УДК 81'276.3

Лопушинський І.П.

РІДНОМОВНА ОСВІТА УКРАЇНЦІВ КРИМУ: СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Надзвичайно проблемним регіоном України щодо реалізації державної мовної політики є Автономна Республіка Крим. Її основна особливість полягає в тому, що це єдиний в Україні регіон, де домінує російське населення. Виходячи з такого стану справ, органи місцевої влади (насамперед місцевого самоврядування) на всій території Криму здійснюють не завжди афішовану, але наполегливу й послідовну політику протидії становленню української мови як мови освіти. Як наслідок така антиукраїнська освіта почасти приносить свої негативні результати і потребує активного втручання Української держави.

Ключові слова: мовна політика Української держави, сфера освіти Автономної Республіки Крим, політика місцевої влади Криму в галузі мовної освіти.

Исключительно проблемным регионом Украины в деле реализации государственной языковой политики является Автономная Республика Крым. Ее основная особенность состоит в том, что это единственный в Украине регион, где доминирует русское население. Исходя из такого состояния дел, органы местной власти (прежде всего местного самоуправления) на всей территории Крыма осуществляют не всегда афишированную, но настоятельную и последовательную политику противодействия становлению украинского языка как языка образования. Как следствие такое антиукраинское образование порой дает свои отрицательные результаты и требует активного вмешательства Украинского государства.

Ключевые слова: языковая политика Украинского государства, отрасль образования Автономной Республики Крым, политика местных властей Крыма в сфере языкового образования.

The Crimean Autonomous Republic is an exceptionally problematic region of Ukraine in terms of the realization of the state linguistic policy. Its main peculiarity lies is in the fact that it is the only region in Ukraine where Russian population prevails. Local authorities (first of all the self-government bodies) implement a very consistent and firm policy of counteraction to the establishment of the Ukrainian language as the language of education in the whole Crimea. As the result such anti-Ukrainian education sometimes may lead to negative results and that it is why it needs active intervention from the Ukrainian state.

Key words: Ukrainian linguistic policy, the sphere of education of the Autonomous Republic of Crimea, the policy of the Crimean local authorities in the sphere of the linguistic education.

Постановка проблеми у загальному вигляді.

За визначенням Президента України Віктора Ющенка, «повноцінне функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя є гарантією збереження політичної і державної єдності України. Пріоритетом державної мовної політики України має бути утвердження і розвиток української мови - визначального чинника і головної ознаки ідентичності української нації, яка історично проживає на території України, становить абсолютну більшість її населення, дала офіційну назву державі та є базовим системоутворюючим складником української державності й Українського народу - громадян України всіх національностей» [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом до питання українськомовної освіти в Автономній Республіці Крим зверталися П. Вольвач, Л. Масенко, В. Сергійчук, О. Тараненко, І. Фаріон та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Однак їхні розвідки в основному стосуються або історичних аспектів освіти українською мовою в Криму, або сучасного стану проблеми з педагогічного погляду. Саме тому предметом нашого розгляду і стала сучасна мовна політика місцевої влади Криму, а також державна мовна політика України щодо забезпечення освіти українською (державною) мовою, мовами національних меншин та вивчення в Автономній Республіці Крим української мови як предмета.

Формування цілей статті. Виходячи з цього, метою нашої статті і стало висвітлення стану, тенденцій та перспектив розвитку рідномовної освіти населення Криму, показ практичних кроків Української держави щодо забезпечення належного стану функціонування державної (української) мови в Автономній Республіці Крим як невід'ємному складникові території України.

Виклад основного матеріалу дослідження.

За даними Всеукраїнського перепису населення України 2001 року в Автономній Республіці Крим проживало 24,3 відсотка українців, 58,3 - росіян, 17,4 - представників інших національностей (у т. ч. кримські татари - 12,1 відсотка, білоруси - 1,5, татари - 0,5) [2]. За рідною мовою населення Криму розподіляється так: українську як рідну визнають 10,1 відсотка населення, російську - 77,0, інші мови як рідні - 12,9 (у тому числі кримськотатарську - 11,4) [2].

Не вдаючись у далеку історію, скажемо, що лише після приєднання Криму до України (1954 р.) станом на 15 травня 1957 року тут було 50 українських шкіл, зокрема в Сімферополі - 23, Керчі - 10, Ялті - 7, Севастополі - 4, Феодосії - 1, Алушті - 4. Українську мову викладали також у 25 сільських школах [3]. «В 1958/59 навчальному році, - наголошує В. Сергійчук, - українську мову вже вивчали в усіх других, третіх та п'ятих класах, усього 19766 учнів» [4, с. 250]. 1959 року, за статистичною звітністю, у Криму було

За станом на грудень 2008 року 2008-2009 навчального року в Криму діє 605 дошкільних навчальних закладів, де виховується 48144 дитини. У групах з українською мовою виховання перебуває 1672 дитини, або 3,47 % від загального числа дітей у дошкільних закладах [5]. Цього ж навчального року в Криму діє 621 загальноосвітній навчальний заклад, з них 594 денних, 18 спеціальних, 9 вечірніх. У 340 школах з створено вісім українськомовних шкіл: дві - у Сімферополі, Білогірському та Чорноморському районах, три - у