УДК 327 (73+470+571)
УДК 327 (73+470+571)
Шевчук О.В.
ВПЛИВ РОСІЙСЬКО-КИТАЙСЬКОГО СПІВРОБІТНИЦТВА НА БЕЗПЕКУ В АЗІЙСЬКО- ТИХООКЕАНСЬКОМУ РЕГІОНІ
У статті аналізується російсько-китайське співробітництво щодо розбудови механізмів безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Прогнозуються подальші шляхи та моделі взаємодії РФ - КНР у системі безпеки АТР.
Ключові слова: РФ, КНР, система безпеки, Шанхайська організація співробітництва, безпекові інституції.
В статье анализируется российско-китайское сотрудничество в сфере построения механизмов безопасности в Азиатско-Тихоокеанском регионе. Прогнозируются дальнейшие пути и модели взаимодействия РФ - КНР в системе безопасности АТР.
Ключевые слова: РФ, КНР, система безопасности, Шанхайская организация сотрудничества, институты безопасности.
The article analyses the Russian-Chinese collaboration towards the development of safety mechanisms in the Asian-Pacific region. Subsequent ways and models of the Russian Federation and the PRC interaction to safety system of the Asian-Pacific region are predicted.
Key words: the Russian Federation, the PRC, safety system, the Shanghai Cooperation Organization, safety institutions.
Взаємодія РФ та КНР у межах безпекових механізмів є найбільш активною і дієвою в «шанхайському процесі». Шанхайська організація співробітництва була утворена в 1996 р., і хоча вона об'єднує не лише Росію і Китай, які є країнами АТР, але і країни Центральної Азії, вона має суттєвий детермінуючий вплив на динаміку політичного процесу в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Саме ці фактори актуалізують необхідність дослідження міждержавної взаємодії між РФ та КНР у сфері розбудови структур безпеки АТР. Відповідно до цього основними завданнями даної розвідки є: 1) визначити детермінуючі чинники російсько-китайської взаємодії щодо розбудови безпекових структур в АТР; 2) структурувати особливості взаємодії РФ - КНР у питаннях безпеки в нових геополітичних умовах; 3) спрогнозувати подальші моделі розбудови структур безпеки в АТР за участі РФ та КНР. Детермінуючий вплив російсько-китайської взаємодії щодо інституціону- вання механізмів безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні є окремим напрямом аналітичних досліджень вітчизняних фахівців-міжнародників Л.О. Лещенка, Б.М. Гончара, Є.Є. Камінського, С.О. Шергіна, Т.І. Мединської, С.В. Проня, С. М. Федоренка тощо; російських науковців Л.Г. Арешидзе, М.Л. Титаренко, А.А. Кокошина, Е.П. Бажанова, А.О. Аріна, С.А. Караганова;
американських політологів Зб. Бжезинського, Е. Коена, К. Дейча, Г. Кіссінджера та ін.
Відповідно до декларації голів держав-членів ШОС, вона створена з метою зміцнення між державами-членами взаємної довіри, дружби і добросусідства, зміцнення різносторонньої взаємодії щодо підтримання і зміцнення миру, безпеки і стабільності в регіоні, спільної протидії новим викликам і загрозам, заохочення ефективного і взаємного співробітництва в різних сферах, сприяння економічному зростанню, соціальному і культурному розвитку членів Організації [1].
В структурі ШОС створено антитерористичний центр у Душанбе, підписано угоди про взаємний відвід військ від кордонів. ШОС в АТР виступає насамперед як міжнародна організація, яка об'єднує стратегічні інтереси КНР і Росії. Для РФ цей міжнародний союз є істотно важливим з точки зору захисту національних інтересів в АТР та Центральній Азії. Це, зокрема, стосується протидії Росії розширенню НАТО на Схід у межах СНД, а також певна протидія американським ініціативам, прикладом чого є Душанбінська декларація ШОС, яка засудила ініціативу США щодо створення Національної системи протиракетної оборони (НПРО). Завідувач відділу з контролю за озброєнням МЗС КНР Ша Цзункан, виступаючи 20 лютого 2001 р. на міжнародному симпозіумі «ПРО і безпека в АТР» (м. Оттава, Канада), підкреслив: «Всебічний розвиток США системи НПРО є важливою подією в міжнародному політичному житті, вона має глибинний негативний вплив на міжнародну безпеку» [2].
На початку ХХІ ст. ШОС є поки єдиним на світовому та регіональному рівнях постійним інтернаціональним механізмом за участю КНР, який ставить перед собою завдання протидії міжнародному тероризму, релігійному екстремізму і національному сепаратизму на колективному рівні. На саміті в Санкт-Петербурзі у червні 2002 р. було підписано Угоду зі створення регіональної антитерористичної структури (постійного органу з координації взаємодії спецслужб країн-членів ШОС у боротьбі з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом) [3].
Після подій 11 вересня 2001 р. члени ШОС Киргизія, Узбекистан і Таджикистан допустили базування на своїй території військового континенту США. Але в 2005 р. на території Узбекистану американська військова присутність була ліквідована. Центральноазійські держави, члени ШОС розглядають як КНР, так і РФ як міжнародних гарантів власної суверенності. Утвердження США в регіоні розширює для центральноазійських лідерів простір політико-економічного маневру стосовно Москви і Пекіна. В цьому контексті механізми ШОС можуть відіграти позитивну роль з підтримання оптимальних, колективно керованих меж цього маневру.
Разом з тим можливості і межі російсько- китайської участі в моделях регіональної безпеки: Нарада з взаємодії і заходів довіри в Азії (НВЗДА), Асеанівський регіональний форум з питань безпеки (АРФ), Шанхайська організація співробітництва (ШОС) визначаються потенціалом цих безпекових механізмів, які формуються, й ступенем їх внутрішньої інтеграції.
Інституціональна ідея НВЗДА на сучасному етапі знаходиться на стадії становлення, хоча орієнтири розвитку Наради достатньо чітко встановлені. Основна мета позиціонується як необхідність та доцільність, за аналогією з ОБСЄ, створити загальноазійський форум з вироблення консенсусу з ключових регіональних проблем. Діалоговим механізмом з достатньо низьким ступенем інституціоналізації є і АРФ. Він об'єднує держави, різні за своїми соціально-політичними реаліями і зовнішньополітичними стратегіями. Завданням форуму на сьогодні є створення незобов' язуючих механізмів, які дозволяють підтримувати необхідну регулярність обміну думками зі стратегічно важливих питань військово- політичного «порядку денного» в АТР. З позицій інтегрованості