Американський геополітик ядерної епохи К.С. Грей разом із просторовими, технологічними та політико-організаційними факторами вказував на необхідність врахування і демографічних процесів для оцінки ваги і впливу країн на міжнародній арені [4, с. 90].

Французький історик та геополітик Ф. Бродель, що належав до «школи анналів», є автором концепції світів-економік та одним із зачинателів геоекономіки, проте у своїх дослідженнях суттєвого значення надавав, зокрема, й демографічним факторам [7, с. 296].

На сучасному етапі, що розпочався із закінченням Холодної війни, зважаючи на різкі демографічні перетворення, яких зазнає світ, низка геополітиків, геостратегів, публіцистів, демографів та істориків по-новому поглянули на значення фактору населення у геополітиці, а також для розвитку і безпеки держави. Особливо чітко роль демографії прослідковується для цивілізаційних концепцій (в рамках протистояння Заходу-Сходу, Півночі-Півдня, християнства- ісламу-конфуціанства тощо).

Іншою характерною рисою сучасних досліджень є набирання ваги інтелектуального аспекту демографічних ресурсів - на фоні триваючого зміщення основної лінії конфліктів з географічної та економічної сфер - у ноосферу і геостратегії із геоекономіки та геополітики - у когнітивну площину, на фоні становлення постіндустріальних суспільств на зміну індустріальним.

Значення фактору чисельності населення продовжує зменшуватись: ефективність виробництва тепер більшою мірою залежить від технічних рішень, ефективність протистоянь - від високо- технологічних озброєнь та кваліфікованого персоналу. Надмірна чисельність населення породжує екологічні, інфраструктурні, продовольчі виклики, загрожує проблемами системи соціального забезпечення. Натомість ключовим питанням поступово стають процеси фрагментації населення держав: етнічної, расової, релігійної, в результаті яких суспільства даних країн набувають принципово нових ознак. Дані трансформації мають прямий стосунок до змін геополітичних.

Ж.-К. Шене, сучасний французький демограф і геополітик, у роботах «Деколонізація Європи», «Демографія і стратегія: Занепад Заходу» акцентує увагу на демографічній стороні сучасної геополітики, підкреслюючи критично важливу роль, яку відіграє демографічний профіль для національної безпеки країни та її ваги у світі - незважаючи на військово-технологічний аспект [13, с. 15]. Співставляючи демографічні показники та зовнішню політику Англії, США, Росії, Франції, Німеччини та інших держав, Шене доходить до висновку, що високий рівень народжуваності у країні і відповідні темпи приросту населення є тим фактором, що зумовлює стремління до імперських завоювань. Саме завдяки високому рівню народжуваності маленька острівна Англія зуміла захопити таку велику кількість володінь у світі, значною мірою демографія допомогла геополітичним успіхам Російської імперії та США [13, с. 14]. Першість останніх, на думку дослідника, зважаючи на достатні демографічні показники, ще деякий час матиме місце на міжнародній арені. Водночас для Європи гостро постає питання мігрантів, національної ідентичності та ісламізації [13, с. 15].

Ж.-Ф. Дюмон, сучасний французький демограф, політолог і геополітик у праці «Демографія і геополітика» виявляє місце демографічної складової у геополітиці, звертаючи увагу як на кількісні, так і на якісні (зокрема, національний та релігійний склад, наявність діаспор) характеристики [7, с. 309-310].

Оглядач-міжнародник The New York Times Т. Фрідман у своїй моделі геополітичних чинників акцентує увагу на інтелектуальному аспекті демографічних ресурсів, а саме на тому, на скільки країна пожинає плоди своїх знань. Як пояснює науковець, ключем до процвітання організації (держави чи компанії) є те, як вона акумулює, спільно використовує знання, а також, яку вона має від них користь. Т. Фрідман для оцінки інтелектуального потенціалу держави пропонує відповісти на запитання, яким є відсоток населення з вищою освітою та який відсоток національного доходу витрачається на зарплатню вчителям [14, с. 248-249].

Ідеолог концепції американської гегемонії З. Бжезінський у «Великій шахівниці», розбираючи геополітичну конфігурацію у світі, вагомими чинниками глобальної дестабілізації і напруження вважає руйнівні наслідки демографічного вибуху, міграції населення, зумовлені скрутою, та радикальну урбанізацію [1, с. 231]. Аналізуючи геополітичне місце актуальних для своєї концепції країн, Бжезінський особливу увагу відводить об'єму населення та його етнічному складу.

А. Неклесса, відомий російський економіст, геополітик та футуролог, що займається проблемами безпеки, геоекономічного аналізу та глобальних трансформацій у своїх дослідженнях, зокрема, торкається демографічної сторони геополітики. На думку вченого, у ХХІ столітті геополітичний світ ділиться вже не на Захід - Схід, а на Північ / Південь - у тому числі і в демографічному аспекті [7, с. 362].

Відомий американський дослідник С. Хантінгтон у праці «Зіткненняя цивілізацій» демографію називає долею історії, а міграції населення - її двигуном [17, с. 192]. Науковець підкреслює значення динамічних, в плані демографії, народів [17, с. 142] і пов'язує демографічні показники із типом політики, яку запроваджують держави [17, с. 223]. Також геополітик стверджує, що саме зміни в демографічному балансі є фундаментальною причиною революційних хвиль XVIII і ХІХ століть [17, с. 139] та різкого спалаху насилля у ХХ столітті, коли багато народів, що впродовж віків мирно співіснували, різко стали один проти одного (приклади: Косово, Боснія, Шрі-Ланка, Кавказ, Індостан, практично вся Африка [17, с. 235]). Як наголошує дослідник, зростання мусульманського населення є основним фактором, що спричинює конфлікти вздовж кордонів ісламського світу між мусульманами та іншими народами [17, с. 141]. Значною мірою саме