграрної сфери набула статусу однієї з основних у стратегії експорту України. У такій ситуації просування національної економіки країни до світового ринку без відповідних перетворень, які стосуються аграрної сфери, приречене на невдачу. Особливою мірою це стосується наявності джерел фінансування, необхідних для здійснення таких перетворень, та можливості їх ефективного використання.

Більшість проблем прогресивного економічного розвитку в країні в цілому та в окремих сферах (зокрема, в аграрній сфері) взаємозалежні. Так, результативність виробництва залежить від фінансово-кредитного забезпечення, яким визначається можливість формування матеріально-технічної бази сільськогосподарських виробництв; згадане забезпечення, у свою чергу, - від результативності аграрного виробництва. Визначальною серед них є проблема, обумовлена відсутністю чітких стратегічних та тактичних пріоритетів соціально-економічного розвитку країни в цілому, аграрної сфери та її окремих складових.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження питань інвестиційного розвитку національної економіки частково висвітлюється в роботах відомих українських та зарубіжних вчених: І.А. Бланка, М.Я. Дем'яненко, О.В. Носова, А.М. Поддерьогіна, М.І. Савлука, О.Є. Ґудзь тощо.

Невирішені частини загальної проблеми. Означена проблема, звісно, надто об'ємна та дискусійна. Вона не може обмежуватись лише науковим аналізом міжнародних стандартів та поглядів, тим паче - копіюванням механізмів розвитку, неадаптованих до сучасної практики національного господарювання. Успішний соціально-економічний розвиток не можливий без науково обґрунтованої соціально- економічної політики, виважених стратегічних і тактичних рішень, які стосуються, зокрема, механізму регулювання інвестиційного розвитку, його ефективного функціонування. Формування ефективного економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери як рушійної сили соціально-економічного прогресу - чи не найважливіша складова загального процесу позитивного вирішення згаданої проблеми.

Метою статті є обґрунтування концептуально-теоретичних засад інвестиційного розвитку аграрної сфери національної економіки, визначити фактори інвестування та пошук можливих джерел інвестиційних проектів аграрної сфери.

Виклад основного матеріалу. Формування та функціонування згаданого механізму в цілому та його частини, відповідальної за інвестування розвитку аграрної сфери, не уявляється можливим без наявності та ефективного використання можливостей джерел фінансування - як зовнішніх, так і внутрішніх.

Відносячи до зовнішніх джерел фінансування інвесторів зарубіжних країн, перш за все, слід зазначити, що в умовах сповільнення інвестиційної активності у світі в цілому, їх увагу все більш приковують Центральні та Східні Європейські країни: щорічні обсяги іноземних інвестицій у цей регіон залишаються стабільними на рівні 27-30 млрд. дол. США, їх вектор набуває чіткого спрямування на Схід. Західноєвропейські інвестори шукають місце для розміщення нового виробництва та базу для експансії на динамічні ринки Східної Європи, підприємці з країн СНД прагнуть виходу на Європейський та світовий ринок. За цих умов Україна, що межує з економічними культурами як Заходу, так і Сходу, виокремлюється привабливим самостійним середовищем для ведення бізнесу, ідеальним плацдармом для виробництва товарів та послуг, орієнтованих на обидва ринки [5].

Причин інвестувати розвиток економіки України в цілому та, зокрема, аграрного сектору, для інших країн декілька, це: динамічна економіка, значні ринки збуту, дешева і якісна робоча сила, стратегічне розміщення, різноманіття ресурсів [4].

За цих обставин експорт товарів та послуг за п'ять років збільшився у 2,2 рази (2001 р. - 18,1 млрд. дол. США, 2007 р. - 40,4 млрд. дол. США), імпорт - у 2,6 рази (2001 р. - 15,1 млрд. дол. США, 2007р. - 39,1 млрд. дол. США). ЄБРР прогнозує зростання ВВП України на 6,5% , Міжнародний валютний фонд - на 5-6%. За паритетом купівельної спроможності Україна на 1.01.08 займала 35-ту позицію з 229-ти країн світу [1].

Спостерігаються позитивні тенденції щодо зростання доходів населення, розширення середнього класу, підвищення попиту, розширення старих та формування нових ринків збуту.

Законодавче встановлена мінімальна заробітна плата в Україні одна з нижчих у Центральній та Східній Європі: у галузі сільського господарства середня зарплата - менше 90 дол. США. При невисокій ціні на людські ресурси, робоча сила є традиційно освіченою: понад 65% населення віком старше 10 років має загальну середню освіту, понад 31% - вищу.

Україна межує, з одного боку, з чинними та майбутніми членами Європейського Союзу. Таке розміщення відкриває для компаній, що працюють в Україні, доступ на ринки із загальним населенням близько 200 млн. осіб. Через Україну проходить більшість наземних транспортних шляхів з Центральної до Східної Європи та Азії, країна має вихід до морів, річкових магістралей, має розгалужену систему аеропортів. Завдяки такому географічному розташуванню та системи двосторонніх економічних домовленостей, вона є ідеальною базою як для підприємств, що орієнтуються на Західно- та Центральноєвропейські ринки збуту, так і для компаній, що планують реалізувати продукцію в інших країнах. Крім того, значна кількість інвесторів використовують таку позицію країни для залучення ресурсів Східної


Сторінки: 1 2 3 4