УДК 351.85

Матяж С.В.

ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ МЕЦЕНАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ

Стаття присвячена характеристиці соціально відповідального бізнесу та стимулювання його меценатської діяльності з боку держави.

Ключові слова: меценат, бізнес, соціальна відповідальність.

Статья посвящена характеристике социально ответственного бизнеса и стимулированию его меценатской деятельности со стороны государства.

Ключевые слова: меценат, бизнес, социальная ответственность.

The article is devoted to the characteristic of social responsible business and stimulation of its sponsorship activity by the state.

Key words: patron, business, social responsibility.

Концепція соціально відповідального бізнесу є ідейною основою меценатської діяльності сучасності. Цей фактор високо підіймає етичну планку вимог до сучасного підприємництва, однак на етапі формування ринкових відносин бізнес поставлений у ситуацію виживання, що актуалізує мотивацію самозбереження і не сприяє альтруїзму. Тому меценатська діяльність бізнесу носить стихійний характер.

Позиція сучасної держави щодо меценатської діяльності повинна ґрунтуватися на забезпеченні становлення доброчинництва, здійснювати організаційно - правові і фінансові заходи, які направлені на стимулювання бізнесу займатися меценатством і благодійністю. Державна влада зацікавлена в тому, щоб постійно заохочувати інтерес підприємців до соціальної роботи, благодійництва та меценатства, що, у свою чергу, сприяє створенню позитивного іміджу фірми та її керівництва. Меценатська діяльність ґрунтується на ініціативі, творчості, цивільній свідомості і тому є при певних обставинах важливим елементом культурного розвитку і етичного вдосконалення суспільства, одним із шляхів досягнення соціального партнерства і зниження соціальної напруженості. Меценатство можна також розглядати як спосіб збереження, підтримки і примноження цінностей вітчизняної культури. Для меценатства характерно, що фінансування відбувається у вигляді приватних дарів або грошових вкладень без безпосереднього розрахунку на отримання прямих або непрямих вигод.

Меценатська діяльність бізнесу та стимулювання соціальної діяльності бізнесових структур з боку органів публічної влади розглядається в працях вітчизняних науковців таких, як О. Донік, В. Халецького, С. Мельник, О. Семашко, Т. Курінної, Л. Думи, Л. Хобти.

Метою статті є визначення сутності та характеристика державного стимулювання меценатської діяльності бізнесу.

Об'єктом роботи є меценатська діяльність бізнесу.

Предметом дослідження виступає державне стимулювання меценатської діяльності бізнесу.

Меценатство не може підміняти соціальну політику, яка проводиться на місцевому та державному рівнях відповідними органами влади. В той же час, вона може сприяти її формуванню за допомогою механізму соціального замовлення. Вирішення цього завдання можливе лише при умові відкритості і взаємної поваги для всіх учасників соціального партнерства. Держава покликана активно взаємодіяти з бізнесом у вирішенні соціальних проблем, в той же час, реалізовуючи свою роль в якості регулятора соціальної системи.

Стимулювання - це комплекс заходів матеріального та нематеріального характеру, спрямованих на формування мотивів суб'єктів для досягнення цілей. Стимулами можуть бути: державні премії, державні нагороди, правові та економічні пільги, заохочення, винагороди, гранти, вищі посади. Різні країни по-різному підходять до стимулювання меценатської діяльності бізнесу. В розвинутих державах меценатська діяльність підтримується всіма можливими державі засобами і методами. Перш за все - шляхом законодавчого регулювання. У Бразилії, Німеччині, Угорщині, Іспанії, Швейцарії, Японії - це норми конституцій і громадянських кодексів. Роль координуючих центрів виконують різноманітні органи. В Австралії і Данії такими центрами є уряди, які заохочують меценатську діяльність бізнесу, створення благодійних організацій, і зокрема забезпечення їх необхідною інформацією. В Данії ця функція покладена на Регістр фондів. В Японія не встановлюється податок на прибуток організацій, які діють в інтересах суспільства, а також експериментальних і дослідницьких корпорацій.

Необхідно зазначити, що функція держави як важливого регулятора меценатської діяльності зосереджена на удосконалені законодавства у сфері економічного стимулювання меценатства комерційних структур за допомогою раціональних податкових пільг. Наприклад, у США ефективно діють податкові пільги на благодійність та меценатство: з одного боку, в країні діють податкові знижки, а з іншого - сформувалася складна система контролю з метою виключити будь-які схеми відмивання коштів й ухилення від оподаткування.

США виробили численні механізми участі бізнесу в соціальній підтримці суспільства: велика кількість корпоративних фондів, націлених на вирішення різних соціальних проблем за рахунок бізнесу. Американський бізнес зацікавлений у добровільних вливаннях в освіту, пенсійні та страхові схеми для персоналу та інші соціально значущі програми. Соціально активна поведінка корпорацій заохочується відповідними податковими пільгами, що закріплено на законодавчому рівні. Від податків на прибуток звільняються тільки ті компанії, які роблять пожертвування за одним із трьох напрямів: культура, наука та охорона здоров'я, причому пільги отримуються тільки після того, як відповідне Міністерство внесе їх до переліку компаній, які звільнені від податку. Для США характерним є мінімальне втручання держави у приватний сектор, але незважаючи на це, відомі традиції систематичної участі бізнесу та держави у фінансуванні різних некомерційних проектів. Наприклад, деякі корпорації здійснюють внески до програми боротьби з наслідками цунамі. У США цілий ряд інвестиційних фондів шукають так звані «зелені підприємства», що мають добру репутацію з точки зору турботи про суспільство та екологію. Таким підприємствам легше залучити фінансування, для них зменшуються відсотки на кредити та позики. Через зміни пільгового законодавства тільки за 2005 р. загальна сума корпоративного та власного спонсорства у США зросла на 7 % [6].

В усьому світі для розвитку меценатства створені такі умови, що бізнесу вигідно вкладати кошти в мистецтво, науку, освіту, тому що це, наприклад, може зменшити кількість податків, які сплачує фірма, чи, взагалі, позбавити від їх сплати. Українські