УДК 342.5.841 (477)

Ємельянов В.М., Татаренко В.Б.

ДЕРЖАВНА ВЛАДА УКРАЇНИ В БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ В ОРГАНАХ ПРАВОСУДДЯ

У статті розглядаються дії органів державної влади, Президента, Служби Безпеки України, правоохоронних органів та ін., спрямовані на боротьбу з корупцією в органах правосуддя, аналізується проведений моніторинг населення щодо його поглядів на діяльність судової системи в України. Робиться акцент на подальше врахування Верховною Радою України та Президентом пропозицій щодо реформування судової системи й прискорення розробки законодавства, яке б передбачало всі недоліки та специфіку сталої нормативної бази.

Ключові слова: державна влада, державне управління, органи правосуддя, судова система, взаємодія, корупція, прийняття законів, реформування.

В статье рассматривается деятельность органов государственной власти, Президента, Службы Безопасности Украины, правоохранительных органов и др., направленные на борьбу с коррупцией в органах правосудия, делается анализ проведенного мониторинга населения относительно его взглядов на деятельность судебной системы у Украины. Делается акцент на последующие действия Верховной Радой Украины и Президентом касательно предложений реформирования судебной системы и ускорения разработки законодательства, которое бы учитывало все недостатки и специфику действующей нормативной базы.

Ключевые слова: государственная власть, государственные управления, органы правосудия, судебная система, взаимодействие, коррупция, принятие законов, реформирования.

In the article activity of public, President, Security of Ukraine Service, law enforcement authorities and other authorities is examined directed on the fight against a corruption in the organs of justice, the analysis of the conducted monitoring of population in relation to their looks on activity of the judicial system at Ukraine is done. An accent on subsequent is done actions by Supreme Soviet of Ukraine and President of suggestions of reformation of the judicial system and acceleration of development of legislation which would take into account all failings and specific of operating normative base.

Key words: state authority, state administrations, organs of justice, judicial system, cooperation, corruption, acceptance of laws, reformation.

Метою даної статті є розгляд та аналіз діяльності органів судової влади щодо здійснення правосуддя в сучасній Україні, яка потребує вивчення, вдосконалення та швидкого прийняття законодавства, що дало б змогу працювати незалежно, ефективно, швидко та прозоро. Це потягне за собою суттєві зміни в державному управлінні та політиці, а врахування нових тенденцій, рекомендованих ЄС до змін у законодавстві, позитивно позначиться на європейській інтеграції України.

Принцип самостійності судів і незалежності суддів, закріплений у ст. 126 Конституції України [1] та ст. 14 ЗУ «Про судоустрій України» [2], багато в чому обумовлюється відносинами підпорядкування як між судами різних ланок, так і всередині окремих судів. Про самостійність і незалежність суддів можна говорити довго й завзято, проте хотілося б зупинитися на питанні, яке впливає на рівень корупції в українських судах, розподіл справ.

Як би судді не заперечували проти слова «корупція», однак вона існує в судовій владі. І найяскравіше підтвердження - розподіл судових справ головою суду за суто суб'єктивними критеріями. Відтак суддя стає залежним (або залежним за згодою) від волі голови суду. То про яку незалежність у здійсненні судочинства йдеться, якщо, наприклад, існують факти розподілу справ залежно від можливостей впливати на суддю з конкретної справи у випадках особистої зацікавленості голови суду чи впливу на нього ззовні? Самі судді визнають, що на практиці така залежність є досить поширеним явищем й інколи виявляється навіть у прямих «рекомендаціях» голови суду щодо того, яке рішення потрібно винести в конкретній справі. То чому тоді не називати такі речі своїми іменами, а саме: корупцією у лавах суддів? Адже корупція - це злочинна діяльність, яка полягає у використанні посадовими особами (якою, безперечно, є судді) їхніх прав і службових можливостей для особистого збагачення.

Не усунувши згадані недоліки в практичній діяльності судів, важко буде змінити й психологію залежності суддів від явно незаконних розпоряджень голови суду чи його заступника. Тому для унеможливлення втручання в пов'язану з розглядом судових справ діяльність суддів ВСУ розробив проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» [4] (щодо автоматизованого розподілу справ між суддями), у якому запропонував запровадити автоматизований порядок розподілу справ між суддями на випадковій основі за допомогою автоматизованих систем без втручання голів суду чи їх заступників. Верховний суд країни пропонує на законодавчому рівні закріпити принцип, за яким однією з гарантій самостійності судів і незалежності суддів є автоматизований розподіл справ між суддями на випадковій основі, а на рівні відомчих нормативних актів - залежно від місця суду в судовій системі України, чисельності суддів тощо. Фактично йдеться про зміну порядку розподілу справ між суддями відповідно до положень закону.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про судоустрій України» та Закон України «Про статус суддів» [3], яка однією із засад здійснення правосуддя в Україні визначає автоматизований розподіл справ між суддями на випадковій основі. Зокрема, автоматизований розподіл справ між суддями на випадковій основі запропоновано здійснювати під час реєстрації в суді кримінальних справ, позовних заяв, заяв, клопотань, скарг, а також інших документів, які можуть бути предметом судового розгляду. При визначенні персонального складу суду для розгляду конкретної справи за допомогою автоматизованої системи враховується черговість, ступінь завантаженості, спеціалізація кожного судді, а також вимоги процесуального закону.