УДК 316.258

Шубін С.П.

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ ТАЛКОТА ПАРСОНСА В ПОЛІТИЧНОМУ МАРКЕТИНГОВОМУ АНАЛІЗІ

Стаття присвячена освітленню основних положень теорії соціальної дії, розробленій Т. Парсонсом в середині ХХ сторіччя, і впровадженню елементів цієї теорії в політичному маркетинговому аналізі соціально-політичних структур України.

Ключові слова: соціальна дія, актор, ситуація, ціннісна орієнтація, соціальна система, система культури, система особистості, структурно-функціональний аналіз, політичний маркетинговий аналіз.

Статья посвящена освещению основных положений теории социального действия, разработанной Т. Парсонсом в середине ХХ столетия, и внедрению элементов этой теории в политическом маркетинговом анализе социально- политических структур Украины.

Ключевые слова: социальное действие, актер, ситуация, ценностная ориентация, социальна система, система культуры, система личности, структурно- функциональный анализ, политический маркетинговый анализ.

The article discusses the basic positions of theory of social action, developed T. Parsonsom in the middle of the ХХ century, and introduces elements of this theory in the political marketing analysis of socio-political structures of Ukraine.

Key words: social action, actor, situation, valued orientation, the system, system of culture, system of personality, structural-functional analysis, political marketing analysis, social.

У науковому підході до державного управління соціально-політичними процесами, які розвертаються в Україні, існує проблема дефіциту високоякісних і ефективних методик дослідження, заснованих на оригінальних, таких, що до кінця зрозумілих і правильно використовуваних теорій. На базі таких теорій з'являється можливість створити нові або істотним чином удосконалити наявні інструменти дослідження і впливу на соціальні інститути держави, суспільства, а також акторів і очолювані ними структури соціально-політичної дії, використовувані в політичному маркетингу. Однією з таких теорій є структурно-функціональна теорія соціальної дії Т. Парсона, розроблена ним у 50-60-х роках XX століття.

Спочатку спроби створити струнку структурно - функціональну теорію соціальної дії були зроблені європейськими соціологами першого покоління, зокрема Е. Дюркгеймом [1; 2], М. Вебером [3-6] і В. Парето [7; 8].

Еміль Дюркгейм сприймав суспільство як моральний порядок: сукупність ідей, переконань і відчуттів. Суспільство є свого роду структурою, якій відповідає певна мораль; мораль орієнтована на суспільство, у свою чергу, суспільство є мета будь-якої моральної дії. Суспільство і мораль існують в індивідуальній свідомості, проте виходять за її рамки. Моральні правила відрізняються від інших правил поведінки, оскільки їх наслідки не містяться в них самих, а лише при недотриманні їх застосовуються зовнішні санкції за порушення обов'язків. Кожне суспільство має систему моралі, відповідну його структурі. Таким чином, соціальна сфера утворює ряд умов, що не піддаються контролю для даного конкретного індивіда, але в принципі доступні контролю людей в їх сукупності. З цієї точки зору, найбільш значний аспект соціального середовища - це система нормативних правил, підкріплених санкціями.

Е. Дюркгейм визнає, що страх перед санкціями складає лише другорядний мотив дотримання інституційних (суспільних) норм; первинний же мотив - це моральний борг. Моральний борг по відношенню до норми означає ні що інше, як ціннісну установку. Більш того, оскільки соціальна сфера включає інтегровану систему норм, то звідси витікає й існування загальної системи установок, орієнтованих на кінцеві цінності. А тому в суспільстві повинна існувати загальновизнана система цінностей.

Далі Е. Дюркгейм в системі соціальної дії оперував з індивідом, який діє в соціальному середовищі, а потім аналізував це середовище. Тут він виявив загальновизнану систему нормативних правил як одну з головних складових соціального середовища, тим самим висвітлив інституційний аспект системи соціальної дії. Він повністю виявив відміну рису структури систем соціальної дії, що розглянуті у телеологічних термінах схеми «засоби - мета», які вперше були сформовані ще М. Макіавелі [9]. Виявилося, що дія в цій схемі має, зокрема, подвійну нормативну орієнтацію; вона орієнтована на норми ефективності і норми законності.

Крім того, Е. Дюркгейм вирізняв різні типи суспільства. Будь-який соціальний факт ординарний завжди лише відносно певного соціального типу на певній фазі його розвитку. Визначення різних типів є завданням соціальної морфології, яка знаходиться у джерел будь-якого соціологічного аналізу. Провідним принципом класифікації суспільств на різні типи є орієнтація на ступінь організації, тобто на ступінь соціальної диференціації від просто структурованих суспільств, які складаються лише з одного сегмента, до складно диференційованих суспільств.

За допомогою соціологічного аналізу Е. Дюркгейм намагався розкрити сутність певних соціальних фактів, що відбиваються на всіх соціальних типах, які знаходяться на однаковій стадії розвитку. Соціологічне пояснення складається з аналізу фактів і функцій. Соціальні факти є причинними факторами, знаходження яких дозволяє пояснити певні обставини впливом цих причин. Однак, у цей же час соціальні факти завжди функціональні, тобто корисні для суспільства, поки вони носять примусовий характер. Їх функціональність відноситься до суспільства або цілого і тому незалежна від їх внеску в певні специфічні соціально-політичні або економічні цілі. Для Е. Дюркгейма соціальними фактами, в першу чергу, є цінності і мораль, і розглядаються як продукти загального зв'язку суспільства, а не як ознаки індивідів або груп.

Макс Вебер зробив спробу сконструювати систематичну класифікацію ідеальних типів. З методологічної точки зору він дає таке пояснення: ідеальний тип - це гіпотетично конкретний тип, який може слугувати одиницею системи дії або соціальних стосунків. Але в методологічному плані він не пов'язаний експліцитно загальною теоретичною системою в жодному з двох головних її аспектів - ні в структурній схемі системи