мови і літератури для цих навчальних закладів [6]. Така увага до вивчення української мови як державної в школах з мовами навчання національних меншин свідчить про незворотність процесів утвердження української мови в системі освіти на всій території Української держави, у тому числі і в Автономній Республіці Крим, попри те, що українці не є домінуючим етносом на півострові. Йдеться про утвердження державного статусу української мови, закріпленому в Основному Законі - Конституції України, - і яка є основним засобом спілкування на всій державній території України.
На превеликий жаль, як і раніше доводиться констатувати, що вища освіта в усіх ВНЗ Криму, по суті, здійснюється російською мовою (включно з філіями київських та львівських ВНЗ), хіба що за винятком спеціальності «Українська мова і література».
Далі назвемо найбільш видимі, на наш погляд, перешкоди, що існують на шляху української мови в освіті Автономної Республіки Крим.
По-перше, упродовж десяти останніх років у Криму число шкіл з українською мовою навчання, по суті, не збільшилося (2000 року їх було 5, 2009 - 7). Унаслідок цього в більшості адміністративно-територіальних одиниць півострова школи з українською мовою навчання відсутні взагалі, а у великих містах (Сімферополь, Ялта), де є по одній такій школі, усі бажаючі не можуть до них потрапити через їх переповненість. Деяке зростання частки дітей, що навчаються державною мовою в окремих класах, навряд чи можна вважати успішним, оскільки атмосфера в школах, де вони навчаються, загалом російськомовна (у середньому число учнів, які навчаються в українських класах у таких школах, становить 12 відсотків на школу). Практично всі ці класи було відкрито під тиском батьків, і в багатьох випадках - замість більш логічного переведення на українську мову цілих шкіл (перших класів).
По-друге, на відміну від решти південно- східних областей України, частка дітей, які виховуються українською мовою в дитсадках, є не більшою, а меншою від частки дітей, що навчаються державною мовою в школах (7,2 % - у школах і 3,5 відсотка - у дитсадках, причому всі групи в дитсадках створено виключно внаслідок тиску батьків). Такий стан справ свідчить про те, що в Автономній Республіці Крим практично відсутня наступність у вихованні в дитсадках і навчанні в початкових школах, що з часом, по суті, спричинить зменшення кількості дітей, які навчаються державною мовою.
По-третє, в школах та класах з українською мовою навчання хронічно не вистачає підручників. На відміну від інших регіонів, у Криму не створено первинного бібліотечного фонду підручників (для цього достатньо за кошти держбюджету закупити по 30 комплектів підручників українською мовою для всіх класів усіх шкіл Криму, проте міністерство освіти Криму, як нам видається, свідомо блокує цю пропозицію і не замовляє достатньої кількості підручників, навіть для українських класів).
По-четверте, блокується хоча б часткове викладання в Автономній Республіці Крим українською мовою, хоча за офіційною статистикою Міністерства освіти і науки України у цьому регіоні держави відсоток студентів ВНЗ III-IV рівнів акредитації складає 7,3 [5].
По-п'яте, як нам видається, у Криму практично блокується підготовка фахівців-предметників, які б могли викладати свої предмети державною мовою. Навіть Таврійський національний університет за всі роки незалежності не підготував жодного викладача-предметника (крім викладачів української мови), який би міг викладати свої предмети державною мовою.
Отже, як видно, наявні обґрунтовані підстави стверджувати, що всі програми щодо розвитку українськомовної освіти в Автономній Республіці Крим, які розробляли освітянські чиновники, виявилися лише пропагандистськими прожектами. Свідомо знехтувавши всіма попередніми освітніми планами, кримська влада, аби хоч якось відреагувати на постановку Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1546 «Про затвердження Державної програми розвитку й функціонування української мови на 2004-2010 рр.», через Верховну Раду Автономної Республіки Крим 17 березня 2004 року затвердила Програму розвитку й функціонування української мови в Автономній Республіці Крим на 2004-2010 роки № 856-3/04 [7], хоча згодом, у період виборчих баталій 2006 року було затверджено й аналогічну програму щодо розвитку російської мови.
Виходячи з такого загрозливого стану справ, на наше глибоке переконання, докорінному поліпшенню стану українськомовної освіти в Криму має сприяти Указ Президента України від 20 листопада 2007 року № 1122/2007 «Про додаткові заходи щодо розвитку гуманітарної сфери в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі» [8], яким, зокрема, було передбачено «розробити та затвердити до 1 січня 2008 року Комплекс заходів щодо: розширення мережі навчальних закладів усіх типів з українською мовою навчання, створення нових загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання в населених пунктах Автономної Республіки Крим, зокрема в містах Армянську і Феодосії, та надання їм відповідної організаційно-методичної допомоги; відкриття додаткових класів і груп з українською мовою навчання в навчальних закладах з іншими мовами навчання і профільних класів з поглибленим вивченням української мови та літератури; видання і повного забезпечення підручниками та посібниками українською мовою вихованців дошкільних, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних, студентів вищих навчальних закладів з урахуванням перспектив розвитку мережі закладів з українською мовою навчання; організації підготовки і забезпечення навчальних закладів усіх типів педагогічними, науково- педагогічними працівниками для викладання українською мовою», а також розробити і затвердити до кінця 2007 року в установленому порядку комплекс заходів та обсяги фінансування «будівництва загальноосвітніх навчальних закладів