Уособлюючи державну владу і відповідаючи за здійснення державної політики, державний службовець повинен професійну компетентність поєднувати з дотриманням етичних та моральних норм та стандартів.

У свою чергу, потяг можновладців до елітарності має бути лише з однією метою - служити народу, а не вузьким власним інтересам. Саме тому першочергового значення для формування нової адміністративної культури набуває розробка і прийняття Кодексу поведінки державних службовців, в основі якого - дух «суспільного служіння» народу. На сьогодні ми маємо чимало наукових розробок, дискусій та обговорень щодо розробленого Проекту Кодексу Основних правил поведінки державних службовців, але прийнятий узаконений законодавчий акт відсутній [11, с. 74].

В етичній інфраструктурі державної служби передбачені елементи, які забезпечують етичну освіту та морально-професійну соціалізацію державних службовців. Пов'язано це з тим, що етика державних службовців значним чином залежить від їх моральної свідомості та готовності до моральної поведінки на засадах доброчесності. Формування цих чинників передбачає цілеспрямовану роботу як керівних органів держави, так і інститутів громадянського суспільства.

Система етичних стандартів характеризує й оцінює поведінку державного службовця з точки зору загальноприйнятих суспільних і, насамперед, загальнолюдських моральних цінностей, принципів і норм. Їх дотримання дає змогу державному службовцю гідно (бездоганно) виконувати свій професійний і громадянський обов'язок [11, с. 215-216].

Особливістю управлінської еліти в Україні є її відчуженість від інтересів людей, яким вона повинна служити і які делегували їй право управляти своєю діяльністю. Ціла низка інших ментальних особливостей наших співвітчизників серйозно ускладнює організацію управління в нашій країні. Така ситуація потребує особливої уваги не лише до формування якостей керівних кадрів, а й до створення теорії управління і формування нової управлінської культури в організаціях. Остання повинна базуватися на механізмі жорстко-демократичного менеджменту, здатного крок за кроком виштовхнути цілу низку гальмівних чинників, а також подолати правовий нігілізм, прагнення легко заробити гроші, розмитість цільових установок і відповідну цій розмитості безвідповідальність. Саме безвідповідальність, коли керівники (особливо державних структур) не відповідають за результати своєї діяльності, суттєво гальмують висування найбільш гідних представників ціннісної еліти на керівні посади.

У цій надто складній ситуації видається найбільш прийнятним законодавче впровадження етичної інфраструктури як головного дієвого засобу на шляху наближення владної еліти до пересічного громадянина, задля якого і була створена вся ця система.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Ашин Г.К., Охотский Е.В. Курс элитологии. - М.: ЗАО «Спортакадемпресс», 1999.

Бакштановский В., Согомонов Ю. Предмет этики // Вопр. философии. - 1990. - № 7.

Гаман-Голутвина О.В. Политические элиты России: Вехи исторической эволюции. - М.: РОССПЭН, 2006.

Грицяк І.А. Управління в Європейському Союзі: теоретичні засади: Монографія / І.А. Грицяк. - К.: Вид-во НАДУ, 2005. - 236 с.

Закон України «Про державну службу»: чинне законодавство зі змін. та допов., станом на 1 лют. 2008 р.: (відп. офіц. текстові). - К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2008. - 24 с.

Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування: У 2 ч. / Кол. авт.; Наук. кер. Н.Р. Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - Ч. 1. - С. 162-186, 206-215.

Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. - К.: Ін-Юре, 1999. - 272 с.

Дубенко С.Д. Державна служба в Україні.: Навч. посіб. для студентів, слухачів із спец. «Державне управління». - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 168 с.

Етика поведінки державних службовців. - К.: Асоц. держ. службовців, 1999. - 40 с.

Кодекс державного службовця: зареєстр. у М-ві юстиції України 7 лист. 2000 р. № 783/5004 // Урядовий кур'єр: орієнтир. - 2000. - 29 лист. - С. 14-15.

Лобанов В. США: модели компетентности руководителей государственных учреждений // Проблемы теории и практики упр. - 1996. - № 1. - С. 72-77.

Мельниченко А. Культура та етика державного управління в сучасних умовах // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: 36. наук. пр. / За заг. ред. В.М. Князева. - К., 2000. - С. 213-220.

Озірська С.М. Система державної служби європейських країн: Велика Британія, Російська Федерація, Україна, Французька Республіка: наук.-аналіт. дослідж. / С.М. Озірська, Ю.Д. Полянський. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - 168 с.

Паутов А. А., Вернигора Т.П. Элита и элитогенез. - М.: МГАПИ, 2000.

Професійна державна служба: що зроблено і що далі?: Доп. про основні результати діяльності у 2004 році. - К.: Гол. упр. держ. служби України, 2004. - 19 с.

Ребкало В., Пірен М. Психологічні чинники розвитку управлінських навиків особистості державного службовця в Україні // Вісн. УАДУ. - 1999. - № 4. - С. 235-242.

Рубцов В.П. Етика політиків і службовців (підходи кодифікації). - К.: Інститут місцевої демократії, 2001. - 56 с.

Рудакевич М. І. Кодекс етики як засіб регулювання професійної поведінки державних службовців // Вісник УАДУ при Президентові України. - К.: Вид-во УАДУ. - 2002. - № 1. - С. 291-297.

Рудакевич М. Етична інфраструктура демократичної держави як шлях розбудови етичної державної служби / Марія Рудакевич // Формування демократичного та ефективного державного управління в Україні: матеріали наук.-практ. семінару за міжнар. участю «Досвід стажування державних службовців у США та ЄС і його роль у становленні демократичного державного управління в Україні», 11-12 бер.