На реалізацію Східного Партнерства Європейська Комісія запропонувала призначити 600 млн євро. На Україну з цієї суми припадає 494 млн євро до 2010 року [9, с. 7].

Угода про асоціацію передбачає прийняття зобов'язань країною-партнером щодо реалізації політичних, торгівельно-економічних реформ та реформ права. Зі своєї сторони ЄС зобов'язується дозволити користуватись преференційним доступом до власних ринків, надавати фінансову та технічну підтримку.

Умова про асоціацію буде визначати не тільки правові відносини України та ЄС, а й стимулювати Київ до суспільних та економічних реформ. Документ передбачає співпрацю сторін у різноманітних напрямках, хоча перевага надається звісно економічній сфері. Як уже зазначалося, основна складова умови - зона вільної торгівлі.

Під час зустрічі у Києві Президента України і Голови Європейського Парламенту Ханса-Герта Поттерінга Україні запропоновано головну роль у Східному Партнерстві. Голова ЄП запропонував також опрацювати спільну стратегію у сфері енергетичної безпеки, одночасно дотримуючись добросусідських відносин із Росією.

Україна є для ЄС стратегічним партнером у плані енергетичної безпеки. Приєднання України до Енергетичного Співтовариства ЄС буде становити черговий вклад у спільну європейську енергетичну безпеку.

В ЄС точиться дискусія щодо енергетичної безпеки з наростаючою інтенсивністю. Однією з причин є російсько-українська газова криза в січні 2009 року. Першим рішучим кроком ЄС стало підписання в березні 2009 року декларації про модернізацію української газотранспортної системи.

У березні 2009 року в Брюсселі відбулась інвестиційна конференція на тему модернізації української газотранспортної системи. Європейський комісар Бенніта Ферреро-Вальднер зазначила, що «Україна є стратегічним партнером для ЄС в енергетичному секторі.., через українську ГТС постачається 80 відсотків усього газу з Російської Федерації, що складає 20 % від загального постачання енергоресурсів до країн ЄС. Теперішня криза показала, що Україна не повинна залишатись сама. Мова йде не тільки про енергетичну безпеку, а й про щораз сильніші економічні зв'язки». Також Європейський Союз готовий виділити кредити на реформування енергетичного сектора України [4].

Технічна і фінансова підтримка ЄС для України є істотною. Фінансова допомога надходить як від ЄС, так і від країн-членів ЄС окремо. Україна стала першою з пострадянських республік, у якій були запровадженні проекти програми Twinning. У вересні 2009 року програма нараховувала 37 проектів [14]. Наприклад, одним з найбільших проектів можна вважати реконструкцію Рава- Руського митного переходу [1]. Бюджет проекту склав більше 10 млн євро. До реконструкції пропускна спроможність прикордонного переходу становила 4 000 пасажирів, 1 400 легкових та 120 вантажних машин на день. Нині вона сягає 10 000 осіб, 3 500 легкових авто, 250 вантажних машин та 100 автобусів. Новий пункт перевірки має комфортабельні зали для пасажирів, спеціальну будівлю для контролю великих вантажівок та сучасні інформаційні технології для надійної охорони кордону.

Торговий оборот між Україною та ЄС постійно зростає протягом останніх років. У 2008 році він досяг 35,9 % млн євро. Частка ЄС-27 у загальному експорті України становить 27,1 %, в імпорті - 33,7 % (у 2008 р.). Головним торговим партнером України все ж таки залишається Росія (23,5 % - частка в експорті та 22,7 % - в імпорті). Чільні місця в рейтингу найбільших торгових партнерів України серед країн ЄС-27 у 2008 р. зайняли Німеччина (відповідно 2,7 % - в експорті та 8,4 % - в імпорті), Польща (відповідно 3,5 % - в експорті та 5 % - в імпорті), Італія (4,3 % експорту i 2,8 % імпорту). До ЄС Україна експортує метали, паливно-енергетичну сировину, сільськогосподарські продукти, товари хімічної промисловості. В імпорті переважають товари промислової, машинобудівної, а також хімічної продукції з більшою часткою доданої вартості [5].

У 2008 році закордонні інвестори розмістили на Україні 10.911,1 млн дол, у тому числі з країн ЄС надійшло 8.766,4 млн дол (80,3 %), a з країн СНД - 932,9 млн дол (8,6 %). Найвищі позиції в рейтингу серед країн ЄС-27 займають інвестори з Італії - 763,9 млн дол, Нідерландів - 672 млн дол, Німеччини - 475,5 млн дол, Австрії - 378,2 млн дол, Великобританії (2.273,5 млн дол) [73].

Усього за період незалежності (до 1 січня 2009 р.) Україна отримала 35,7 млн дол прямих іноземних інвестицій (ПІЗ). Найбільшими інвесторами була Німеччина (17,9 % від загальної суми), Нідерланди (8,9 %), Австрія (6,8 %), Великобританія (6,4 %), Швеція (3,5 %), Франція (3,4 %) тощо. Звісно, окреме місце займає тут Кіпр - 21,5 % від загальної суми всіх інвестицій. Побутує думка, що це «рідний вітчизняний» капітал, що повертається з офшорної зони. Тому інвестиції з Кіпру можна відносно назвати прямими іноземними інвестиціями з ЄС-27.

Висновки та перспективи подальших розвідок.

Отже, проведений аналіз дає підстави стверджувати, що Україна є другим важливим партнером з країн СНД для ЄС, звісно після Росії. Така ситуація виникає через географічні, економічні, військові та стратегічні відношення країни між ЄС та Росією. Україна є сусідкою чотирьох країн ЄС (Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії), а також основною країною, через яку проходить транзит паливно-енергетичної сировини з Росії та країн Центральної Азії до Європейського Союзу. Систематично розвивається торгово-економічна співпраця. Європейський Союз та країни ЄС-27 також є найбільшими фінансовими донорами України.

Поглиблення стосунків між ЄС та Україною приносить