первинну та безоплатну вторинну правову допомогу, а також суб'єкти права.
Міністерство юстиції України сьогодні здійснює потужну роботу з надання безоплатної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення.
Так, започатковано реалізацію пілотних проектів щодо створення експериментальних центрів з надання безоплатної правової допомоги, в яких працюють адвокати та отримують плату за рахунок спонсорських коштів. Основним завданням таких проектів є апробація нової моделі отримання малозабезпеченими особами безоплатної правової допомоги. Адвокати надають громадянам, які підозрюються у вчиненні злочину або іншого правопорушення кваліфіковану правову допомогу з моменту затримання у відділі й до винесення остаточної ухвали у справі. Перший такий центр створено у м. Харкові в серпні 2006 року. У лютому 2007 року розпочав діяльність другий центр - м. Біла Церква Київської області.
Широко представлена робота юридичних клінік, що створені при вищих навчальних закладах відповідно до Типового положення про юридичну клініку вищого навчального закладу України, яке затверджено наказом Міністерства освіти і науки від 3 серпня 2006 року за № 592.
Реалізація окреслених Концепцією завдань здійснюється мережею громадських приймалень з надання безкоштовної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення, створених при органах юстиції, які покликані надавати правову допомогу з широкого кола правових питань. При органах юстиції з 2005 року створено та діють 22 громадські приймальні: при Головному (1) та територіальних управліннях юстиції (21). Громадські приймальні надають допомогу малозабезпеченим громадянам (пенсіонерам, інвалідам, особам із багатодітних сімей, ветеранам ВВВ та дітям війни, іншим категоріям) у формі усних консультацій, роз' яснень та при складанні документів правового характеру.
Окрім того, безоплатна правова допомога надається працівниками територіальних управлінь юстиції, які здійснюють виїзні громадські приймальні за участю приватних нотаріусів, на виконання наказу Міністерства юстиції України від 30.05.08 р. № 914/5.
Але слід зазначити, що завдяки вищевказаним заходам громадяни отримують лише первинну правову допомогу. Громадські приймальні не можуть надати повну правову допомогу, тобто супроводжувати справу громадянина у суді і допомагати йому до остаточного вирішення його питання. Оскільки громадські приймальні працюють на громадських засадах, без прямого бюджетного фінансування.
Вивчення досвіду зарубіжних держав показує, що згадані проблеми в Україні не є унікальними. Однак на сьогодні в багатьох державах вони вирішені шляхом комплексного реформування системи надання безоплатної правової допомоги. Звичайно, реформування системи безоплатної правової допомоги в Україні потребує часу, узгодження законодавства з питань надання безоплатної правової допомоги із європейськими нормами та стандартами в галузі захисту прав людини, накопичення та узагальнення досвіду діяльності експериментальних центрів з надання безоплатної правової допомоги.
Для забезпечення можливості кожного громадянина безкоштовно отримати правові послуги, реалізувати свої права, а тим самим довести існування демократії в Україні першочерговим завданням є прийняття Закону України «Про безоплатну правову допомогу», який би гарантував регламентоване статтею 59 Конституції України право кожного на безоплатну правову допомогу.
ЛІТЕРАТУРА
Гражданское право: Учебник. Ч. 1. изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. - М.: ТЕИС, 1996. - С. 268-270.
Конституции зарубежных государств. Учебное пособие. 2-е узд., справ, и доп. - М.: Издательство БЕК. - 586 с.
Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Головатий. - К.: Укр. правн. фундація. Вид-во «Право», 1996. - 544 с.
Конституция Азербайджанской Республики. - Баку, 2001. - 212 с.
Международные акты о правах человека. Сборник документов. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА М, 1998. - 784 с.
Конституція України: Науково-практичний коментар В.Б. Аверянов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.; Ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. - Харків: Видавництво «Право». - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - 808 с.