УДК 67.9 (4 УКР) 301

Кальниш Ю.Г., Сухорукова А.Л.

КОМПЕТЕНЦІЯ ОБЛАСНИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ ЯК ПОВНОВАЖНИХ ОРГАНІВ СИСТЕМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ НА МІСЦЯХ

В УКРАЇНІ

У статті аналізується поняття «компетенція», окреслюється зміст, структура, предмет та конституційні основи компетенції обласних державних адміністрацій у сучасній Україні.

Ключові слова: компетенція, повноваження, обласні державні адміністрації, місцеві органи виконавчої влади, предмети введення, функції.

В статье анализируется понятие «компетенция», очерчивается содержание, структура, предмет и конституционные основы компетенции областных государственных администраций в современной Украине.

Ключевые слова: компетенция, полномочия, областные государственные администрации, местные органы исполнительной власти, предметы введения, функции.

A concept «jurisdiction» is analysed in the article, maintenance, structure, object and constitutional bases of jurisdiction of regional state administrations, is outlined in modern Ukraine.

Key words: jurisdiction, plenary powers, regional state administrations, local organs of executive power, articles of introduction, function.

Актуальність даної статті обумовлена процесом проведення конституційних реформ щодо структурно-функціонального забезпечення діяльності територіальних органів влади України, який має ґрунтуватися на відповідних теоретичних засадах, розроблення яких є масштабною науковою проблемою. Важливий ії аспект становить визначення та аналіз поняття «компетенція обласних державних адміністрацій».

Актуальність обумовлена ще й необхідністю формування системи законодавства, яким детермінується сутність обласних державних адміністрацій, зокрема, їх компетенції та діяльність. Це стосується як унесення змін і доповнень до Основного Закону, так і прийняття відповідних поточних законів про різні види влади чи процесуального закону про взаємодію різних інституцій (суб'єктів та органів) публічної влади, зокрема, державної влади та місцевого самоврядування.

За останні роки значно активізувався дослідницький пошук як вітчизняних, так і зарубіжних науковців та фахівців у напрямку проблем підвищення ефективності роботи державних органів України, а також безпосередньо оцінки діяльності місцевих органів державної влади. Над їх розв'язанням в останні роки досить успішно працювали такі провідні науковці, як В.Б. Авер'янов, В.Д. Бакуменко, А.Р. Крусян, В.С. Куйбіда, В.Я. Малиновський, Н.Р. Нижник, О.Ю. Оболенський, С.М. Серьогін, Т.О. Проценко і багато інших. Незважаючи на виявлений інтерес дослідників до проблематики функціонування обласних державних адміністрацій, слід відмітити, що залишається недостатньо дослідженими питання щодо їх компетенції, повноважень та функцій.

Мета і завдання дослідження, результати якого викладено в цій статті, полягали в тому, щоб комплексно визначити поняття «компетенція» та окреслити зміст, структуру, предмет і конституційні основи компетенції обласних державних адміністрацій у сучасній Україні.

Глибинне вивчення будь-якого явища передбачає його наукове пізнання. Здійснити це неможливо без високого рівня абстракції, яка досягається лише за умов адекватної інтерпретації теоретичного розуміння поняття та обґрунтування методологічних підходів до вивчення того чи іншого явища. Враховуючи складність політики регіональних органів влади, необхідно, перш за все, з' ясувати компетенцію органів місцевого управління, зокрема, обласних державних адміністрацій.

Поняттю «компетенція» в науці приділено недостатньо уваги. У науковій літературі радянського періоду розглядалися «компетенція місцевої Ради», «компетенція органів управління». У сучасний період використовуються такі поняття, як «компетенція місцевого самоврядування» і «компетенція місцевих державних адміністрацій».

У ході аналізу поняття «компетенція» можна виділити декілька основних наукових підходів до розуміння її суті. Основною їхньою відмінністю є наявність або відсутність у структурі цього поняття такого елемента, як «предмети ведення». Щодо самого визначення «предмети ведення» в науковій літературі немає кардинальних розбіжностей у думках, суть різних трактувань зводиться до того, що це сфери суспільного життя («круг суспільних відносин», «сфери керівництва», «області життєдіяльності населення»), в яких конкретний орган здійснює свої повноваження. Суперечки ведуться щодо того, чи входять «предмети ведення» в поняття компетенції органу місцевої влади [8, с. 46-47].

Конституція України, Закон України «Про місцеві державні адміністрації» визначають компетенцію місцевих державних адміністрацій, тобто вказують на предмети їхнього відання та фіксують конкретні повноваження в окремих галузях (сферах) діяльності обласних державних адміністрацій, їх виконавчих органів [9, с. 198].

Показовими є погляди видатних науковців, які в структуру даної дефініції включають предмети ведення, права і обов'язки органу. Так О.Е. Кутафін, Д.Ф. Шеремет, В.І. Фадєєв, досліджуючи компетенцію, визначають її як сукупність предметів ведення, обов'язків і прав, закріплених у законодавчому порядку. Таким чином, поняття компетенції розкривається через єдність предметів ведення, прав і обов'язків. Деякі вчені вважають, що компетенція включає тільки сукупність прав і обов'язків органу. З цією думкою важко погодитися, оскільки юридична наука для характеристики сукупності прав і обов'язків якого-небудь органу використовує спеціальний термін - «повноваження».

Інший науковий підхід до поняття «компетенція» розробив Б.М. Лазарєв, який, розкриваючи зміст компетенції органів державного управління, виділяє в ній два основних елементи: обов'язок (перед державою) і право (по відношенню до керованих об'єктів) виконувати управлінські завдання і функції; право здійснювати передбачені законом форми управлінської діяльності. Він не включає в компетенцію предмети ведення, вважаючи, що в «компетенцію органу управління входять не самі підвідомчі йому об'єкти, а лише право і обов'язок здійснювати... управлінські функції стосовно цих об'єктів», указуючи, що керовані об'єкти є елементами «керованого середовища», на яке орган має вплив [8, с. 47].

О.Е. Кутафін і Д.Ф. Шеремет, висловлюючи кардинально протилежну точку зору і визнаючи предмети ведення «першим необхідним елементом компетенції», обґрунтовують цю позицію тим, що мета створення органу припускає певні області суспільних відносин, у яких йому належить діяти і, отже, область (сфера) діяльності органу повинна бути юридично визначена шляхом її відображення в компетенції. На