аналіз зовнішнього середовища;

аналіз споживачів, як реальних, так і потенційних;

вивчення існуючих і планування майбутніх товарів;

планування руху товару;

планування системи і рівнів цін, використання різного роду знижок і пільг.

Але, на жаль, відсутність досвіду проведення подібних досліджень гальмує впровадження даних методів у широке застосування. Як наслідок, виробники на практиці частіше приймають інтуїтивні рішення, не в змозі провести раціональну оцінку проблеми чи питання.

З іншого боку, значно знизився рівень достовірності традиційних джерел інформації (статистичні звіти, публікації галузевих міністрів та ін.), оскільки, за оцінками експертів, масштаби тіньової економіки досягли близько 60%).

Така ситуація висуває нові вимоги до використовуваного в дослідженнях інформаційного матеріалу; потребує розробки спеціальних методичних підходів до вивчення і оцінки нових економічних явищ (тіньової економіки, нових форм господарювання та ін.) (табл. З, "Логічне моделювання", "Інформаційне моделювання", "Методи формалізації економічних умов", "Соціологічні та маркетингові методи").

На основі вищесказаного, з метою підвищення ефективності оцінки виробничого потенціалу підприємств АПК, можемо запропонувати таке:

1. Визначити ранг методів, які дозволять удосконалити процес оцінки ефективності використання виробничого потенціалу галузей АПК, зокрема аграрного сектора (табл. 2, "Методологічні підходи

(показники та методи), які застосовують для визначення оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу виробництва", зарубіжна наукова думка; табл. 3).

У таблиці 1 представлені методи, які дозволяють провести оцінку ефективності використання виробничого потенціалу з урахуванням її завдання - визначення максимального (технологічно допустимого) рівня використання факторів виробництва та розробка такої комбінації розподілу ресурсів, яка дозволить досягти критерію ефективності виробництва. У наведеній класифікації (див. табл. 3) ми ранжували загальновідомі методи оцінки результативності та запропонували методи планування та прогнозування, виділивши ті, які мають набути на сьогодні більш широкого застосування.

2. Окреслити спектр показників, які найбільш повно і точно відображають рівень використання ресурсів за ефективністю фактичною та потенційною; співвідношення між використаним потенціалом та виробничою потужністю підприємства (див. табл. 2, "Методологічні підходи, які застосовують для визначення оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу виробництва", вітчизняна наукова думка; табл. 4).

3. Скоригувати алгоритм визначення та управління економічною ефективністю виробництва в аграрному секторі, який базується на використанні як загальних, так і специфічних методів та показників, з урахуванням особливостей планування в сільському господарстві (див. рис. 1).

Запропонована нами методика дослідження результативності діяльності підприємства дозволить:

реально оцінити ефективність виробничого потенціалу підприємства будь-якої форми власності;

визначити можливості росту виробництва, враховуючи вплив зовнішнього середовища, критерії та обмеження виробничого потенціалу підприємства, зокрема сільськогосподарського;3) застосувати запропонований алгоритм визначення та управління економічною ефективністю виробництва як для підприємства в цілому, так і для окремих підрозділів, акцентуючи увагу на окремих специфічних показниках.

Література

Україна у цифрах у 1999 р.: короткий статистичний довідник. Державшій комітет статистики України / За ред. ОТ. Осаулснка. - К., 1999.

"Про затвердження Методики проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій" (05.08.97).

"Методика складання бізнес-планів" (21.04.97).

"Про затвердження методики інтеграційної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій" (31.03.98).

"Про за і вердженни Методичних рекомендацій з форм собівартості продукції (робіт, послуг)" (02.02.2002).

"І Іро затвердження регістрів та методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах аїропромнслояого коматексу" (07.03.2001).

"Про затвердження репсірів та методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою в селянських (фермерських) господарствах" (02.07.2001).

Методика экономических исследований в агропромышленном производстве / Под ред. В.Р. Богсва.-М., 1995.

Методические рекомендации по определению эффективности сельскохозяйственного производства. - М-: Всесоюзный научно-исследова- юльский институт экономики, 1996, -68 с.

Кованов С.И., Свободин 13-А. Экономические показатели деятельности сельскохозяйственных предприятий: Справочник. — 2-е изд., перераб. и дон. - М.: Агропромиздат, 1991.-216с.

Куликов В.В. Яше раз о смене приватизационной модели // Российский экономический журнал. - 1996.-№5-6.-С, 22-23.

Поткин А.И. Вопросы эффективности и иіпенси- фикацни общественного производства. - М.: Паука, 1987,- 160 с.

Показатели эффективности сельскохозяйственного производства. - М.: ТСХА, 1975.

Хайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и применение: В 2-х т. / Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1992. -Т. I. -Гл. 16.

Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал I Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1988. - 488 с.

Varian Hal R. Intermediate Microeconomics: A Modem Approach. - 3rd ed. - New York, London: W.W.Norton & Company, 1993.-Chap. 16, 28-30.

Wiiiams, Andrew T. Workbook for Use wiih Microeconomics Michael L. KaSz, Hnrwey S. Rosen. - Homcwood, Boston: IRWIN, 199], - 223 p.

Managerial economics — 5ih etl. / S,Charles Maurice, Christopher R. Thomas. - 1995.

Хомчук T.A. Методичні підходи до визначення ефективності використання виробничого потенціалу галузі // Вісник ДААУ. - 2000. - № 1, -

с. 19а