своїй діяльності дотримується її цілком і повністю одномоментно; неприйняття якого-небудь з елементів цієї системи означає нестійкість, суперечливість її особистісної структури відносин. Що стосується системи цінностей, то вона, як правило, будується за принципом ієрархії: людина здатна «жертвувати» одними цінностями заради інших, варіювати порядок їх реалізації. Нарешті, ці механізми виконують, як правило, різну рольову функцію у формуванні особистісно-мотиваційної структури діяльності. Цінності, виступаючи певними цільовими орієнтирами, визначають верхню межу рівня соціальних претензій особистості. Норми ж - це середній «оптимум», переступивши межі якого, особистість ризикує опинитися «під обстрілом» неформальних санкцій» [38]. Звідси органічно випливає теза про те, що тільки визнання цінності як ідеалу, який виходить і виводить за межі наявної даності, дає змогу зрозуміти не просто надіндивідуальність, але й надособистісність цінностей, володіння ними своїм «голосом», своєю енергією, що дозволяє їм виконувати функцію вищого критерію для орієнтації у світі і опори для особистісного самовизначення.
Ця теза є підґрунтям для визначення місця цінностей у політиці, де вони набувають загально методологічного значення як засоби виявлення суспільних зв'язків і функціонування соціальних інститутів. Соціальна система, незалежно від масштабу, передбачає наявність певних спільних цінностей, які б підтримувались всіма членами соціуму і виконували роль механізму для регулювання спільної людської діяльності.
ЛІТЕРАТУРА
Бакиров В.С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора. - Харьков: Вища школа, 1988. - С. 69.
Лосский Н.О. Ценность и Бытие. Бог и Царство Божие как основа ценностей. Бог и мировое зло. - М.: Республика, 1994. - С. 225.
Колб У. Изменение значения понятия ценностей в современной социологической теории // Современная социологическая теория в ее преемственности и изменении / Под ред. Г. Беккера, А. Боскова. - М.: Изд-во ин. литературы, 1961. - С. 122.
Российская социологическая энциклопедия / Под общ. ред. Г.В. Осипова. - М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. - С. 5.
Вебер М. Основные социологические понятия // Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. / Сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н. Давыдова; Предисл. П.П. Гайденко. - М.: Прогресс, 1990. - С. 603.
Томас У., Знанецкий Ф. Методологические заметки // Американская социологическая мысль. Тексты. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1994. - С. 343.
Ручка А. А. Ценностный подход в системе социологического знания. - К.: Наукова думка, 1987. - С. 112.
Лебедев И.А. Политические ценности как сложный и многомерный объект // Вестник Московского ун-та. Сер. 12 полит. науки. - 1999. - № 2. - С. 42.
Соколов Е.В. Основные идеи общей теории ценностей Р.Б. Перри // Проблема ценности в философии. - М.; Л.: Наука, 1966. - С. 158.
Прозерский В.В. Проблема ценности и оценки в философии Д. Дьюи // Проблема ценности в философии. - М.; Л.: Наука, 1966. - С. 171-180.
Чухина Л.А. Феноменологическая аксиология Макса Шелера // Проблема ценности в философии. - М.; Л.: Наука, 1966. - С. 182.
Там же - С. 191.
Горнштейн Т.Н. Проблема объективности ценностей в философии Николая Гартмана // Проблема ценности в философии. - М.-Л.: Наука, 1966. - С. 196.
Дюркгейм Э. Ценностные и «реальные» суждения // Дюркгейм Э. Социология, ее предмет, метод, предназначение: Пер. с фр. А.Б. Гофмана. - М.: Канон, 1995. - С. 298-300.
Парсонс Т. Система современных обществ: Пер. с англ. Л.А. Седова, А.Д. Ковалева. - М.: Аспект Пресс, 1998. - С. 18.
Бакурадзе О.М. Истина и ценность // Вопросы философии. - 1966. - № 7. - С. 45.
Сагатовский В.Н. Социалистический образ жизни и активная жизненная позиция личности // Нравственная жизнь человека. - М.: Мысль, 1982. - С. 15.
Кунявский М.Б., Моин В.Б., Попова И.М. Сознание и трудовая деятельность. - К.; Одесса: Виша школа, 1985. - С. 26.
Попова И.М. Ценностные представления и «парадоксы» самосознания // Социологические исследования. - 1984. - № 4. - С. 31.
Леонтьев Д.А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт многомерной реконструкции // Вопросы философии. - 1996. - № 4. - С. 17.
Соколов Е.В. Основные идеи общей теории ценностей Р.Б. Перри // Проблема ценности в философии. - М.; Л.: Наука, 1966. - С. 154.
Платон. Диалоги. - М.: Мысль, 1986. - С. 430.
Ручка А. А. Ценностный подход в системе социологического знания. - К.: Наукова думка, 1987. - С. 132.
Оссовський В.Л. Методологічні проблеми соціологічного дослідження цінностей професійної діяльності // Філософська думка. - 1986. - № 1. - С. 49.
Юлдашев Л.Г. Теории ценностей в социологии: вчера и сегодня // Социологические исследования. - 2001. - № 8. - С. 148.
Ивин А.А. Основания логики оценок. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1970. - С. 12.
Сурина И. А. Ценности. Ценностные ориентации. Ценностное пространство: вопросы теории и методологии. - М.: Социум, 1999. - С. 14.
Лапин Н.И. Модернизация базовых ценностей россиян // Социологические исследования. - 1996. - № 5. - С. 5.
Богомолов А.С. Опредмечивание, ценности и социологическое познание // Социологические исследования. - 1975. - № 2. - С. 53-61.
Леонтьев Д.А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт многомерной реконструкции // Вопросы философии. - 1996. - № 4. - С. 20.
Карват М., Милановский В. Политические ценности // Элементы теории политики / Под. ред. В.П. Макаренко - Ростов-на Дону: изд-во Ростов. ун-та, 1991. - С. 224-227.
Мельникова Н.В. Методологічні проблеми ціннісних визначень політики і