УДК 351.72:324

Гриськова А.М.

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ЯК ОСНОВНА СКЛАДОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБОРЧОГО

ПРОЦЕСУ

Стаття присвячена проблемним аспектам фінансового механізму забезпечення виборчого процесу, його особливостям, проблемам та ролі в процесі організації виборчого процесу на сучасному етапі реформування системи українського державотворення.

Ключові слова: фінансовий механізм, фінансові інструменти, виборчий процес, державне управління, держава, вибори, фінансове забезпечення.

Статья посвящена проблемным аспектам финансового механизма обеспечения избирательного процесса, его особенностям, проблемам и роли в процессе организации избирательного процесса на современном этапе реформирования украинского государства.

Ключевые слова: финансовый механизм, финансовые инструменты, избирательный процесс, государственное управление, государство, выборы, финансовое обеспечение.

The article deals with the problematic aspects of the financial mechanism of ensuring the election process. It highlights its peculiarities, problems and role of the present-stage reforming of the system of state formation in the process of organization of the election process.

Key words: financial mechanism, financial instruments, election process, public administration, state, elections, financial support.

Непрості політичні та соціально-економічні умови перехідного українського суспільства актуалізують проблеми реалізації виборчих прав громадян України, необхідність формування нових засад організації виборів в Україні та застосування виборчого законодавства, яке відповідало б новим політичним відносинам.

Метою даної статті є дослідження фінансового механізму забезпечення проведення виборчого процесу, аналіз основних правових документів, що регулюють фінансування та проведення виборчої кампанії. Дане дослідження дозволяє звернути увагу на особливості проведення виборчої кампанії, проблеми використання адміністративного ресурсу під час виборів, яке зводиться до фінансових, кадрових, медійних ресурсів кандидатів на посаду Президента чи народного депутату і, звичайно, членів партій.

Об'єктом дослідження є законодавство України, яке регулює проведення виборчої кампанії, а саме розділи про фінансове забезпечення підготовки і проведення виборів, передвиборчу агітацію.

Питання фінансування виборчих кампаній стає дедалі більш актуальним і важливим у сучасному політичному житті. Зокрема, типовою для українського суспільства стала думка про те, що перемогу на виборах здобуває той, хто має (а точніше - вклав у кампанію) більше грошей. Справді, як правило, саме грошовиті кандидати та партії мають кращі можливості щодо закупівлі рекламних послуг, найму кваліфікованого персоналу та й, зрештою, щодо задіяння «брудних» методів політичної боротьби.

Майже в усіх країнах існує загроза, що вибори можуть стати грою для багатих. Адже виникає багато запитань стосовно того, хто може фінансувати виборчі процеси, звідки будуть надходити гроші, чи доведеться партіям «відробляти» такі «благодійні пожертви» (хоча, мабуть, кожен політик наперед знає, що на альтруїстично мотивоване меценатство годі й сподіватися). Намагаючись будь-яким чином дослідити виборчі кампанії на предмет прозорості їхнього фінансування, вітчизняні та міжнародні спеціалісти в цій сфері пропонували не один варіант «майже вирішення» цієї постійної проблеми.

Саме тому фінансовий аспект будь-яких виборів - від виборів глави держави до виборів в органи влади на місцях - останнім часом став об' єктом особливо пильної уваги законодавців та контролюючих органів більшості демократичних держав світу.

Державне регулювання фінансування політичних партій (блоків) повинне засновуватися на такому законодавстві, яке б дозволило чітко та послідовно визначити релевантних суб'єктів виборчого закону, забезпечило нейтральне приведення його у дію та наявність ефективних санкцій.

Як зазначає відомий дослідник М. Пінто- Душинський, суть «фінансової проблеми» виборів найчастіше вбачається у наступному:

політичні кампанії по всьому світу стають дедалі дорожчими;

зростання витрат на проведення агітаційних заходів відбулося переважно завдяки поширенню телебачення;

отримання достатньої кількості «чесних грошей», особливо за допомогою членських внесків, є неможливим для більшості кандидатів та партій;

у світовій практиці сфера політики дедалі більше спирається на окремих заможних осіб, які можуть дозволити собі оплатити витрати на проведення власної виборчої кампанії; на пожертви компаній (фірм); на нелегальні готівкові кошти або навіть на приховані іноземні надходження;

існуюча сьогодні практика фінансування виборчих кампаній сприяє корумпованості політиків, оскільки останнім після свого обрання доводиться «розраховуватися» з тими, хто фінансував їхні кампанії [13, с. 3].

Вищеперелічені фактори зумовлюють непрозорість та корумпованість політичного процесу в цілому та виборів зокрема, провокують фальсифікацію та спотворення результатів волевиявлення громадян тощо. Наведені положення не безспірні, однак вони дають уявлення про ключові аспекти проблеми.

Що слід розглядати під фінансовім механізмом забезпечення виборчого процесу? Звернемося взагалі до сутності поняття «фінансовий механізм».

Фінансовий механізм являє собою сукупність форм і методів створення та використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення потреб державних структур, господарських суб'єктів і населення. Складовими фінансового механізму є фінансові показники, нормативи, ліміти і резерви, фінансове планування, прогнозування, управління фінансами [5, с. 134].

В економічній літературі поняття «фінансовий механізм» використовується досить широко. Але єдиної думки щодо його визначення та його складових не існує. Серед розмаїття визначень і підходів учених та практиків до поняття «фінансовий механізм «найбільшої уваги заслуговують два аспекти, два підходи до розуміння його суті. Перший підхід полягає в тому, що під «фінансовим механізмом» розуміють функціонування самих фінансів підприємств. Такий підхід до визначення фінансового механізму відображає внутрішню організацію функціонування фінансів підприємств. Другій підхід до розгляду поняття «фінансовий механізм «полягає в тому, що його розуміють як сукупність методів і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на стан та розвиток підприємства. Даний підхід відображає зовнішню дію функціонування фінансів підприємств, характеризує фінанси як вирішальний фактор впливу апарату управління на економічний стан підприємства [15, с. 18].

Ще одним важливим фактором проведення виборчого процесу