Порядок формування автоматизованої системи розподілу справ між суддями на випадковій основі й затвердження розробленої державною судовою адміністрацією процедури такого розподілу покладається на Раду суддів України (зміни до статей 116 і 126 цього Закону). У проекті запропоновано на рівні принципів кримінального, цивільного, господарського й адміністративного судочинства встановити розподіл справ між суддями на випадковій основі, що здійснюється за допомогою автоматизованої системи з урахуванням черговості, ступеня завантаженості, спеціалізації судді, а також вимог процесуального закону [4].
Але залишається незрозумілим, по-перше, чому цей законопроект, направлений до Національної комісії зі зміцнення демократії й утвердження верховенства права 25 червня 2008 р., і досі не розглянутий у Верховній Раді, коли Президент та
ВРУ наперебій на всіх головних телеканалах країни «борються» з корупцією. Виникають якісь суперечливі дії між ними, та випливає висновок, що Президент це робить самостійно. Адже підконтрольні Президентові Генеральна Прокуратура України й Служба Безпеки України у цьому йому не допомагають. Яскравим прикладом є жорстка критика 21 січня 2009 р. співголів Міжвідомчої робочої групи з протидії корупції: виконуючого обов' язки голови СБУ В. Наливай- ченка й Генерального прокурора України О. Мед- ведька з боку колишнього Президента В. Ющенка. За словами колишнього глави держави, правоохоронні органи працюють неефективно, немає координації, конкретних результатів, які очікувалися при створенні Міжвідомчої робочої групи. Президент підкреслив, що Міжвідомча робоча група мала вдосконалити взаємодію органів прокуратури, СБУ, внутрішніх справ, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади у питаннях запобігання й протидії корупції [5].
На думку автора, дійсно сьогодні в суспільстві немає того, хто б не говорив про корупцію в судовій системі. Однак при значній корумпова- ності судової гілки влади за 2009 рік жодного судді не засуджено. До суду за цілий рік направлено лише 26 кримінальних справ стосовно представників судової системи.
По-друге, дивує, що ВСУ за підтримки уряду й значної частини депутатського корпусу не спромігся розглянути та прийняти відповідний проект закону в парламенті. Скільки ж часу ще потрібно?
На думку автора, для швидшого винесення рішення про його прийняття слід направити його до розгляду в Парламенті як невідкладний.
Такого висновку можна дійти, проаналізувавши повідомлення прес-центру СБУ за 2009 р. Зокрема, підбиваючи підсумки розширеної колегії СБУ (27 жовтня за минулий рік), на якій розглядався пріоритет в аналітичній роботі Служби, наведено приклади боротьби з корупцією в судах [6], витяги з яких наведені нами: «У ході спеціалізованої операції під час одержання хабара в сумі 700 дол затримано голову одного з районних судів Миколаївської області, стосовно якого Генпрокуратура порушила кримінальну справу за ознаками ч. 2 ст. 368 ККУ. У результаті подальшого документування протиправної діяльності посадовця встановлені ще 5 випадків отримання ним хабарів, за даними фактами порушені кримінальні справи».
«Прокуратура Львівської області порушила кримінальну справу стосовно заступника голови одного з місцевих судів Львівської області за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 ККУ, причетного до вимагання та одержання хабарів за винесення завідомо неправомірних рішень у судових справах».
«Голову Коломийського міського районного суду Івано-Франківської області засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 ККУ, та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, позбавленням кваліфікаційного класу та забороною обіймати посаду судді».
«За ч. 2 ст. 364 ККУ до 3 років позбавлення волі умовно з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із судовою діяльністю, засуджено суддю Великолепетинського районного суду Херсонської області».
«Судді Івано-Франківського міського суду за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 ККУ, призначено покарання у вигляді 1,5 років обмеження волі».
По лінії боротьби з корупцією та організованою злочинністю викрито 919 злочинів у сфері службової діяльності, порушено 151 кримінальну справу за ознаками хабарництва, виявлено 1684 корупційних проявів, з яких 35 - з боку державних службовців 1-3 категорій. До адміністративної відповідальності у вигляді штрафу було притягнуто 1297 посадових осіб.
У повідомленні також йдеться про створення в структурі СБУ «департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення, який безпосередньо організовує, координує та здійснює інформаційно-аналітичну діяльність у Службі безпеки України» [7].
Не секрет, що в Україні діють незалежні представництва Ради Європи з питань реформування судової системи України на базі прийнятої Концепції про судово-правову реформу в Україні. Так у кінці листопада минулого року в Києві презентували оціночний звіт Групи європейських держав проти корупції (GRECO) щодо стану корупції в Україні, згідно з яким «Україну вважають державою із високим рівнем корупції, і ця проблема в державі є системною та поширеною».
У звіті GRECO зазначено, що корупція в Україні вразила все суспільство, державні інституції, зокрема судову систему на центральному та місцевому рівнях. Натомість, як повідомила прес- секретар Львівської обласної прокуратури М. Гайов- ська, у провадженні прокуратури кримінальних справ, порушених проти суддів, немає взагалі [8].
Єдине, чого не бояться в Україні, - це говорити про позицію українських громадян. Згідно з результатами дослідження «Корупція в судовій системі України: думки і погляди населення», яке з 12 до 21 жовтня 2009 р. провели експерти проекту «Гідна Україна» (фінансова підтримка - агентство США з міжнародного розвитку (USAID), - «Газета»), 63 % українців вважають корупцію в судовій системі дуже поширеною, 22 % - більш поширеною, ніж обмеженою, 13 % респондентів не змогли відповісти
