Якщо визначити основні напрями оптимізації взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, то вони можуть мати таку черговість:

посилення ролі органів місцевого самоврядування з метою їх більшої дієздатності. Утворення власних виконавчих комітетів обласних та районних рад з одночасним наданням органам місцевого самоврядування реальних повноважень;

унесення відповідних змін до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про місцеві державні адміністрації»;

одночасне запровадження бюджету місцевого самоврядування з бюджетами області та району. Останні мають входити до складу Державного бюджету. Формування бюджетів місцевого самоврядування повинно здійснюватися за рахунок власної доходної бази, напрямами бюджетної політики має стати децентралізація загальнодержавних податків і збільшення частки місцевих податків у бюджетах на місцях [2, с. 143-146].

Держава, насамперед, повинна закріпити за собою функцію контролю, рішення з найважливіших питань стратегії й тактики економічних реформ, координувати та узгоджувати з регіонами діяльність центральних загальнодержавних органів виконавчої влади, в інтересах розвитку територій здійснювати контроль за дотриманням законності дій виконавчої влади на регіональному рівні. У випадку відхилень результатів діяльності окремих регіонів від критеріїв сталості або відхилення регіональної системи від досягнення цільових орієнтирів сталості розвитку держава повинна здійснювати певний вплив шляхом державного регулювання регіонального розвитку.

Практика свідчить, що важливо не тільки чітко окреслити повноваження всіх державних управлінських установ і органів місцевого самоврядування, але й зробити так, щоб вони не перетиналися. В демократичних державах, визнаючи за територіальними колективами різних рівнів право на самоврядування та самостійне вирішення питань свого життя, активно сприяючи реалізації цього права через децентралізацію внутрішньодержавного територіального управління, тримають у своїх руках два важелі управлінського впливу, здійснюють жорсткий контроль за дотриманням чинного законодавства, та не менш жорсткий контроль за фінансовою діяльністю. В зазначених державах це є стрижнем регіональної політики, яку в Україні ще належить формувати [11].

На нашу думку, заслуговує на увагу вивчення та впровадження в нормативно-законодавчу базу України певних положень Федерального закону «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації» від 06.10.2003 р. № 131-ФЗ [17]. Реалізація цього закону суттєво змінила систему законодавства з питань місцевого самоврядування. Ці перетворення сприяли реформуванню муніципального рівня публічної влади, її оновленню та впорядкуванню, а також наближенню до інтересів територіальної громади [16]. Визначення цієї сукупності соціально-економічних потреб здійснюється на засадах принципу субсидіарності. Тому муніципалітети поселень мають менше повноважень, ніж муніципальні райони чи міські округи. Крім того, зважаючи на реальні умови та можливості, вирішення деяких завдань, передусім у галузі освіти, медицини, що входило до обов'язків органів місцевого самоврядування, передано органам державної влади суб'єктів Російської Федерації. Цей досвід певним чином можна використовувати для вирішення проблем місцевого самоврядування, але за умови врахування державотворчих традицій України.

Сьогодні на всіх рівнях територіального управління гостро стоїть питання взаємодії його державних структур з органами місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування значною мірою зберігає декларативний характер через недосконалість наявної законодавчої бази. Тому необхідно докласти максимум зусиль для усу нення деяких розбіжностей у частині розподілу повноважень між сільськими, селищними, міськими головами та відповідними радами, їх виконавчими органами, врегулювання прав районних і обласних рад, визначення обсягу повноважень, делегованих відповідним державним адміністраціям, правового забезпечення діяльності рад у районах і містах. Взаємодію між державними органами управління та місцевим самоврядуванням доцільно здійснювати на системній постійно діючій основі [10].

На основі проведених досліджень діючих і пошуків раціональних механізмів взаємодії регіональної системи державного управління з органами місцевого самоврядування можна зробити такі висновки:

взаємодію міждержавними органами управління та місцевим самоврядуванням при вирішенні проблем соціально-економічного розвитку доцільно здійснювати на системній постійно діючій основі, що можливо лише за наявності спеціального робочого органу - комітету з питань взаємодії та координації державних органів влади з місцевими органами самоврядування;

органам місцевого самоврядування повинно надаватися більше повноважень, але при цьому необхідно забезпечити жорсткий контроль за дотриманням законності, врахуванням інтересів держави і суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Куйбіда В., Фрис Р. Механізм взаємодії державної системи управління і органів місцевого самоврядування України // Регіональна економіка. - 2003. - № 1. - С. 91-94.

Куйбіда В. Принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування: Монографія. - К., 2004. - 431 с.

Надолішній П. Розбудова нової системи врядування в Україні: етнонаціональний аспект. - Київ, Одеса, 1999. - 263 с.

Лялюк О. Перспективи розвитку територіальної основи місцевого самоврядування в період реформування територіального устрою в Україні // Підприємство, господарство і право. - 2006. - № 1. - С. 74-76.

Нудельман В. Удосконалення адміністративно-територіального устрою України. Інноваційні механізми місцевого та регіонального розвитку // Матеріали VIII Всеукраїнських муніципальних слухань «Ресурси місцевого і регіонального розвитку: національний та міжнародний аспекти», 29 липня - 2 серпня 2002 р. Судак, АР Крим. - К., 2003. - 281 с.

Конституція України.

Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // Відомості Верховної Ради. - 1999. - № 20-21.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради. - 1997. - № 24.

Крусян А.Р. Взаимодействие местных органов исполнительной власти и органов местного самоуправления в Украине: Учебн. пособие. - Одесса, 2001. - 161 с.

Карнаух В. Принципи організації публічно-владних відносин у місцевому самоврядуванні // Політичний менеджмент. - 2005. - № 5. - С. 118-124.

Бутко М.,