справжніх, а не декларативних політичних прав і свобод, поглиблення процесу демократизації суспільства; підтримуючи національне відродження, народи імперських окраїн активніше виступали проти свого напівколоніального статусу за національні та державно-правові свободи.
Але «Положення 1890 р.» не лише підсилювало адміністративний контроль, а й, зокрема, давало підставу для державного фінансування окремих земських сфер діяльності [1]. Також до позитивних придбань, привнесених «Положенням», необхідно віднести: а) розширення кола осіб, що підлягали обранню в голови й члени управ (ними могли бути не тільки голосні, але й узагалі особи, що мають виборчий ценз); б) деяке збільшення компетенції земств, переліку предметів, за якими земства могли видавати обов'язкові постанови; в) відновлення майже в повному обсязі права земств на безкоштовне пересилання кореспонденції.
До обмежувальних мір, спрямованих на зменшення самостійності земських органів, можна віднести позбавлення повітових зборів права безпосередніх, крім губернського земства, клопотань перед Урядом. Колишній порядок порушення клопотань був відновлений тільки законом від 2 лютого 1904 р.
Таким чином, за допомогою земської реформи 1890 р. Уряд посилює контроль і нагляд за земствами, обмежує їх права, позбавляє ініціативи й підпорядковує земства органам державного управління. Всі ці заходи призвели до посилення державної влади над суспільством, регулювання з боку адміністративного апарату розвитку економіки і суспільних відносин. Земства під тиском адміністрації поступово перетворилися у вірнопідданську самодержавству організацію, існуючу за рахунок додаткових поборів з населення, але, незважаючи на досить обмежені компетенції, земства продовжували позитивно впливати на економічне та культурне життя регіонів. Аналіз політики самодержавства стосовно земських установ у 80-90-ті рр. є показовим у тому плані, що влада не бажає відносити земства за межі системи державного управління.
Подальших розробок потребує вивчення ролі земств у політичної системі самодержавства, а також питання політичної діяльності земств.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бакуменко О.О. Органи місцевого самоврядування в Російській імперії ІІ половини ХІХ - початку ХХ ст. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rusnauka.com/11._NPRT_2007 /І8Іогіа/2241!^ос.Ьіт.
Білоконь М.В. Органи державного управління та місцеве самоврядування в Російській імперії в другій половині XIX століття (на матеріалах Лівобережної України): історико-правове дослідження. Автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Спеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права. - Харків, 2002. - 16 с.
Ващенко А.В. Інститут земських начальників Російської імперії кінця ХІХ - початку ХХ ст.: Автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.02 / Харківський національний ун-т ім. В. Каразіна. - Харків, 2002. - 18 с.
В.Д. Дунін-Борковський та його роль у впровадженні Земської реформи на Катеринославщині [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // www.ukrterra.com.ua/chronology/ 9/косЬетеіп ref.htm.
Веселовский Б.Б. Земство и земская реформа / Б.Б. Веселовский. - Пг.: Изд. Т-ва О.Н. Поповой, 1918. - 48 с.
Гильченко Л.В. Из истории становления местного самоуправления в России. - 1996. - № 5. - С. 91-104.
Головачев А.А. Десять лет реформ 1861-1871. / А.И. Головачев. - СПб., 1872. - 398 с.
Євтушенко О.Н. Досвід реформування державної влади і місцевого самоврядування в українських землях (друга половина ХІХ століття) // ОРІДУ НАДУ Теоретичні та прикладні питання державотворення. Електронне наукове фахове видання. - 2008. - Вип. 3. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/index.html.
Євтушенко О.Н. Земська куріальна виборча система: політико-правові аспекти її застосування. Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - Київ; Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - Вип. 13. - С. 185-194.
Євтушенко О.Н. Земська реформа 1864 року як компроміс між самодержавством і регіонами // Наукові праці: Науково- методичний журнал. — Т 65. — Вип. 52. Політичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2007. - С. 137-141.
Євтушенко О.Н. Селянська громада на півдні України в другій половині ХІХ століття: теорія і практика управління: Монографія / О.Н. Євтушенко. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - 124 с.
Іванов І.В. Повітове земство в українських губерніях (друга половина XIX - початок XX століття). Автореф. Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2004. - 17 с.
Карышев Н.А. Земские ходатайства: 1865-1884 гг. / Н.А. Карышев - М., Издание книжного магазина А.А. Ланга. - 1900. - 272 с.
Ковнір Н.М. Земські клопотання 60-80-х років ХІХ століття (частина І) // Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах «Грані», - № 4(36) липень-серпень, 2004. - Дніпропетровськ. - С. 25-29.
Коркунов Н.М. Русское государственное право / Н.М. Коркунов. - СПб.: Типография М.М. Стасюлевича, 1903. - 596 с.
Корф Н.А. Как наше земство зарождалось и подрастало // Русская мысль. - 1881. - № 3. - С. 58-97.
Медушевский А. Реформы и контрреформы в истории России XVШ-XIX вв. // Вестник высшей школы. 1990. - № 4. - С. 67-72.
Редькіна О. А. Земства Лівобережної та Південної України як органи місцевого самоврядування та осередки ліберального руху в другій половині ХІХ - початку ХХ століття. Автореф. дис. . канд. іст. наук. - К. - 20 с.
Твардовская В.А. Идеология пореформенного самодержавия / В.А. Твардовская - М.: Издательство: Наука, 1978. - 280 с.