Сучасний розвиток суспільства потребує відмови від тоталітарного начальника, який використовує тоталітарні методи управління, і переходу до демократичного керівника колективу колег-однодумців, що займаються спільною справою [7, с. 90-91]. Тому ефективність державної служби залежить передусім від оволодіння усіма керівниками формами і методами управлінської культури, яка обов'язково передбачає наявність уміння не лише розуміти себе та підлеглих, але й бажання управлінця стати на їхню позицію та прийняти їх точку зору.

Кожному управлінцю для досягнення висот управлінської культури, а отже, і для забезпечення ефективності діяльності організації в цілому, потрібно досконало оволодівати механізмами власної психології, умінням реально оцінювати власні не лише сильні, але й слабкі сторони та цілеспрямовано працювати над удосконаленням своїх організаторських професійних навичок ділового спілкування [3, с. 2].

Ми вважаємо, що здатність якісно управляти людьми - це мистецтво, яке неможливе без таких рис керівника, як: компетентність, відповідальність, справедливість, чуйність, почуття гумору та багато ін.

Враховуючи прогресивні дослідження американських фахівців у галузі менеджменту, був виокремлений новий різновид лідерства, що дістав назву резонансного, тобто такого, що визначається рівнем емоційного інтелекту особистості та здатністю створити сприятливий для спільної діяльності морально-психологічний клімат у колективі. Феномен резонансного лідерства фактично демонструє сукупність перерахованих вище ознак представників сучасної управлінської еліти і дає ключ до розв'язання проблеми відсутності у її представників якісних ознак лідера-управлінця [1, с. 2]. Ознаки менеджменту при прояві резонансу характеризуються як мистецтво управляти людьми. Різні історичні епохи підтверджують факти існування резонансного лідерства в минулому, яке завжди мало емоційну першооснову.

Обґрунтування професійно та інтелектуально важливих, психологічно і соціально необхідних якостей особистості керівника в державному управлінні є однією з найактуальніших проблем психології управління. Якості особистості керівника - найстійкіші характеристики, що мають вирішальний вплив на управлінську діяльність. У психологічному аспекті вони залежать від характеру, структури, спрямованості, досвіду, здібностей особистості, умов праці. Це складні, багатогранні феномени, конкретні вияви яких залежать від структури особистості і від дії різних чинників. Наприклад, дисциплінованість керівника може залежати від самоконтролю, внутрішньої організації, усвідомлення своєї соціальної ролі, а також від боязні несподіваного контролю вищих управлінських структур.

Вимоги до особистості керівника в органах державної влади й місцевого самоврядування є традиційно високими, незалежно від того, якою кількістю підпорядкованих він управляє. До основних властивостей керівника відносять:

Соціальна спрямованість діяльності. Керівник як офіційна особа повинен добре знати законодавчі і нормативні акти, що регламентують діяльність соціальних організацій, до числа яких належить їх колектив. Він повинен відповідно добре розуміти основні тенденції в розвитку сучасної політики, економіки, права й інших сфер життя держави.

Висока компетентність у визначеній фаховій діяльності відповідно до профілю керованого колективу, тому що керівник не взагалі управляє людьми, а управляє їхньою діяльністю, спрямованою на рішення фахових задач. Проте, в силу своєї роботи, пов'язаною з організацією людей, керівник повинен володіти системою знань і в ряді суміжних областей: філософії, етики, ораторського мистецтва, логіки, психології, педагогіки. Такі керівники вміють спілкуватися з людьми, поєднуючи слово і справу. Вони чітко ставлять цілі, уміють їх обґрунтувати і можуть змусити людей вірити в необхідність їхнього досягнення.

Організаторські здібності. Одна з основних якостей керівника - уміння організувати спільну роботу людей. Проте сполучати рішення організаційно-технічних задач із роботою з людьми не так просто. Багатьом керівникам буває легше зробити що-небудь самому, чим домагатися виконання цього від інших. Це найлегший, але найбільш безперспективний шлях, оскільки самому все рівно усього не зробити, і згодом керівник бачить, що його підлеглі відучилися від самостійності, не можуть або вже не хочуть самостійно працювати. Одна з найголовніших задач керівника - створити умови для прояву активності, ініціативи, творчості людей, розвитку їхньої активної мотивації.

Високі моральні якості: справедливість і об'єктивність в оцінці співробітників, гуманність, чуткість, тактовність, чесність. Не тільки в плані своєї ділової компетенції, але й у своїх моральних якостях керівник повинен бути зразком для підлеглих. Помилково було б обмежувати спілкування з підпорядкованими тільки службовими питаннями. Треба цікавитися їхніми особистими проблемами, сім' єю, побутовими умовами, здоров'ям, думкою співробітників з різних питань, уважно вислуховувати їх.

Емоційно-вольові риси характеру: цілеспрямованість, принциповість, наполегливість, рішучість, дисциплінованість, захопленість; спроможність показати ці свої якості своїм підлеглим і повести їх за собою.

6. Інтелектуальні властивості: спостережливість, аналітичність мислення, спроможність до прогнозування ситуацій і результатів діянь.

Усі ці якості мають інтегральний характер, адже містять у своєму складі простіші компоненти. Наприклад, здатність творчо розв'язувати проблеми залежить від загального складу особистості, типу мислення, інтуїції тощо. Якості і риси керівника умовно можна класифікувати як психологічні, інтелектуальні, професійні та соціальні. Попри те, що більшість якостей є універсальними, їх пріоритетність, однак, залежить від багатьох чинників, зокрема й етнічного. До узагальненого портрета керівника належать біографічні характеристики, здібності, особистісні риси, а також вікові особливості.

До особистісних рис керівника органів державної влади та місцевого самоврядування відносять стійкість до стресу, здатність домінувати, прагнення до перемоги, впевненість у собі, креатив- ність, емоційну врівноваженість, відповідальність, заповзятливість, надійність, незалежність, товариськість.

Здібності керівника - це психологічні особливості керівника, які є умовою досягнення ним високих результатів