УДК 338.431.115.8Шебанін В.С., Червень 1.1., Шебаніна О.В., Піюренко І.О.

Трансформація аграрного сектора економіки та ефективний розвиток кооперації

У статті досліджено значення, роль, проблеми і форми розвитку кооперації в країні, напрями активізації створення і ефективного функціонування кооперативних формувань в умовах трансформації аграрного сектора економіки.

Ключові слова: аграрний сектор економіки, трансформація економічних відносин, розвиток кооперації.

В статье исследовано значение, роль, проблемы и формы развития кооперации в стране, направления активизации создания и эффективного функционирования кооперативных формирований в условиях трансформации аграрного сектора экономики.

Ключевые слова: аграрный сектор экономики, трансформация экономических отношений, развитие кооперации.

In the article value, role, problems and forms of the co-operation development in the country, directions of activation of creation and effective functioning of the co-operative formations under the conditions of transformation of an agrarian sector of the economy are investigated.

Key words: agrarian sector of economy, transformation of economic relations, development of cooperation.Постановка проблеми. У забезпеченні ефективного функціонування продовольчого підкомплексу особливе місце займає кооперація, яка поєднує особисті, колективні і суспільні інтереси, створює реальні передумови для більш ефективного його розвитку. Вона за своєю суттю є співпрацею як юридичних, так і фізичних осіб (підприємств) з різних сфер економіки, що здійснюють спільну діяльність.

Кооперація - це соціально-економічна категорія, яка виражає відносини між людьми в процесі їх співробітництва для реалізації економічних інтересів і досягнення взаємовигідної мети на основі спільного використання їх ресурсів - за рахунок справедливого розподілу одержаного ефекту. У дослідженні «Історія українського кооперативного руху» І. Витанович відмічає, що «Кооперація не тільки економічна самоціль, навіть не виключно економічний засіб, а й громадсько-виховна система» [1].

Виходячи із значущості кооперації, у статті автори мають на меті дослідити вплив трансформаційних змін в аграрній економіці на розвиток кооперативного руху в Україні.

Кооперативний рух у світі є найбільш масовим. Він об'єднує майже 800 млн осіб. І це не є випадковим, бо кооперація виконує цілий ряд вкрай необхідних економічних і соціальних функцій. Вона широко використовує дрібні форми господарювання, активно підтримує малі та середні за розмірами підприємства, є основою формування і функціонування відповідних організаційно-правових структур вертикального та горизонтального типів. За рахунок суспільного застосування технічних та економічних ресурсів окремих власників кооперація робить виробництво масштабним і на основі спільної праці та поєднання зусиль і ресурсів усіх її учасників забезпечує одержання на одиницю затрат максимуму кінцевого продукту. Усе це робить кооперацію значним явищем і обумовлює її об'єктивну необхідність у сфері агробізнесу.

Кооперація як форма співробітництва є властивою практично для кожної країни незалежно від існуючої в ній соціально- економічної формації. Вона виникла з потреб різноманітних виробників (особливо - дрібних) і одержала масштабний розвиток майже в усіх країнах незалежно від їх суспільного устрою. У той же час рівень розвитку кооперації певною мірою визначається механізмом дії економічних законів, станом економіки підприємств, законодавчою базою кожної окремої країни тощо.

Аналіз досліджень і публікакцій. В Україні кооперативний рух зародився майже 1500 років тому. Найбільш значний внесок у розвиток кооперації зробили такі українські учені минулого, як М. Туган-Барановський, А. Жук, К. Коберський, Б. Матрос, К Паньківський, О. Чаянов, С. Подолинський, Є. Храпливий та ін. Наприклад, С. Подолинський досліджував питання кооперації та її ідею з двох позицій: як можливість поліпшення становища широких верств населення і як організаційну форму устрою майбутнього суспільства. За його судженням, етапами створення моделі майбутнього суспільства є об'єднання людей в громади, громад - у спілки, спілок - у господарські асоціації вищого порядку з майбутнім виходом на об'єднання інтернаціонального характеру. Він бачив позитивні риси кооперації, як організації, створеної на захист інтересів працюючих.

Із середини 60-тих років ХІХ ст. до 1917 р. селянська кооперація створювалася за ініціативою інтелігенції. М.І. Туган-Барановський зазначив, що, на відміну від Західної Європи, у Росії кооперація виникла переважно на кошти держави, а тому з економічної точки зору була дуже кволою. Причина такого стану полягала в тому, що, створюючи кооперативи, держава постійно контролювала і стимулювала їх розвиток, не допускаючи становлення незалежної самостійної кооперативної системи. Крім того, кооперативний рух із самого початку був занадто політизований.

Останнім роком для самодіяльної кооперативної системи став 1920-й, коли всі види кооперації було об'єднано в організаційних рамках споживчої кооперації. Згодом була втілена ідея масової колективізації дрібнотоварних господарств і створено «лад цивілізованих кооперативів» при суспільній власності на засоби виробництва. Але навіть у 20-ті роки минулого століття, коли кооперація досягла максимального розвитку, мережа кооперативів, за оцінками О. Чаянова, включала лише близько 1,5 млн селянських господарств, переважно середніх і бідних верств населення.

У праці О. Чаянова «Организация крестьянского хозяйства» розглядається наступна діалектика кооперативних форм. Спочатку виникають найпростіші форми кооперації - споживчі і закупівельні товариства. Вони готують ґрунт для організації збутових кооперативів. Останні реформують селянське господарство в бік його найбільшої відповідності ринковій кон'юнктурі. Постає проблема оволодіння переробкою, і тому створюються кооперативи з переробки сільськогосподарської сировини [4]. Таким чином, кооперація перебудовує роздрібні індивідуальні селянські господарства у вищі форми суспільного господарювання [5].

За часів Радянського Союзу основною організаційною формою в сільському господарстві України був колгосп. Проте останній не можна вважати кооперативним підприємством, оскільки його організація та господарська діяльність