УДК 321
УДК 321.01
Здоровега М.В.
ВІЗІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Л. ЦЕГЕЛЬСЬКОГО: ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ КОНТЕКСТ
Проаналізовано теоретичні погляди Л. Цегельського на суспільно-політичну організацію Української держави. Зосереджено увагу на політологічних концепціях і практичній діяльності Л. Цегельського, як одного з організаторів Західноукраїнської Народної Республіки, на його прогнози щодо утворення суверенної, соборної Української держави.
Ключові слова: Цегельський, нація, українознавчий, державотворення, політичні концепції.
Проанализированы теоретические взгляды Л. Цегельского на общественно- политическую организацию государства Украина. Сосредоточено внимание на политологических концепциях и практической деятельности Л. Цегельского, как одного из организаторов Западно-украинской Народной Республики, на его прогнозы по поводу образования суверенного, неделимого Украинского государства.
Ключевые слова: Цегельський, нации, украиноведческий, создание государства, политические концепции.
The theoretical оpinions of L. Tsegelskyi on social and political organization of Ukrainian state have been analysed. Main attention is concentrated upon the political concepts and practical activity of L. Tsehels'kyi as one of the organizers of Western-Ukrainian People's Republic together with his prognosis concerning the sovereignty of Ukrainian state.
Key words: L. Tsehels'kyi, nation, Ukrainian studies of the state, political concept.
Сучасний стан політичного розвитку України вимагає утвердження в політичному житті суспільства демократичних цінностей та загальнолюдських норм у їх органічному зв'язку з історичними, національними традиціями і політичною культурою українського народу. В сучасних умовах з'явилися можливості вивчення й використання теоретичного і практичного досвіду низки політичних діячів минулого, внесок яких в український політичний процес або замовчувався, або оцінювався тенденційно.
Серед таких постатей - доктор Лонгин Цегельський, ідейний теоретик і практик процесу відродження української державності. Довгий час суспільно-політична діяльність Л. Цегельського не була предметом об'єктивного розгляду, що призвело до хибного трактування як його місця в історії України, так і його ролі в національно- визвольних змаганнях 1917-1920-х років.
Слід наголосити, що погляди Л. Цегельського щодо української державності, національних ідеалів суспільного, культурного життя, бажаної форми державного правління і специфіки політичної системи Української держави, досі належать до маловивчених у сучасній політичній науці.
Л. Цегельський належав до тих політичних фігур, який впродовж всього життя намагався активно впливати на суспільні процеси за допомогою друкованого слова. У своїх численних публікаціях він аналізував тогочасні проблеми стану українства без власної державності, закликав до активних політичних дій щодо її відновлення. В одній із своїх ранніх публікацій в 1900 році він наголошував, що українському народові необхідно боротися «... за ідеали правди і волі, за свободу і независиму Україну» [1, с. 3].
До сьогоднішнього дня залишається малодослідженою організаторсько-дипломатична і публіцистична робота, спрямована на популяризацію України в Європі у роки Першої світової війни. Так, брошура Л. Цегельського «Самостійна Україна. З картою України» [2] побачила світ у Відні, а друге видання книги «Русь - Україна а
Московщина - Росія», - у Туреччині [3]. У Швеції йому вдалось випустити шведською мовою брошуру під назвою «Україна колишня шведська союзниця». Співпрацюючи із «Союзом Визволення України» Цегельський друкувався у німецькомовних виданнях цього об'єднання «Ukrainische Nachrichten» й «UkrainischЯ Rundschau». Його роботи публікувалися румунською, болгарською, турецькою мовами. Відтак, можна без перебільшення стверджувати, що Л. Цегельський був одним з перших українських публіцистів, який цілеспрямовано працював над створенням іміджу України у світовій суспільно-політичній думці.
Безпосередня участь у підготовці до захоплення влади у Галичині, активна участь у процесі будівництва проголошеної держави ЗУНР, налагодження зв'язків із Східною Україною не залишали Л. Цегельському повноцінної можливості займатися журналістикою чи писати книжки. Єдиною сферою практичної роботи, де проявився набутий літературний досвід Л. Цегельського, було укладення політичних декларацій, резолюцій і звернень, а також законів ЗУНР. Як політик, у цей час він сам стає об'єктом зацікавлення та джерелом інформації для журналістів.
За визнанням самого Л. Цегельського, спогадами сучасників та дослідників, він був автором чи співавтором таких політичних документів, як звернення «До населення міста Львова» та «Український народе!», які були надруковані У газетах і розміщені як афіші 1 листопада 1918 р. Потім з ініціативи Л. Цегельського була написана, узгоджена та підписана угода з Директорією про Злуку українських земель, так звана «Хвастівська угода» від 4 грудня 1918 р. Ця доленосна угода була пізніше проголошена Л. Цегельським, як секретарем закордонних справ ЗУНР на урочистому засіданні Української національної ради у Станіславі (тепер Івано-Франківськ - М. З.) 3 січня 1919 р., коли була ратифікована резолюція про Злуку ЗУНР із УНР [4, с. 210-211]. Сама декларація про Злуку Західноукраїнської Республіки з Українською Народною Республікою написана Л. Цегельським, була проголошена ним на велелюдному Софіївському майдані у Києві 22 січня 1919 р.
Окремі з цих офіційних документів, резолюцій, постанов мали не тільки юридичний, але й публічний, пропагандистський, урочисто- пафосний характер. Це стосується, зокрема, відозви «Український народе!», яка, проголошуючи факт утворення держави галичан, містила державні вимоги до населення й війська: «Український народе: Голосимо Тобі вість про Твоє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української держави. Дня 19 жовтня Твоєю волею утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська держава і її найвища власть, - Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави... Доля Української