Потреба ухвалення Закону також підтверджується позитивним досвідом застосування аналогічних нормативно-правових актів у країнах Європи, США та Канаді. Зокрема, система виявлення та запобігання конфлікту інтересів у діяльності публічних службовців посідає чільне місце в справі боротьби із корупцією провідних правових систем світу.

Метою прийняття Закону, як гадають законо- творці, є створення в Україні ефективної системи правових норм, що утворять основу для попередження та запобігання корупційним проявам у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (публічних службовців).

Вважаємо, що прийняття Закону свідчитиме про наявність політичної волі в Україні для боротьби з таким негативним явищем, як корупція та сприятиме поліпшенню міжнародного іміджу держави [10].

Особливістю законопроекту «Про заходи державного фінансового контролю публічної служби» [6] є те, що він спрямований не лише на виявлення фактів незаконного збагачення публічних службовців, а й на виявлення фінансових конфліктів інтересів, що можуть виникнути або виникли в публічних службовців під час виконання ними своїх функцій.

Законопроект також передбачає широке коло суб'єктів декларування з огляду на те, що наявність високих корупційних ризиків досить часто зумовлена не рівнем посади, яку займає публічний службовець, а характером функцій, що він виконує.

Крім того, антикорупційні аспекти забезпечення прозорості в публічній службі було обговорено 5 червня 2009 року під час слухань, організованих Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією [2].

Учасники слухань акцентували увагу на проектах законів «Про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців» [7], «Про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів» [10], «Про заходи державного фінансового контролю публічної служби» [6].

Відкриваючи захід, голова Комітету І.Г. Ка- лєтнік, зокрема, зазначив, що ефективне функціонування держави можливе виключно в умовах належної реалізації принципу прозорості в публічному секторі. «Його впровадження сприяє досягненню соціальної стабільності, підвищенню темпів соціально-економічного розвитку країни, забезпеченню прав і свобод громадян», - вважає народний депутат [2].

За словами І.Г. Калєтніка, подані законопроекти спрямовано на запровадження ефективної системи державного фінансового контролю за декларуванням доходів, майнового стану та видатків осіб, уповноважених на виконання функцій держави та їхніх близьких родичів, усунення причин та умов, що призводять до вчинення корупційних діянь та злочинів у сфері службової діяльності.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією наголосив, що «протиріччя між службовими повноваженнями та приватними інтересами посадовця є тим рифом, який ускладнює процес публічної служби, викликає в громадськості зневажливе ставлення до публічного сектора в цілому» [2]. І вони, переконаний І.Г. Калєтнік, «повинні розглядатися належним чином, передусім не заради кримінального покарання, а з метою відокремлення кар'єри посадовців від політики» [2]. Саме тому в умовах сьогодення України нагальним завданням є закріплення етичних засад діяльності держслужбовців на законодавчому рівні.

На слуханнях також зазначалося, що запропоновані законопроекти [7; 10; 6] відповідають суті Двадцяти керівних принципів боротьби з корупцією, що визначені Резолюцією 97(24) Комітету міністрів Ради Європи від 6 листопада 1997 року, положенням статей 7 і 8 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції та статей 10-12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» [5].

Учасники слухань рекомендували Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією під час подальшої роботи над законопроектами, зокрема, провести їх поглиблений аналіз, розмежувати систему декларування, передбачуваного заходами державного фінансового контролю, та системи податкового декларування [2].

У слуханнях узяли участь народні депутати України, члени уряду, керівники центральних органів виконавчої влади, правоохоронних і судових органів. Захід проведено за сприяння Третього компонента Порогової програми Корпорації «Виклики тисячоліття» щодо зниження рівня корупції, «Підтримки належного урядування: проекту протидії корупції в Україні» (иРАС) і Програми сприяння парламенту України ІІ.

Крім законодавчого забезпечення подолання конфлікту інтересів і боротьби з корупцією в системі державної служби України, для реалізації запропонованої нормативно-правової бази слід передбачити утворення відповідних державних структур. З цією метою 26 лютого 2010 року Президент України В.Ф. Янукович одним із перших своїх указів з метою кардинального поліпшення ситуації у сфері боротьби з корупцією в Україні, забезпечення узгодженості дій правоохоронних органів у цій сфері, здійснення реальних кроків для повернення довіри громадян до влади, суттєвого поліпшення інвестиційного клімату, зміцнення партнерських відносин із міжнародним співтовариством, неухильного дотримання конституційних прав і свобод людини в інтересах утвердження законності і правопорядку, керуючись Законом України «Про основи національної безпеки України», яким поширення корупції, хабарництва в органах державної влади, зрощення бізнесу і політики, організованої злочинної діяльності визначено основними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві, видав Указ за № 275/2010 «Про утворення Національного анти- корупційного комітету» [11].

Крім того, 2 березня 2010 року у Верховній Раді України за № 5031 зареєстровано проект Закону України «Про національне бюро анти- корупційних розслідувань України», унесений народними депутатами України О.Г. Ребекою, М.В. Джигою, І.Г. Калєтніком, Г.Г. Москалем, О.О. Зарубінським, Ю.А. Кармазіним, Г.О. Омель- ченком [8] та проект Закону України «Про національний антикорупційний комітет», унесений народним депутатом України А.П. Яценюком, зареєстрований у Верховній Раді України 15 грудня 2009 року за №