Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 32 (091)

УДК 32 (091)

Шубін С.П.

ДЕРЖАВА ТА ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: ЕВОЛЮЦІЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ВІД ВИТОКІВ ДО КІНЦЯ XVIII СТОЛІТТЯ

Стаття присвячена ґенезі феномена громадянського суспільства у світовій філософсько-політичній думці від передумов його виникнення до кінця XVIII століття, трактувань його існування, а також еволюції взаємовідносин між ним та державою.

Ключові слова: держава, християнський індивідуалізм, суспільство, давньоримське право, лібералізм, права людини, громадянське суспільство.

Статья касается проблемы генезиса феномена гражданского общества в мировой философско-политической мысли от условий его возникновения до конца XVIII века, трактовок его существования, а также эволюции взаимоотношений между ним и государством.

Ключевые слова: государство, христианский индивидуализм, общество, древнеримское право, либерализм, права человека, гражданское общество.

The Article is denoted genesis of the phenomenon civil society in world philosophical- political thought from premiseses of its origin before the end XVIII centuries, interpretations of its existence.

Key words: christian individuals, society, ancient roman right, liberalism, human right, civil society.

Постановка проблеми. Втілення у життя конституційних вимог, що торкаються побудови в Україні правової, демократичної, соціальної держави, не можна вирішити, якщо не сформувати повноцінне громадянське суспільство. Це, в свою чергу, дозволить наблизитися до розв'язання стратегічного для нашої держави питання повної інтеграції України в європейські структури. Тому необхідно провести серйозний історичний аналіз появи, розвитку та побудови громадянського суспільства в розвинених західноєвропейських країнах і США. Такий аналіз буде сприяти ухиленню від складностей, які можуть з' явитися при формуванні основ громадянського суспільства в Україні, а також при побудові стосунків між ним та державою.

Аналіз досліджень, у яких започатковано розв 'язання даної проблеми. Формування концепції громадянського суспільства розпочалося в країнах Західної Європи у другій половині XVII століття. Однак ідейно-теоретичне підґрунтя цього феномена слід шукати у давньогрецьких ученнях про суспільство, зокрема в працях Аристотеля [1], у християнському індивідуалізмі, особливо в його протестантській гілці, а також у давньоримському праві.

Саме поняття «громадянське суспільство», як теоретична концепція, було сформульоване

Дж. Локком [2] і Ш.-Л. Монтеск'є [3-6] в XVII- XVIII ст., а подальшого розвитку це поняття набуло у працях Ж.-Ж. Руссо [7; 8], Т. Пейна [9], А. Токвіля [10], Дж. Мілля [11], І. Бентама [12], Ж. Сисмонді [13], і Л. Штейна [14].

Виділення невирішеної частини загальної проблеми. Довготривалий історичний шлях, котрий пройшли держави Західної Європи та Північної Америки з формування інститутів громадянського суспільства, є безцінним скарбом людської думки, яку необхідно творчо переосмислити, та втілити цей досвід у практичну площину при побудові базових основ громадянського суспільства в Україні. Специфіка розвитку нашої країни свідчить про те, що в процес формування інститутів громадянського суспільства повинна бути включена держава, яка зобов' язана допомогти у вирішенні цієї складної проблеми - проблеми становлення Громадянина.

Формування цілей статті. Ціллю даної статті є більш глибоке розкриття сутності етапів формування інститутів громадянського суспільства в країнах Західної Європи та Північної Америки за період другої половини XVII - до кінця XVIII ст.

Виклад основного матеріалу. Концепції громадянського суспільства - вже в ранній їх формі - формувалися як складні політичні, соціальні, економічні й етичні вчення про суспільний розвиток, про перехід соціуму і людини від одного якісного стану до іншого: від природного - до цивілізованого; від неполітичного, додержавного - до політичного, державного; від хаосу загальної взаємної боротьби - до порядку і громадянських стосунків. Наступним теоретичним кроком стала концепція нової людини, переходу від деспотії до демократії, від феодального суспільства - до буржуазного і до формування особистості нового типу та її інших, ніж раніше, стосунків з колективними основами життя суспільства. Тобто у своїй еволюції від варварства до громадянського суспільства людство пройшло три основні етапи: утворення держави, формування нації і побудова демократичного суспільства. Цей тривалий, суперечливий і болісний процес характерний, перш за все, для західної цивілізації.

Поняття «громадянське суспільство» сягає своїм корінням до ідеї поліса Аристотеля [1], societas civilis Цицерона [2] та ідей природного права. Аристотелівське цивільне суспільство, societas civilis і політичне або держава (polis, civitas) були, по суті, взаємозамінними термінами. У старогрецьких мислителів політичне (або he politikй) охоплювало всі найважливіші сфери життя суспільства: сім'ю, релігію, освіту, художню культуру, мистецтво і т. п. Бути членом politikй означало бути громадянином - членом держави, зобов'язаним жити і діяти відповідно до його законів і без нанесення шкоди іншим громадянам.

Такий підхід у майже незмінному вигляді зберігся аж до XVIII століття, оскільки говорити про повноцінне громадянське суспільство, в сучасному його розумінні, можна лише з моменту появи громадянина як самостійного, усвідомленого, індивідуального члена суспільства, наділеного певним комплексом прав і свобод, і такого, який у той же час несе перед ним моральну або іншу відповідальність за всі свої дії.

Подальший розгляд еволюції поняття «громадянське суспільство» неможливий без аналізу феномена «індивідуалізму» як одного з базисних основ його становлення.

Первинне джерело індивідуалістичної схильності європейської думки міститься в християнстві. В етичному і релігійному сенсі християнство завжди було глибоко індивідуалістичним. Це означає, що його головною проблемою було благоденство, перш за все, на потойбічному світі, індивідуальної безсмертної душі. Всі душі для нього були завжди нібито вільними і рівними від народження. Цим християнська думка різко відрізняється від думки часів класичної античності до епохи


Сторінки: 1 2 3 4 5