Однак, ознайомлення з сучасними проектами освітянських чиновників щодо розвитку освіти в Криму переконує, що ні Міністерство освіти і науки України, ні місцева кримська влада, не мають концептуального бачення розвитку освіти півострова, свідомо приховують ганебний стан освіти державною мовою і по суті займаються міфотворчістю. Навіть побіжне ознайомлення з різними освітніми програмами та щороку клонованими міністерством освіти і науки АР Крим концепціями розвитку українськомовної освіти протягом 1996-2009 рр., переконливо засвідчує, що всі вони мали лише декларативно- популістський характер і були по суті спрямовані на тихий саботаж розпоряджень Кабінету Міністрів та Міністерства освіти і науки України. Один із таких документів - «Программа формирования и развития сети образовательных учреждений с украинским, крымскотатарским и другими языками обучения на 1996-2005 гг.». Назвемо лише один факт: за десятиріччя (1996-2005 рр.), за задумом авторів Програми, мережа українськомовних шкіл у Криму мала б нараховувати майже 140 навчальних закладів, однак за підсумками виконання програми їх було лише шість (див. табл. 1), з 25,4 відсотка школярів - етнічних українців державною мовою навчалося лише 3,5 % [5].

російською мовою навчання в 4205 класах перебуває 84165 учнів, ще 75403 учні навчаються російською мовою в 3602 класах, у тому числі, у школах - з українською та російською мовами навчання 2672 класи (56490 учнів), - з кримськотатарською, російською та українською мовами навчання 590 класів (12608 учнів). Разом російською мовою навчається 159568 учнів (89,6 %), при тому, що росіяни в Криму, як зазначалося вище, складають лише 58,3 відсотка від усього населення півострова, тобто понад 30 відсотків дітей неросійської національності навчаються російською мовою [5].

Разом з тим в Автономній Республіці Крим нині функціонує 7 загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання, де в 105 класах навчається 2246 учнів (1,26 % від загального числа школярів у Криму) [5]. Крім того, діє 784 класи (10614 учнів) з українською мовою викладання в інших школах: 593 класи (8037 учнів) - у школах з російською та українською мовами навчання, 178 класів (2344) - у школах з кримськотатарською, російською та українською мовами навчання, 13 класів (233 учні) - у школі з кримськотатарською мовою навчання і класами з українською мовою навчання. Разом українською мовою навчається 12860 учнів, тобто 7,2 відсотка, тоді, як українців у Криму, як зазначалося вище, - 24,3 відсотка. Отже, рідною, українською мовою в Криму має змогу вчитися, по суті, кожен третій учень з числа українців.

З 2008-2009 навчального року в Автономній Республіці Крим функціонує 15 загальноосвітніх навчальних закладів з кримськотатарською мовою навчання (177 класів, 2919 учнів), один загальноосвітній навчальний заклад з кримськотатарською мовою навчання і класами з українською мовою викладання (25 класів, 449 дітей), а також 236 (2725 учнів) з кримськотатарською мовою навчання в інших школах: 86 класів (919 учнів) - у школах з кримськотатарською та російською мовами викладання, 125 класів (1357 учнів) - у школах з кримськотатарською, російською та українською мовами викладання, 25 класів (449 учнів) у школах з російською мовою викладання. Разом кримськотатарською мовою навчається 5644 учні (3,2 %). Як було сказано вище, кримські татари становлять 12,1 населення Криму, тобто лише кожен четвертий кримський татарин має можливість учитися рідною мовою. Заради справедливості скажемо, що кримськотатарську мову як предмет вивчають 28545 учнів (82,5 %) від загальної кількості учнів кримськотатарської національності [5].

Саме тому з метою поліпшення навчання української мови в школах України з мовами навчання національних меншин у Міністерстві освіти і науки України в лютому 2009 року відбулася робоча нарада щодо стану реалізації галузевої Програми поліпшення вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки. У нараді взяли участь представники обласних управлінь освіти і науки, інститутів післядипломної педагогічної освіти, науковці АПН України, спеціалісти департаменту загальної середньої та дошкільної освіти. На нараді констатувалося, що в усіх регіонах держави останнім часом було розроблено регіональні Плани заходів щодо поліпшення вивчення української мови, завдяки яким вдалося врахувати різні особливості та можливості кожної конкретної області. Крім того, у школах України проведено широку інформаційно- просвітницьку і роз'яснювальну роботу серед учнів, батьків, педагогів, громадськості щодо законодавчої та нормативно-правової бази про статус державної мови. Учасники наради відзначили актуальність прийняття Програми, зосередили увагу на шляхах виконання її положень, обговорили особливості поетапного переходу на двомовне вивчення окремих предметів, вказали на необхідність додаткового навчально-методичного забезпечення цього процесу, звернули увагу на необхідність розроблення загальних підходів до організації навчання на двомовних уроках. Для учасників наради було проведено презентацію рубрики журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах», що розрахована на вчителів української мови і літератури, які викладають у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин, а також підручників з української