Талкот Парсонс є творцем класичної теорії соціальної дії на основі структурно-функціонального підходу. Він виступив противником натуралістичного позитивізму Гербета Спенсера [19-22], що означало не відмову від природно наукового орієнтованого метода, а його заглиблення і поновлення. Крім того, Т. Парсонс виступав противником радикального емпіризму в соціологічній науці й прагнув до відновлення цінності теорії як такої. У статті буде більш детально розглянута сутність теорії соціальної дії і елементи соціальної структури. Слід також відмітити, що парсонівська теорія базується на синтезі соціальної антропології, дюркгеймівської соціології та веберівської теорії дії. У сучасних умовах, теорію Т. Парсонса розвивав його учень - Н. Смелзер.

Отже, структурно-функціональну теорію соціальної дії або її елементи соціології розробляли на основі всього ХХ століття. Фундамент структурного функціоналізму заклали європейські вчені-соціологи першого покоління Е. Дюркгейм, М. Вебер і В. Паретро. У подальшому цю естафету перейняли представники другого покоління так званої американської школи. Значний внесок у створення аналітичної структурно-функціональної теорії вніс Т. Парсонс.

Теорія Т. Парсонса є однією із складно зрозумілих у соціальній науці. Ця складність пояснюється, зокрема, непідготовленістю, а розуміння приходить тільки після вивчення праць Е. Дюркгейма, М. Вебера, А. Парето, Г. Спенсера. Цим можна пояснити не дуже широке розповсюдження парсонівської теорії соціальної дії.

Для державного управління як науки і практики роль теоретико-аналітичної концепції Т. Парсонса очевидна. Однак у науковій управлінській діяльності проглядається тенденція ігнорування або уникнення всебічного використання теоретичних положень структурного функціоналізму. Ця теорія містить не тільки абстрактно- теоретичні конструкції, хоча вони є однією з сильних її сторін, але й показує алгоритми розв'язання проблем, котрі стоять перед усім суспільством взагалі і державними інститутами влади зокрема. Структурно-функціональний аналіз ефективний у розв'язанні проблем удосконалення системи соціалізації, виховання, влади, етно- національних, расових і релігійних питань. Тому, першочерговим завданням для наукових працівників у сфері державного управління України є осмислення і впровадження в теорію державного управління на теоретико-аналітичному рівні положень концепції структурно-функціонального аналізу з метою побудови ефективно діючої моделі соціально-політичної системи України.

Ціллю статті є розкриття сутності парсонівської теорії соціальної дії та її впровадження в політичний маркетинговий аналіз [23] на теоретичному рівні; показати, що політичний маркетинг, збагачений фундаментальною теорією соціальної дії, є ефективним інструментом дослідження структури і динаміки процесів, що відбуваються в Україні. Держава, будучи найпотужнішим інститутом соціально-політичної системи, за допомогою наукового потенціалу, який має політичний маркетинг, зможе швидко та якісно впливати на удосконалення всієї інституціональної структури в нашій країні, аналізувати виникаючі проблемні питання з позицій структурного функціоналізму.

Система державної влади в Україні на сучасному етапі розвитку нашого суспільства гостро потребує якісних і валідних методик дослідження проблем, пов'язаних з ефективністю діяльності управлінського апарату по всій вертикальній і горизонтальній структурі соціальних інститутів. Політичний маркетинг володіє потужним науково-дослідним потенціалом у частині надійності методів пізнання соціально-політичних процесів на теоретичному і прикладному рівнях. Однак вивчення і правильне розуміння подій, які відбуваються в державі, ускладнено тим, що держава є складноструктурованою організацією людського співтовариства. Без ретельного і всебічного аналізу інституціональної структури, динаміки і направленості змін, що відбуваються в суспільстві і свідомості людей, функцій структурних елементів державних і недержавних організацій неможливо, якщо відсутня добротна теоретична наукова база.

Такою теоретичною основою дослідження структури держави і соціальних інститутів може бути теорія соціальної дії, розроблена Т. Парсонсом. Елементи цієї теорії істотним чином будуть сприяти підвищенню можливостей теоретичного політичного маркетингового аналізу, тим самим удосконалювати методи дослідження структурних частин нашого суспільства, функціональне значення яких, у свою чергу, дозволить напрацювати більш сучасні інструменти впливу на соціально- політичні процеси в Україні.

Т. Парсонс у своїй книзі «Структура соціальної дії» [10, с. 43-328], передусім визначає роль теорії в науковому пізнанні: «Теорія не тільки формулює те, що ми знаємо, але і говорить нам про те, що ми хочемо знати, тобто ставить питання, на які необхідно дати відповідь. Більш того, структура теоретичної системи вказує на можливі альтернативи в розв'язанні даного питання» [10, с. 51]. Теоретичні положення знаходяться в логічній взаємозалежності одна від одної таким чином, що вони утворюють системи, які прагнуть бути логічно замкненими.

Система починається з групи взаємопов'язаних положень або аксіом, які передбачають співвідношення з емпіричними спостереженнями всередині логічних рамок теоретичних положень. Кожне з цих положень має логічні імплікації.

Система стає логічно замкненою, якщо кожна з логічних імплікацій, що виведені з будь-якого положення всередині системи, знаходить вираження в іншому положенні тієї ж системи. «В логічно замкненій системі, - підкреслює Т. Парсонс, - всі твердження, що входять до неї, з одного боку, взаємопов'язані в тому відношенні, що кожне з них включає деякі наслідки, що стосуються інших тверджень, а, з іншого боку, система детермінована в тому відношенні, що кожний з цих наслідків знаходить своє висвітлення в інших утвердженнях тієї ж